БУЛЬДОЗЕРОМ ПО ІТ

Хто нас в’яже до «піратських» інтелектуальних галер?

За ініціативи громадської організації  «Українське юридичне товариство», ВГО «Автор», КМГО «Інститут проблем радикалізму» в Укрінформі відбулося засідання «круглого столу». Говорили про стратегію і тактику правового захисту національних інтересів при використанні об’єктів інтелектуальної власності. Сісти юристів і науковців за «круглий стіл» спонукала ситуація, що склалася навколо «Звіту Міжнародного альянсу інтелектуальної власності (МАІВ) 2016 року щодо правової охорони та захисту авторського права та суміжних прав у контексті «Спеціальної доповіді 301».

З досьє «ГРІНЧЕНКО ІНФОРМ»:

Міжнародний альянс інтелектуальної власності (МАІВ) — англ. International Intellectual Property Alliance (IIPA) — коаліція приватного сектору, заснована в 1984 для представлення авторсько-правових галузей виробництва США і у двосторонніх та багатосторонніх зусиллях для поліпшення міжнародного захисту матеріалів, захищених авторським правом.

Об’єднує сім торгових асоціацій, кожна з яких представляє значний сегмент авторсько-правової спільноти США, а загалом – понад 1900 американських компаній, які виробляють та розповсюджують ділове програмне й розважальне забезпечення, фільми, музичні композиції, книжки, довідкові видання, електронні та друковані журнали, інші матеріали, захищені законами про авторське право в усьому світі.

Цей звіт посилається на невідомі українському суспільству факти і  «страшні» недоліки у сфері захисту прав інтелектуальної власності в нашій країні. І що головне – на серйозні, буцімто, економічні збитки, заподіяні нами, американськими власниками авторського права.

Втім, на думку учасників «круглого столу», ці обвинувачення – абсолютно надумані, а висновки порушують українське національне законодавство і норми міжнародного права – не лише у сфері охорони авторського й суміжних прав, а й прав людини.

Велика кількість учасників, близько трьох десятків, та брак часу примушували фахівців говорити, не вдаючись у розлогі тлумачення та деталізацію. Проте всі дружно сходилися на тому, що заклики Міжнародного альянсу інтелектуальної власності до Уряду США, аби той повернув Україну до числа пріоритетних країн санкційного «Списку 301», – необґрунтовані і несправедливі.

Йдеться про сумнозвісний для нас розділ 301 Торгівельного закону США (US Trade Act) 1974 року, який надає президентові США повноваження вводити економічні санкції проти країн, в яких є торгівельні барєри для американських компаній та продуктів через недосконалість законів чи неефективну правозастосовну практику у сфері охорони інтелектуальної власності.

«Стурбованість» долею нашої національної економіки Альянс висловлював ще починаючи з 1997 року. Саме тоді ми вперше стали фігурантами цього списку. А 2001 року Україна набула у ньому статусу пріоритетної країни. Відтоді, налякана торгівельними санкціями США, українська влада стала на горло власного виробника: перестали існувати заводи з виготовлення компакт-дисків, згорнуто дослідження технологів із розробки нових видів носіїв зі зберігання інформації. Усе це робилось під гаслами «боротьби з піратством», за «чистоту» прав.

– Яких прав? Чиїх? – допитувався один з ініціаторів круглого столу Сергій Загородній, кандидат технічних наук, директор ВГО «Автор».  – Що таке «піратство» взагалі? На лихо, в Україні над цим питанням ніхто не замислювався. Останній звіт Міжнародного альянсу – це відвертий тиск, якщо не шантаж. У ньому, скажімо, приховано намір видавців музичної індустрії отримувати персоніфіковану винагороду творців за використання створених ними культурних товарів. Це бажання суперечить засадам європейського континентального права, відображеним у директивах Європейського Союзу, та основам українського законодавства.

Таким чином, виходить – і з цим погоджуються всі учасники розмови, – що замість регулювання правил розміщення в інформаційних мережах об’єктів авторського і суміжних прав, виражених у цифровій формі, разом із правом доступу до них, Альянс пропонує нам запровадити штучне обмеження громадянських прав, включно з правами людини, які підтверджують право кожного на свободу самовираження, на пошук, одержання і поширення інформації та ідей, незалежно від державних кордонів, а також право на захист від втручання у приватне життя.

Більше того, з появою мережі Інтернет доволі швидко актуальність механічних носіїв як основних «піратських» засобів розповсюдження музичної, літературної аудіовізуальної продукції звелася нанівець. Проте Міжнародний альянс не припиняє звинувачувати українських інтернет-провайдерів. Маємо нову чорну смугу «правової інквізиції», результатом якої стали штурми правоохоронцями офісів вітчизняних ІТ-компаній, насильницькі виноси комп’ютерів і серверів.

Упродовж п’яти важких для країни років, запевняють учасники «круглого столу», з боку національних представників Міжнародного альянсу вівся активний тиск на український Уряд щодо зміни законодавства – саме під правову систему Copyright і на тих же принципах домінування заборони. Не забули представники МАІВ  і про систему управління правами, поділивши всі організації колективного управління (ОКУ) на «прозорих, які мають підтримку індустрії звукозапису», і на «шахрайські».

Відтак громадськості вперто нав’язують думку, що саме завдяки цим «шахрайським» ОКУ закордонні правовласники не отримують належну винагороду. Проте аналіз зборів авторських винагород свідчить, що оті так звані «шахрайські» ОКУ, створені саме національними творцями, збирають дещицю – у середньому 1,86 відссотка усіх зборів авторських винагород. А левову частку – 95,25 відсотка – нагромаджують «прозорі», створені об’єднаннями підприємств, представниками закордонних правовласників.

Світ стоїть на порозі неминучої зміни самої моделі використання об’єктів авторського права.

«Модель копірайту (Copyright) заснована на ідеології забороняю/дозволяю, але сучасні технології комунікації вже не дають змоги ефективно працювати цій моделі. Будь-який твір, явивши себе світові в будь-якій точці планети, за годину може бути всюди. Фізично неможливо взяти на це дозвіл. Повинен бути вільний рух культурного товару, повинна бути інша модель, але з обов’язковою виплатою авторської винагороди тим, хто його створює», наголосив Сергій Загородній.

Учасники «круглого столу» сповнені рішучості серйозно бороти недоліки існуючої в нашій країні системи охорони прав та економічних інтересів творців. І висловилися за про компроміс у цій сфері англосаксонської та континентальної моделей права. Треба чітко «провести» межі відповідальності держави у регулюванні питань інтелектуальної власності. І нарешті створити Національну систему охорони прав на культурні товари.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company