Архів розділу: Економіка

Олексій МУШАК: «2017 рік – це саме той час, коли повноцінний ринок землі необхідно запровадити»

Він називає себе «агентом позитивних змін у Верховній Раді». Тридцятип’ятирічний киянин Олексій Мушак, обраний за партійним списком БПП, входить до парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин і до міжфракційного об’єднання «Єврооптимісти». Останнім часом його прізвище зустрічається в багатьох медійних публікаціях – передовсім там, де йдеться про перспективи земельного ринку в Україні. Олексій Мушак – гарячий і активний його прихильник. Сказати, що надбав цією позицією аж надто велику підтримку колег-депутатів, було б перебільшенням. Утім применшувати коло його сподвижників у парламенті теж неправильно: 55 народних депутатів підписали подання в Конституційний Суд про визнання неконституційним мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення. Як прокоментував на своїй фейсбук-сторінці сам ініціатор цього подання Олексій Мушак: «55 депутатів вбиваютьосиновийкіл в комуняцький декрет про Землю Ульянова-Леніна».

ДОНБАСЬКИЙ ЗАШМОРГ

У цей зашморг потрапляли всі українські президенти. За винятком хіба що Леоніда Кравчука: той просто не встиг. Разом зі своїми керманичами під намиленим зашморгом усі роки незалежності вичікує й Україна.

Олена БОРОДІНА: «Проблеми із землею завжди супроводжувалися дуже глибокими суспільними катаклізмами»

З Оленою Бородіною, членом-кореспондентом Національної академії наук,  завідувачем відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки і прогнозування НАНУ, почали розмову зі ще свіжих спогадів про парламентські слухання «Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі». Чув її виступ на тому зібранні – доладний, без підспівування «брендовим» чиновницьким установкам, тим паче – без істеричного популістського нагнітання і тріскотні критиканства, а з тих, де все достоту аргументовано, реалістично і, як мовиться, розкладено по поличках. Але ж на лихо виступала вона вже під самісіньку завісу, коли за великими депутатськими фракційними вождями і слід прохолов, а ті накликані гості, хто в сесійній залі нітився по чужих депутатських місцях, геть очманівши від багатогодинних гучних заяв-закликів, уже нишком гамували позіхи і нетерпляче позирали на годинники… Звичний «глас вопіющого» в пустелі наших масових парламентських заходів. Очевидно, на те його й «слуханням» звуть, щоб на ньому лише слухали, але не чули.

З відчутним відривом

 Агропромисловий комплекс нарощує виробництво утричі більшими темпами, ніж інші галузі  економіки.

«БЮДЖЕТНА НІЧ» РІК ГОДУЄ

Над ранок 21 грудня Верховна Рада таки ухвалила бюджет країни наступного року. В народних депутатів це вже «добра традиція»:  голосувати  доленосні рішення з третіми півнями. Втім, за найпершими оцінками експертів, Держбюджет-2017 удалий. Його не можна назвати бюджетом розвитку, проте головний кошторис має забезпечити економічну та соціальну стабільність країни. 

БІЙ З «ТІННЮ»

Як не дивно, але економіка України зростає – на два відсотки у третьому кварталі, якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року. Звісно, цього вкрай замало. Наш валовий внутрішній продукт у розрахунку на душу населення – один з найнижчих у Європі. Посилює біду «тіньова економіка»,  яка, за песимістичними підрахунками, сягає половини офіційного ВВП.

«Приватбанк» націоналізовано

Міністерство фінансів та Національний банк України поширили спільну заяву такого змісту:
«Кабінет Міністрів України на засіданні 18 грудня 2016 року ухвалив рішення про входження держави до капіталу ПАТ «Приватбанк». Відповідно до цього рішення 100% акцій банку буде належати державі в особі Міністерства фінансів. Це гарантує клієнтам ПАТ «Приватбанк» захист розміщених у ньому коштів та заощаджень, допоможе уникнути системних ризиків для банківського сектору та стане запорукою збереження фінансової стабільності у країні.

Іван ТОМИЧ:  «Сьогодні спробу економічно захопити українську землю ведуть понад 30 країн»

Розмова з президентом Асоціації фермерів та приватних землевласників України

– Іване Федоровичу, ще один рік добігає межі. Яким він видався для українського фермера?

– Господь був милостивим до хлібороба. Врожай переважної більшості сільськогосподарських культур отримали кращий за середні показники, а щодо деяких культур – навіть добрий. Маю на увазі овочі, зернову групу, цукровий буряк. І це – набуток усього аграрного сектору, включно з особистими селянськими господарствами.

Емфітевзисом – по ринку?

6 жовтня парламент продовжив мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення до 1 січня 2018 року. Законопроект №5321-1 в цілому підтримали 297 депутатів. Відхиливши два інші – Юлії Тимошенко й Олега Ляшка –  про п’ятирічний мораторій.

РЕФОРМУЙМОСЯ, БО ЗАГИНЕМО!

Викажу, може, й парадоксальну, проте для мене незаперечну істину. Війна почалася саме в Україні, тому що тут не було реформ: Україна виявилася найбіднішою, а тому й найслабшою країною Європи. Люмпенізація нашого Сходу, з одного боку, і мілітаризація Росії, з іншого, стали основою для розпалювання Путіним цієї інтервенції. В природі хижак вибирає для нападу найслабшу жертву. В нашому випадку – країну, бо така, на лихо, нереформована Україна. Хіба б наважився навіть такий схиблений імперством правитель, як нинішній господар Кремля, напасти на 45-мільйонну країну, де в економіці та армії порядок, де панує справедливість, ростуть зарплати і пенсії, де вирвано з коренем корупцію, а тому не бракує іноземних інвестицій, бо капітал активно зацікавлений? Думаю, навіть Путін змушений був би ставитися б до такої країни з повагою.

МОРАТОРІЙ НА МЕНШОВАРТІСТЬ

Тимчасова, на 10 років, законодавча заборона експорту необробленої деревини вже позитивно впливає на розвиток вітчизняної лісопереробної промисловості. Як зазначають експерти, лише за перші 7 місяців дії мораторію українські деревообробні підприємства збільшили запаси сировини на 20 відсотків. Галузь має позитивну динаміку розвитку, а обробка лісу на українських підприємствах стає привабливішою для іноземних інвесторів. Але битва за український ліс триває. 

«Нічийну» землю легалізували

Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли».

Органічне майбутнє України

Українська органічна продукція завойовує у світі все нові ринки збуту. А на офіційному рівні органічне виробництво все гучніше називають серед пріоритетів розвитку аграрної сфери держави. З констатації такого позитиву розпочалася прес-конференція «Український органічний сектор: реалії і перспективи».

Агроосвіта: без ниви не вижити

З Миколою Тарканом, директором Липковатівського аграрного коледжу, що у Нововодолазькому районі Харківщини, познайомив випадок. Виробники органічної сільськогосподарської продукції влаштували у фойє Верховної Ради імпровізовану виставку: були на тій експозиції м’ясні й молочні смаколики, соки, мед і варення, олії, крупи, борошно і ще всякого доброго харчу – на розлоге ситне застілля.

Тетяна КОРОСТ: «Про землю? Ой, маю що сказати…»

З Героєм України, головою спостережної ради ТОВ «Агрофірма «Маяк» Котелевського району Полтавської області Тетяною КОРОСТ звів щасливий випадок. Сиділи поруч у просторому конгрес-холі, слухаючи розмірковування учасників круглого столу з проблем розвитку органічного сільськогосподарського виробництва в Україні, який відбувся в рамках  XXVIII Міжнародної агропромислової виставки «АГРО-2016». Виступи були всякі, але здебільшого затяжні, схожі на академічні лекції для студентів. Тетяна Михайлівна час від часу фіксувала на планшет демонстраційні слайди з рясними цифрами статистики і не стримувалася від невеселих коментарів.

Українсько-китайське автоклонування

Час великих автомобільних звершень настав! Певно, саме так подумали у Запоріжжі, коли вирішили пересадити українців з іномарок на вітчизняні бюджетні автівочки. І нещодавно відбулась прем’єра – у столиці презентували новий концепт-кар – ЗАЗ «Славута NOVA». 

Вітчизняна біоенергетика: «на солом’яних ногах»

Багаторічні дослідження, проведені науковцями Бережанського агротехнічного інституту в лабораторії біогазових технологій, підтвердили: у наших умовах солома – чи не найенергоємніший продукт: з однієї тонни можна видобути 300 кубометрів біометану.

Про «месій», «селебріті» і фермерське «рушення»

За Станіславським, театр починається з вішалки. А фермерський з’їзд? Власного приміщення в Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) немає, отже – і власної вішалки. Користуються тією, куди пустили. Цього разу пустили в актовий зал Київського кооперативного інституту бізнесу і права, приблизно на 280 місць. А делегатів, як оголосив президент АФЗУ Іван Томич, на 26-й з’їзд прибуло 138. Проте зал був заповнений – гостей набралося також чималенько. Проглядалися серед них і поважні.

«ХЛІБ НАШ НАСУЩНИЙ…»

Вартість посівної-2016 зросла на третину. Про це на прес-конференції заявили представники асоціації «Українського клубу аграрного бізнесу».

Норми Закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів» не поширюються на безоплатну приватизацію земельних ділянок

Про це написав у своїй колонці для «Економічної правди» один з авторів закону, народний депутат України Олег Кулініч.

Земельна реформа. «За байраком байрак»

Цього року відзначаємо знакову подію – 25 літ початку земельної реформи. Як оцінюють цей багаторічний важкий поступальний перехід, сповнений здобутків і втрат, сумнівів і розчарувань, ті, хто свого часу, наділений владними повноваженнями, ініціював, обґрунтував,  починав цю докорінну реформу, і ті, хто нині трудяться на землі, розвиваючи – часом «завдяки»,  а інколи і «всупереч»  реальному станові реформування земельних відносин  – аграрний сектор економіки? І коли нарешті скінчиться ця довга, складна, а для багатьох і досі незрозуміла «земельна епопея»? 

Володимир ЛАНОВИЙ: «Економіка – це не благодійництво»

Однією з передумов успішного проведення реформ в Україні називають деолігархізацію. Втім, це не лише суто українська біда. Статки 85 найбагатших людей світу сягнули майже 1,7 трильйона доларів. Як зазначають експерти, лише один відсоток землян володіє 46 відсотками світового багатства. Чому так? Саме з цього питання і розпочалася розмова з Володимиром Лановим.

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company