Архів розділу: ДАЙДЖЕСТ

Український шоубіз. Що з ним не так?

Є сфера людської діяльності, до котрої в Україні традиційно ставляться по-ідіотськи легковажно. Хотів було назвати її «культурною сферою», але краще означу як розважальну, аби не брати багатостраждальне слово «культура» в лапки. Коротше кажучи — шоубіз.

Він створив гімн Волині

Це було 15 вересня 1992 року. На 52-му році через важку недугу обірвалося життя Степана Кривенького, самодіяльного композитора, автора пісні-гімну «Волинь моя». Аби земляки могли попрощатися з музикантом, який прославив Волинь на весь світ, домовину з його тілом помістили в Горохівському районному будинку культури. Співачка хору, якому акомпонував Степан Кривенький, Віра Сачук, повертаючись із Будинку культури додому, з сумом констатувала: «Прикро, що прийшло так мало людей. Ми ще не збагнули, яку Людину втратили!»

Про кризу в Азовському морі 

Станом на ранок 25 червня (з 17 травня) Берегова служба ФСБ РФ здійснила вже 56 затримань торгівельних суден, що йдут до/з Маріуполя та Бердянська: всього затримано 39 суден – цифри різні, бо декілька суден затримували по два, три і чотири рази за цей місяць. Це судна, які ходили до Бердянська чи Маріуполя. Варто зазначити, що на останньому тижні була лише одна відмінність: якщо раніше затримували всі судна, без винятку, то зараз десь половину. Не знаю, яка причина, можливо, солярка закінчилася, чи шторм був, чи економія.

Чому Стусу не ужитися з Пушкіним? Про нації і садівництво

Національна держава повинна володіти монополією не на застосування сили, а на освіту

Нещодавно вдова Солженіцина відмовила українській нації в культурності (зсилаючись при цьому на думку самого письменника).

Не таке страшне ЗНО…

Зовнішнє незалежне оцінювання – це стрес для майбутнього студента.

Цілий рік, ледь не кожного дня, їм нагадують про важливість складання цього тесту. Нагадують батьки, які хочуть аби діти вчились у престижному вузі, та вчителі, яким потім треба відзвітувати по рейтингам школи.

Знову шукатимемо «менше зло»?

Вибір без вибору

Хочеться ж як? Хочеться, щоби на тлі щоденної дурості «злочинної влади» й неприхованої підлості влади колишньої, що нині так зручно перебуває в опозиції до всього сущого, на політичному небосхилі з’являлись нові політичні зірки. Щоби чергові (хай і сумнівні) рейтинги засвідчували не лише запит на нові імена, але й логічну пропозицію, у вигляді цих самих імен. Щоби політика не була відірваною від реальності, щоби популізм не мав шансів, щоби молоді й злі реформатори відчували підтримку з боку мобілізованого й наснаженого потребою справедливості електору.

7 євро за безвіз: як та коли зміняться правила в’їзду до Шенгену

До редакції «Європейської правди» днями надійшло з десяток запитів на кшталт: «Чи правда, що ЄС змінює правила в’їзду для українців, тепер за використання безвізу доведеться платити по 7 євро?»
Відповісти одним реченням на це непросто, адже у цьому питанні є і правда, і перебільшення.

Закарпатці в угорському рабстві. Про це мовчить Будапешт

В останні дні 2017 року в Ужгороді відкрили музей жертв сталінських репресій, створений за фінансової допомоги угорського уряду. Музей громадський, його відкрили у цокольному приміщенні Будинку товариства Олександра Духновича, яке сповідує «неорусинство». Тож нічого дивуватися, що головний акцент тут зроблений на репресіях проти угорців, що асоціюється з приходом радянської влади. (Показово, що в оформленні стендів переважає угорська мова).

Ольшевський: Бандера не відповідає за Волинь

Ян Ольшевський, прем’єр польського уряду в 1991–1992 роках, солдат «Сірих шеренг», адвокат у політичних процесах часів ПНР, в розмові з «SuperExpress» – про включення України у поправки до закону про ІНП.

Про шкідливість форматів і реформу Українського радіо

У мене на кухні останні 20 років «брехунець» практично не виключається. Можу сказати, що я ріс і дорослішав і мужнів з Українським радіо. Теж саме було із сотнями тисяч інших українців. УР було чимось на зразок дорогого талісману з дитинства – мінилося усіма кольорами райдуги. Воно було рідним для мене, а я завжди був рідним для нього – зі своїми творчими новинами, віршами і піснями.

«Це навіть не Фолкленди — це значно важче…»

Думаєте, йдеться про географію? Ні, цього разу про історію, а точніше — про її викладання у Великій Британії. Звичайна шкільна дисципліна здатна викликати не лише хвилю спогадів (що цілком закономірно), а й цілий шквал емоцій в академічному та освітньому середовищі.

Володимир БАЛУХ: «Перемога буде за розумом і за духовністю»

Володимир Балух, український громадянин, що не змирився із анексією Криму. Фермер вивішував над своїм будинком прапор України у грудні 2013 року і продовжував це  робити й пізніше. ФСБ затримала Балуха у грудні 2016 року, стверджуючи що на горищі будинку, де живе його родина,  знайдено 90 набоїв і тротилову вибухівку. Його дружина  і сам Балух заявили про умисну фальсифікацію.

Дива не буде

Найменше все це нагадує свята. Попри те, що на кухні, в кутку, стоїть ялинка, з тризубом угорі. Вікна завішані ковдрами, на сходах у коридорі – мішки з піском: казарма лише зовні видається сонною й порожньою, люди всередині воюють четвертий рік, готові до всього. Сама будівля розташована в центрі селища, на першому поверсі – магазин секонду й салон краси, між другим і третім поверхами стоїть автоматник, чужих не пропускає. Та чужі сюди й самі не підуть.

Покоління Z: кому і чому не довіряє українська молодь?

Боротьба з корупцією –  головна вимога до уряду 70-ти відсотків опитаних молодих українців. Найбільше молодь довіряє церкві та волонтерам, а найменше – політичним партіям і Верховній Раді. Чому так?

Сергій ТИХИЙ: «Проект «Вести» коштував десять мільйонів доларів»

Почувши його прізвище, молоді журналісти здригалися, а коли він виходив зі свого кабінету, редакційні коридори порожніли. Легенди про його жорсткий стиль роботи і неймовірну вимогливість «діди» переповідали реакційним «салагам» стишеним голосом у курилці…
Жартую, звичайно.
Але, пройшовши «школу Тихого», вже сміливо можна було претендувати на «Пулітцера». Сьогодні таких головредів вже не роблять. А жаль. Бо газети, які редагував Сергій Тихий – «Республіка», «День», «Всеукраинские ведомости», «Галицькі контракти», «Газета по-киевски – завжди ставали новим, незвіданим до того явищем у вітчизняних ЗМІ.
Сьогодні ми розмовляємо із Сергієм Тихим про українську журналістику. Точніше – про причини і наслідки того катастрофічного стану, у якому вона опинилася.
А ще точніше – розмірковуємо, чи є шанси в людей, котрі, не дивлячись ні на що, пишаються тим, що вони журналісти  – цю катастрофу подолати.

Що «стандарти журналістики» кажуть про поведінку в соціальних мережах

Нещодавно американське видання The New York Times оприлюднило рекомендації щодо поведінки в соціальних мережах журналістів відділу новин. «Хоча ви можете вважати, що ваша сторінка в Facebook, Twitter, Instagram  або інші акаунти в соцмережах є приватними, відокремленими від вашої роботи в The NYT, однак усе, що ми публікуємо, де ставимо позначку like , тією чи іншою мірою є публічним. І вся публічна діяльність асоціюється з The New York Times», – зауважують автори документа.

Двигуни з вогнем від Люльки 

Його двигунами оснащено майже всі пасажирські «Іли» і «Ту» Його двигуни – на всіх військових літаках серії «Су», конструкторського бюро Павла Сухого: винищувачах, бомбардувальниках та штурмовиках. Кожна унікальна модифікація цих двигунів має абревіатуру «АЛ» – Архип Люлька. 

Член Венеційської комісії
Сергій ГОЛОВАТИЙ:
«Навчання виключно
мовою нацменшин?
Такого не допускає
жодна країна Європи!»*

На початку вересня Верховна Рада ухвалила Закон «Про освіту», яким ввела 12-річне шкільне навчання вже з наступного навчального року, а також передбачила преференції молодим учителям, які зважаться присвятити себе роботі в сільських школах. Але найрезонанснішою новацією закону стало переведення шкільної освіти в Україні винятково на українську мову. Для шкіл, де нині навчання переважно відбувається мовами національних меншин, це означає поступовий перехід на державну мову викладання.

Українська: знай і люби

Після дискусії, яку викликав новий закон про освіту, журнал «Новое время» розпитав відомих українців, що вони думають про мову навчання у країні – чи всі повинні навчатися українською?

 

 

 

 

«Лиш боротись значить жить…»?

17 жовтня збурило нову хвилю вуличних протестів – переважно в урядовому кварталі столиці.  Організатори акцій –  «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі, «АвтоМайдан», «Антикорупційний штаб», громадський рух «Чесно» та інші. Їхні головні вимоги: внести зміни до закону про вибори з відкритими партійними спискам, скасувати депутатську недоторканність, створити  Антикорупційний суд. У центрі Києва вкотре посилено заходи безпеки та частково перекрито деякі вулиці.

Для ворога він — справжній «Тайфун»

Про 23-річного командира роти лейтенанта Василя Тарасюка в бригаді ходять легенди. минув лише рік, як він закінчив академію сухопутних військ, відтоді і воює на Донбасі. і вже багатьох вразив своєю мужністю. в боях за Авдіївку отримав три осколкові поранення, чотири контузії та орден Богдана Хмельницького…

Чекісти і справа-формуляр Михайла Грушевського

Свого часу я мав честь знати кількох діячів (Всеволода Михайловича Ганцова, Бориса Федоровича Матушевського, Юрія Львовича Юркевича, Євгенію Яківну Рудинську), репресованих у справі «Спілки визволення України», часто з ними зустрічався. Незалежно від строків, які вони відсиділи чи перебули у засланні, в цілому їхнє життя було мученицьке й страшне. Рухаючись до його кінця, вони мріяли одержати від статусу нормального совєцького громадянина хоч дрібничку – коротше кажучи, мріяли про реабілітацію. Звертались до влади, одержували відмови, мовляв, їх судили гласним, публічним судом, отже, реабілітації бути не може в принципі. Вони просто втомились, і це можна по-людськи зрозуміти.

Останні адреси розстріляних адресатів

Сірі таблички на стінах будинків, часто теж сірих, запримітити непросто. Розмір занадто маленький з поштову листівку. А трапляється, що знаки ставлять в арках і внутрішніх двориках. Побачить тільки уважний. Але, зачепившись поглядом, прочитає кілька рядків: хто тут жив, коли заарештований, коли розстріляний, коли реабілітований. За вигравіруваними літерами долі інженерів і математиків, військових і лікарів, тих, кого забрали з останньої адреси…

Юна вінничанка самотужки прибрала парк

Чи не в усіх вінницьких спільнотах соцмереж нині обговорюють нетиповий вчинок вінницької дев’ятикласниці Марії Чикальської. Чотирнадцятирічна дівчина самотужки за два дні прибрала територію міського парку в районі Бригантини, назбиравши близько 50 мішків сміття.

Скарби землі київської, або Сюрпризи, виявлені під час землевпорядних робіт

В кінці ХVІІІ століття Київ поділявся на 4 адміністративні частини: Печерськ, Верхнє місто, Поділ та Плоска слобода (місцевість між сучасним Житнім ринком та Куренівкою). У 1¬й половині XIX ст. до складу міста були включені села Куренівка, Пріорка та ін. Тоді ж почала виділятися головна вулиця Хрещатик.

Фанатам Ватутіна, противникам Шухевича

Невеликий екскурс в історию для фанів генерала Ватутіна и противників Шухевича.

Філософеса, фотографиня…

«Моя дружина – фотографиня», –  каже  знайомий.  Хм, фотографиня? Звичнiше ж – фотограф. Та, виявляється, вживання фемiнiтивiв дуже важливе у щоденному мовленнi. По-перше, це те, що чiтко вiдмежовує солов’їну вiд росiйської. По-друге, наявнiсть фемiнiтивiв у мовленнi – ознака громадянського суспiльства, яке поважає жiнок, кажуть фахiвцi. Тож що таке фемiнiтиви i як їх правильно утворювати? Про це ми  спiлкувалися з Оленою Малаховою, кандидаткою фiлологiчних наук, доценткою кафедри української мови  Харкiвського нацiонального педагогiчного унiверситету iменi Григорія  Сковороди.

«Темна нічка гори вкрила»

5 червня 2017 року відійшла у вічність парафіянка греко-католицької церкви Св. Йосифа Обручника (Чикаго). Ксенія Бурачинська-Данилишин. Та сама, справжня “Гуцулка Ксеня”.

Досвід Фінляндії: «Дітей потрібно готувати до життя, а не до екзаменів»

Фото: ylojarvenuutiset.fi

Ще тридцять років тому фінська освіта була у жахливому стані, і хтозна, чи цікавився би нею хтось за межами країни Суомі, якби не рейтинги авторитетної міжнародної організації PISA*, в котрих фінські школярі несподівано позаймали перші місця. Вперше це сталося у 2003 році, тоді вони показали найкращі результати серед оцінюваних країн у читанні та науковому модулі, а також посіли 5 місце в математиці. І світ з зрештою приглянувся до того, як навчають дітей у Фінляндії. Тепер же її систему освіти вважають однією з кращих у світі, і це підтверджують дослідження PISA.

«АМУРна ленініана»

Схоже, що і в них почалося… В селищі Ушумун, що в Амурській області, де, пам’ятаєте? – «часовиє родіни стоят», школярі потрощили пам’ятник товаришу Лєніну.

Трипільська культура: нові відкриття проти старих ілюзій

Кажуть що в археології, як у медицині і футболі, розбираються всі. 

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company