Архів розділу: На часі

«НАД ЗБРУЧЕМ ЗІРКА ПАДАЛА…»
(До річниці «Золотого вересня»)

Над Збручем зірка падала високою дугою,
Віщуючи на прохолодь, на вересневі дні.
А ми угору зорили, в нас не було другої,
Крім тої, що зіходила на краснім знамені.
(А.Малишко).

Без жодних юридичних наслідків і соціальних претензій до держави маю повне право називати себе «дитиною війни». Попри те, що народився на чотирнадцятому році після падіння Берліна. За непоясненною планидою, чи з волі непоборного фатуму, а може, й через те, що в навіженому космосі так зорі лягли (бо якось дикувато приплітати сюди Божий перст), але цілком резонно мусив би дякувати, опріч батьків, і двом уселенським іродам – Джуґашвілі-Сталіну та Шикльґруберу-Гітлеру – за свою появу на білий світ. 

РОСІЙСЬКИМ ПАЛЬЧИКОМ – ПІД НІС ЄВРОПІ

Один експерт оце закинув в Інтернет «страшилку». Мовляв,  білорусько-російські навчання «Захід-2017» завершаться військовим ударом по Україні. З території Білорусі, за напрямком Рівне–Хмельницький.  Росія, мовляв, проб’є коридор до своєї Придністровської республіки і візьме Україну в кільце.

ГОРЕ-ГЕРОСТРАТИ,..  БІДА-БІЗНЕСМЕНИ

У Києві, на вулиці Грушевського знищили графіті часів Революції Гідності – портрети Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, що несли на собі героїку тих полум’яних і трагічних днів. Кобзар з червоно-чорною хусткою на обличчі, Леся-Мавка  –  у респіраторі, а Каменяр – у будівельній касці, яка тоді слугувала оборонцям барикад вельми умовним захистом. Пристрасне Слово наших Духовних Світочів було із воїнами світла, що стали проти темряви режиму Януковича. Геніальні предтечі сучасної України стояли пліч-о-пліч з оборонцями Острівця Свободи – Майдану.

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ:  ДУША СИЛЬНОГО

Ми часто і не замислюємося, що це за свято. Хтось бачить у ньому можливість податися на природу чи на море, хтось – черговий привід хильнути… А тим паче, коли владці на місцях проводять у цей День різні заходи та святкування швидше для «звітності», для «галочки», а не для душі, не для істинної відзнаки його величі.

ЛИЦАРІ ГІР

Маємо всі передумови посісти належне місце на міжнародному ринку туристичних послуг, як засвідчує світова практика, – одному з найприбутковіших видів економічної діяльності. Так, за даними ООН, саме на туризм припадає 10 відсотків глобального ВВП і 6 % загального світового експорту. Спостерігаються тенденції до зростання обсягів активного туризму, особливо в гірській місцевості. В Україні для розвитку гірського, водного, велосипедного, пішохідного, лижного, кінного туризму, гірськолижного спорту є без перебільшення унікальні можливості та кваліфіковані кадри. Окрім економічних чинників, внутрішній активний туризм має неоціненний оздоровчий, виховний потенціал, у тому числі національно-патріотичний. У такий вид діяльності потрібні відносно невеликі інвестиції для розвитку інфраструктури. Безпека на туристських маршрутах, гірськолижних трасах – її невід’ємна складова.

«І» НЕ ТРАПИЛОСЯ,
або ЖОРСТКА БРЕХНЯ ПРО М`ЯКУ  ПОСАДКУ ЛЬОТЧИКА АКОПОВА

–  Він не сяде!.. Не сяде! – злякано кричали свідки, спостерігаючи за пасажирським літаком, що з «перекошеними» крилами знижувався над Стамбульським аеропортом. Здавалося, ще один порив вітру і бетонки торкнуться не колеса-шасі, а зрадливо зачепить елерон крила.

ПЄЛАГЄЯ НІЛОВНА: «ДЕГРАДАНС»

Світлана Агєєва, мати полоненого на Луганщині російського диверсанта-контрактника, мабуть, як і кожна матір, не може повірити в те, що її син терорист-найманець. Він, мовляв, приїхав на український Донбас не за грішми  і не вбивати. «У нас на Алтаї до українців нормальне ставлення», –  говорила вже в Україні учителька англійської мови. Уявляєте, зі снайперською гвинтівкою у складі диверсійної групи – то нормально! А що ж тоді, за її материнською логікою, ненормально?!

«МАЛОРОСІЯ»? КРОВОРОСІЯ!

Ватажок самопроголошеної ДНР щось ляпнув про Малоросію – і пішло світом, як брехня по селу. Прокоментували у Франції і Німеччині. Ну, звісно,  як вони, фундатори «нормандської четвірки», могли промовчати? Той «формат» на чотирьох, схоже, звівся до традиційного російського «пагаваріть», тобто до вмовлянь Владіміра Путіна якось вплинути на проросійських терористів, що окупували Донбас. А ті  окупанти  сидять за одним столом із західними переговорниками, як рівноправна сторона.

НЕ «РОДІНА», А КУПИ-ПРОДАЙ

Знову «ловкость рук і нікакого мошенства».
Затриманий на Луганщині російський вояка Віктор Агєєв, виявляється, не контрактник, а так… турист з автоматом. Що з того, що, за словами полоненого, він у березні підписав у військовій частині Новочеркаська контракт, а за чотири дні вже воював на Донбасі? «Брехня!», – заволали з російського Міноборони. Мовляв, у нас за чотири дні контракти не підписують. 

КОЛИСКОВА ДЛЯ БІДНИХ

Верховна Рада та уряд пообіцяли на осінь пенсійну реформу. Втім насправді система суттєво не зміниться: матимемо лише чергове підвищення мінімальних пенсій. «Але країні потрібна справді реформа, а не її імітація щоб не жебракували наступні покоління пенсіонерів», –   пишуть журналісти.   

ПІРАНЬЯ НА ПАТЕЛЬНІ

Петро Порошенко закинув в інформаційне море гачок. А його глитнула піранья – Владімір Путін. Український президент процитував російського поета Міхаіла Лєрмонтова – доречно і в тему, за лічені години до набуття Україною безвізу:

ЄВРОПА МОЖЕ ВІДПОЧИТИ

ХХІХ Міжнародна агропромислова виставка «Агро2017».
Це ж треба – уже двадцять дев’ята! На 20-ти останніх я був у числі учасників, робив з них огляди й репортажі. Цікаво кинути оком назад, згадати, зіставити, порівняти. Якщо хтось із колег робив репортажі бодай з трьох, – відгукніться. Цікаво б поміркувати над змінами.

НОВИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР

Понад півмільярда гривень уже спрямовано Державним фондом регіонального розвитку (ДФРР) на фінансування 127 освітніх проектів. А до кінця року з бюджету фонду передбачається виділити ще 160 мільйонів на реалізацію задумів освітян. Про це повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич, звітуючи на годині запитань до уряду у Верховній Раді України.

ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА: РЕАЛЬНЕ СЬОГОДЕННЯ, ВПЕВНЕНЕ МАЙБУТНЄ

Близько 400 освітян – керівники департаментів освіти та директори шкіл Запорізької, Дніпропетровської, Житомирської, Хмельницької і Чернігівської областей – з’їхалися до  Київського університету імені Бориса Грінченка на спеціалізований тренінг «Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації». Мета тренінгу – забезпечити особливим дітям можливість навчатися в інклюзивних класах разом зі своїми однолітками.

СВІТ УСМІХНЕТЬСЯ ДО НАС!

За сімнадцять років проведення конкурсу на знання української мови  виросли мільйони прихильників і активних оборонців від зросійщення нашого суспільства. Міжнародне мовне змагання заслужено носить ім’я засновника і мецената, українця з Канади Петра Яцика, мільйонера, який, як мовиться, зробив себе сам.

ВОНА ЛЯКА, А НАМ НЕ СТРАШНО

Яскраве, сонячне відкриття «Євробачення» у Києві. Приморожений військовий парад на Красній площі у Москві. Тисячі радісних гостей на пісенному європейському святі. Суворі замкнені обличчя російських військовиків у одноликих шеренгах. Україна вітає гостей піснею, Росія брязкає на весь світ зброєю…

ЛЮДИНА ДОБРА

Цей скромний чоловік із Закарпаття став знаний в Україні. І неспроста. Коли з ініціативи сільської жінки з Дніпропетровщини Галини Заболотньої та поета-академіка Бориса Олійника 2008 року пролунав патріотичний заклик «Збудуймо Всенародний пам’ятник Матері-Вдові!»,  Денис Добра, дитина-напівсирота війни, відгукнувся на нього одним із перших. А далі його прізвище, що так відповідає порухам душі Дениса Денисовича, стало з’являтися у списку жертводавців із постійністю, гідною захоплення. Впродовж трьох років він зі своєї скромної пенсії тринадцять разів переказував кошти на пам’ятник, щоразу вносячи від 50-ти до 150-ти гривень.

ЄВРОПЕЙСЬКА ПІСНЯ З УКРАЇНСЬКИМ КОЛОРИТОМ

«Євробачення» офіційно ще не почалося, а в Києві вже розлився його бадьорий настрій, вибухнули на Майдані музичні фонтани, відкрилася глядацька зона на Хрещатику, де залунали пісні українських виконавців. А в національному агентстві  «Укрінформ» обладнали прес-центр для іноземних журналістів. Один із залів перетворили на затишну вітальню, де переплелися народний колорит і сучасність,  де автентичні речі  свідчать про неповторність української культури і звичаїв. Прес-центр назвали «Арт-хабом»: тут зручно працювати і відпочивати.

В ОЧІКУВАННІ «АНТИКОМУНІСТИЧНОГО НЮРНБЕРГА»

70 років тому, 28 квітня 1947 року на прадавніх українських етнічних теренах (Лемківщині, Холмщині, Надсянні та Підляшші) розпочалась акція «Вісла» – депортація всього українського населення до північно-західних земель Польщі. 

ФАНТОМНИЙ БІЛЬ ПОЛІСЬКОГО

Добре знана дорога до Чорнобиля. Здається, її тепер можна проїхати навіть із заплющеними очима: Лютіж, Димер, Катюжанка, Феневичі… Роками обабіч неї майже нічого не змінюється. Хіба що до тридцятих роковин аварії місцями поклали новий асфальт. Цього разу на околичному роздоріжжі Іванкова, де символ життя роботи німецького скульптора Арміна Кьольблі, їдемо не прямо на Чорнобиль, а повертаємо ліворуч. Майже як у казці, знаній з дитинства: «прямо підеш.., ліворуч підеш…». Тільки реалії надто сумні, якась страхітлива казка виходить: прямуємо до Поліського – покинутого міста-привиду…

«ВОСКРЕСНУВ РОЗІПНЕНИЙ!»

жінкú, взявши пáхощі,
в неділю ранéсенько
в скорботі і жáлощах
дісталися бéскиду;

й стоптáвши калáчики,
й пройшóвши крізь мáрево,
каміння побачили
від грóбу відвалене;

ВІН СКАЗАВ: «ПРИЇХАЛИ!..»

На початку року «Роскосмос» відкликав для перевірки ракетні  двигуни  «Протон-М», що виводили на орбіту Землі штучні літальні апарати. На Воронезькому механічному заводі, мабуть, вирішили заощадити. А, можливо, банально вкрасти. Замість дорогоцінних матеріалів, стійких до високих температур, тут стали використовувати дешеві замінники. Перевіркою з’ясовано, що впродовж кількох останніх років вузли двигунів «склеювали» неліквідними компонентами.

ТУМБОЧКУ – НА ЗАМОК!

Чимало народних  депутатів  і  державних службовців, заповнюючи електронні декларації,   назвали джерелами своїх статків  сімейні тумбочки.  Як в анекдоті: «Звідки в тебе гроші ?»,  «З  тумбочки», –  «А звідки в ній беруться?», – «Я кладу»

НАПІВФАБРИКАТИ КІНО

Рідний кінематограф, хоч і переживає нині деякий підйом, продовжує мучитися рецидивами серйозної ідеологічної кризи. Не має чіткого позиціонування, не може знайти свою цільову аудиторію, боляче шукає проблематику.

РЕФОРМА ЗНАННЯМ НЕ ЗАВАДИТЬ

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва оприлюднив дані про ставлення громадської думки до трансформації вищої освіти. Реформи тривають не перший рік; учні, студенти та батьки вже й притомилися від них, а на черзі нові зміни. Середня школа повертається до дванадцятирічки.

«ДИНАМО»: ГРА ЗА ШПАРГАЛКОЮ

Минає час, нанизуючи футбольні події, і… знову накипає, і український футбол змушує писати про нього багато, але… неприємно. Цього разу відверто шкода київське «Динамо», яке має просто колосальні проблеми.

ХРЕЩАТИЦЬКЕ РОЗДОРІЖЖЯ

Хрещата долина. З прадавніх часів тут перетиналися шляхи, що вели до Княжого міста, ремісничого Подолу, на Берестове. Сьогодні не так вже багато киян можуть згадати, що споконвічна назва головної вулиці Києва (з 1923-го по горезвісний 37-й) чотирнадцять років носила ім’я більшовика Воровського. «Добре, що Хрещатик «декомунізували» ще у сталінське лихоліття», – думав, крокуючи мимо монументальних гранітних цоколів будинків, моїх ровесників. Колись довідався, що столична вулиця має тезку в Черкасах. Там є теж свій Хрещатик. Отак міркуючи, підійшов до знаної змалечку невеликої кам’яниці. Будинок за номером 27-а трохи виступає з шеренги вищих статечних сусідів.  Єдиний вцілілий з довоєнних часів на «непарному» боці Хрещатика. Тут – штаб-квартира Національної спілки журналістів України (НСЖУ). І ми домовилися поспілкуватися з першим секретарем Спілки Сергієм ТОМІЛЕНКОМ. 

СТОРОЖА СЛОВА

«…Возвеличу// Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх// Поставлю слово». Кому з нас, мудрих раціоналістів,  Шевченкові рядки не видавалися дещо наївними, поетичною метафорою і не більше? Бо що то за сторожа зі слів? Не мур, і не паркан… Та й сам геніальний Кобзар, ніби  підтверджував наш скепсис: «Ну що б, здавалося, слова»…

УБИВЦІ ЗА ПОКЛИКОМ

В російському Озерську, що в Челябінській області, днями поховали 23-річного Івана Слишкіна. В церкву прощатися  прийшли сотні земляків. Іван повернувся додому із Сирії «вантажем-200». Він відшліфував «майстерність» у Чечні, а потім пішов найманцем на сирійську війну. Яку справедливість, яку Росію і від кого він там захищав? Не шукайте даремно відповідей. А все, що ви почуєте від росіян на виправдання таких, як Слишкін, буде спробою примітивно зомбувати власне сумління і викопними залишками совісті.  Ванька хотів одружитися і завербувався убивцею, щоб «заробити серйозні гроші». А що якби заробив, якби повернувся живим? Ви тільки уявіть оту весільну радість наречених і гостей!..

ДОНБАСЬКИЙ ЗАШМОРГ

У цей зашморг потрапляли всі українські президенти. За винятком хіба що Леоніда Кравчука: той просто не встиг. Разом зі своїми керманичами під намиленим зашморгом усі роки незалежності вичікує й Україна.

«ЦІЛУВАЛЬНИКИ» МАЛЕНЬКОГО «ПУ» І ВЕЛИКОЇ «ДУ»

Маю тривожні спостереження, як українці – що в Центральній частині, що на Сході – сприймають російську агресію. Інколи достатньо перекинутися слівцем, щоб зрозуміти, на чиєму боці людина. Інколи треба більше часу, на розмову.

АМЕРИКАНСЬКА ВЕРША ДО КРЕМЛІВСЬКОЇ ЩУКИ

Українського олігарха Дмитра Фірташа затримали у Відні на підставі європейського ордера, виданого Іспанією. Там його підозрюють у відмиванні грошей  і пов’язують із транснаціональним угрупованням, до якого начебто входить і син колишнього мера Києва Степан Черновецький. Однак і без цього третій рік видачі Дмитра Фірташа добивається американське правосуддя: той нібито дав 18,5 млн. доларів хабара за доступ поза конкурсом до титанових родовищ у Індії. Дмитру Фірташу загрожує 50 років гуманної американської тюрми і конфіскація всіх активів. Українського олігарха затримали в Австрії ще у березні 2014 року, але тоді суд відпустив його під заставу 125 млн. євро.

ЗАГОВОРИ, ЩОБ Я ТЕБЕ ПОБАЧИВ

З 2000 року  21 лютого ЮНЕСКО відзначає Міжнародний день рідної мови. Так світова спільнота привертає  увагу до мов, яким загрожує зникнення або знищення. Як не дивно, але під такими загрозами не одне століття живе українська, друга за кількістю носіїв слов’янська мова після російської.

МІСТ ДЛЯ ВТЕЧІ ОКУПАНТІВ

Технологічний тимчасовий міст, збудований  через Керченську протоку, як  помічний  для зведення авто- і залізничної магістралі із Росії до Криму, зазнав льодової атаки. Став перешкодою на шляху дрейфуючих торосів з Азовського у Чорне море. Працюють криголами, але фарватер і досі у полоні криги. У протоці застрягло близько сотні російських суден, повідомляє інформаційна служба сайту «Крим. Реалії Daily».

СОБІ НА УМІ

У столиці презентували результати соціологічного дослідження про вплив російської пропаганди на суспільну думку в Україні. Його провів у грудні минулого року Київський міжнародний інститут соціології – на замовлення ГО «Детектор Медіа» та за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. Охопивши 110 населених пунктів в усіх регіонах України, окрім тимчасово окупованих територій. Отже, з яких джерел громадяни отримують інформацію про події в Україні (зокрема, і про АТО)? І наскільки українське суспільство поділяє установки та стереотипи, поширювані кремлівською пропагандою?

НІ МИРУ, НІ ВІЙНИ, А ГРОШІ – НАПЕРЕД

 

Україна ввійшла в епоху парадоксів. Вони безконфліктно уживаються в нашій свідомості, як ліва і права півкулі в черепній коробці. Посол Німеччини в Україні Ернст Райхель заявив про можливе проведення виборів на окупованому Донбасі до відновлення Україною контролю над кордоном з Росією. Що тут зчинилося! Верховна Рада терміново ухвалила осудливу заяву, гера посла викликали в МЗС, а президент Петро Порошенко публічно відповів, що «проведення виборів на окупованій території за присутності окупаційних іноземних військ є твердо абсолютно неможливим».

Володимир ГОРБУЛІН: У ГІБРИДНІЙ ВІЙНІ НЕМАЄ ПЕРЕМОЖЦІВ

Книжку «Світова гібридна війна: український фронт», яку видав колектив Національного інституту стратегічних досліджень, в «Укрінформі» презентував директор інституту, колишній секретар Ради національної безпеки і оборони  Володимир Горбулін.  У монографії йдеться про системну кризу світового правопорядку, яка спричинила гібридну війну. Призвідцем стала Росія, а полем реального бою – українська земля.

ЗАГРОЗА ВІД ПРОЛЕТАРІАТУ? НІ – ВІД ПРЕКАРІАТУ!

У суспільстві з’явився новий прошарок – прекаріат: із людей незаможних, що представляють різні соціальні і професійні верстви, часто молодих і освічених. Слово «прекаріат» походить із латинської і має два значення. Обидва підходять до опису зазначеної групи:  «випрошений», «даний з милості», «тимчасовий», «ненадійний», «перехідний».

«КУДИ НАМ З ЦВИНТАРЯ ІТИ…»

Живу і дихаю, і гину,
І думи рвуться, як пташки,
Туди, туди, на Україну,
Яку я кинув на віки.
(Олександр ОЛЕСЬ)

А ми дивились і не знали,
Куди нам з цвинтаря іти.
(Леся УКРАЇНКА)

Мабуть, не було миті, щоб Олександр Олесь думками не линув додому, в Україну. Але мине багато літ по його смерті, доки мрія поета здійсниться. Лише днями його прах нарешті повернувся в матірне лоно отчої землі. Втім за яких обставин?

ЦИРК НА ЦЕРКОВНОМУ ДРОТІ

Сенсація! Українська  православна церква забирає кримську нерухомість! Йдеться про комплекс будівель історичного заповідника «Херсонес Таврійський» у Севастополі. Окупаційна влада безсила щось вдіяти проти. Будівлі колись належали церкві, тому Росмайно не може відмовити у передачі їх колишньому власнику. Інтернет-видання «Версии» вже гепнули набатом: «Россия подарит Херсонес Киевскому патриархату, прославляющему украинских карателей».

МУЗЕЙ МАЙБУТНЬОЇ УКРАЇНИ

На прес-конференції з нагоди річниці створення Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності його директор Ігор Пошивайло зазначив, що сучасний музей – то не стіни й експонати, а живий дух спілкування, осмислення історії для майбутнього, наукові дискусії, простір для громадських ініціатив. Навіть ставши минулим, Майдан не повинен стати лише історією. Його духом, його ідеями мають жити сучасники і наступні покоління. «І мертвим, і живим, і ненарожденним» – саме такою живою течією з минулого в майбутнє, бачив свою націю Тарас Шевченко. І своїм  Словом  він був у перших лавах бійців Майдану гідності. Музей  Революції гідності має стати кодом  майбутньої  України.

«НЕНАЧЕ ЛЮДИ ПОДУРІЛИ…»

І двох тижнів не минуло відтоді як ми поділилися знаковою новиною про фотовиставку «Школи Лохвицького земства», відкриту в Педагогічному інституті столичного Грінченкового університету, як згадували щирим словом ініціаторів та добротворців славного почину відродження історичних земських шкіл українського зодчого Опанаса Сластіона, раділи першим серйозним набуткам, першим оновам, – і от тобі на, маємо біду-лихо.
Пише Ольга Герасим’юк, одна із ініціаторів й активна волонтерка  цього проекту:

ПЕРЕЛЯКАНІ ЧИ ПРАГМАТИЧНІ?

Хто підіграє Кремлю у кримському питанні

Імовірність того, що деякі  країни, вихідці з колишнього Радянського Союзу, можуть визнати Крим російською територією, досить висока. Так вважає народний депутат України Рефат Чубаров,  називаючи можливих «визнавантів»: Вірменію, Білорусь, Узбекистан і Казахстан. Представники цього постсовка у грудні минулого року голосували проти резолюції ООН, у якій ішлося про порушення прав людини в окупованому Росією Криму.

ЗИМОВА ЛАСТІВКА І ВАСИЛЬКИ

«Ой в полі, полі сам Бог походжав
Та й матір Божу за руку воджав»,
– голосно тягнуть два чоловічі баси. Прокидаюся не
так від співу, як від яскравого світла і колючого пшеничного дощу на обличчі. Я ще малий, але вже знаю: якщо сусіди, дядько Володька і дядько Микола, у нас засівають, значить, настав ще один Новий рік – старий. Здогадуюся, що зараз мати зацокає посудом, наллє їм по чарці. Провалюючись у сон, ніяк не можу зрозуміти, чому, вітаючи з Новим роком, дядьки ще й додають: «Та з васильками!» Звідки квіти взимку?

ІЗ ЗАШМОРГОМ НА СЕРЦІ

Мій дім помер влітку 2014 року… Ні, на щастя, його не зруйнували «гради», стіни залишилися цілими, та хіба дім – це тільки стіни, оті банальні «квадратні метри»? Дім – енергія захисту, що наповнювали простір сенсом, це спогади, щось незамінне, безсумнівне… І цей дім помер. Я так багато читала про втрату ґрунту, еміграцію, болючі відчуття українців, яких раптом позбавили місця, куди можна повернутися, що б не трапилося в житті. Тепер сама пишу про це.

НОВОРІЧНИЙ ЕФІР В УКРАЇНІ: ТРИ ШЛЯХИ В НІКУДИ

Вимога квот для української мови бодай у новорічну ніч не врятує святкового ефіру від дратівливих банальностей і не покращить його.

«Все, що українцям цієї новорічної ночі пропонувало телебачення, українським назвати було важко. Можливо, тому, що Новий рік уперто залишається святом совка, з його “Голубими огоньками” та “Іронієй судьби”», — дійшла висновку Інна Долженкова, відштовхуючись від новорічних програм, запропонованих каналами групи Віктора Пінчука. Справедливо діагностувавши це як загальний феномен пострадянського сприйняття новорічних свят, вона не спробувала змоделювати альтернативу. Бо її насправді не існує. Українське новорічне телебачення пропонуватиме подібне ще років п’ятдесят — у кращому випадку.

ЩОБ НЕ ПРИЧАВИЛО

Новий рік ставить Росію на поріг президентських виборів, які мають відбутися 2018-го. Торішні вибори в Державну думу додали видимості внутрішньополітичної стабільності путінській авторитарній моделі. А от проблеми в економіці через санкції, накладені на Росію за її кривавий розбій в Україні і Сирії, навпаки, тільки загострилися. Щоб залишитися авторитетом для олігархічних еліт і російського виборця, Владімір Путін має відкараскатись від невдач і приліпитись до вигаданих успіх.

У НОВОРІЧЧЯ

Поштивий Півнику, ясний Когуте,
(Десь – дужий Кокош, десь – Ґалаґан), 
Запій на наше безчасся люте –
Аби запалося за чортів стан.

Чумацький Царику, наклич світання!
Щоб ніч не глибила могильний хов,
Віддай дияволові на заклання
Кремлівських карликових «пєтухов».

А нашим «вічненьким» згори і збоку –
Проклюй сіятельного баняка:
Нехай їм сняться бодай півроку
Домахи Гонти й Залізняка.

 

На світлині – картина Михайла ОНАЦЬКА “Царик”

«ХЛОПЦІ, РІДНІ, ПОВЕРТАЙТЕСЯ ЖИВИМИ!»

– Наша підтримка, наше щире вітання з Новим роком, побажання повернутися живими і з перемогою – ось що таке «Салат для солдатів». Нехай це олів’є поверне наших хлопців у затишок рідного дому, у сім’ю, у коло друзів, – каже напутнє слово один з ініціаторів акції Володимир Нечипорук, генеральний продюсер проекту «Юкрейн фешн вік».

«РУСО ТУРІСТО», або «БРАТАНЦІ-САМОЗВАНЦІ»

Російський турист напав на американського туриста в Перу. «Далєко от Родіни» росіянин засумував наодинці з алкоголем, без «родной речі». Напливала стадія «…поговорить». Побачивши у натовпі туристів футболку з написом «Путин», «русо турісто», кинулося до американця, як до рідного. А коли почув, що той ще й говорить російською, поліз обійматися. Але на якійсь хвилині нарешті дочитав  напис і поступово у його мізках звивина агресії розжарилася до червоного. 

БІЙ З «ТІННЮ»

Як не дивно, але економіка України зростає – на два відсотки у третьому кварталі, якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року. Звісно, цього вкрай замало. Наш валовий внутрішній продукт у розрахунку на душу населення – один з найнижчих у Європі. Посилює біду «тіньова економіка»,  яка, за песимістичними підрахунками, сягає половини офіційного ВВП.

ЗБУДУЙ ЄВРОПУ НА ПОДВІР`Ї!

Не мина і місяця, а то й тижня, щоб хтось із західних політиків не підтвердив: Україна отримає безвізовий режим з Європейським Союзом скоро і навіть дуже скоро. Український Президент Петро Порошенко, посилаючись на обіцянки єврочиновників, навіть чергову дату називав. Яка, звісно, уже минула. Попри затримку ми  все одно впевнені: нехай із застереженнями, але безвіз буде!  У Євросоюзі вкотре визначили новий день – 3 квітня 2017 року. Важезний, виявляється, той віз, що називається безвіз.  Єврокомісар Йоханесс Хан підтвердив, що Україна виконала своє домашнє завдання – понад 140 пунктів. «Вражаюча робота!».

«ЗВИЧАЙНА» ІСТОРІЯ СЕРГІЯ КОШЕЛЄВА

Три десятиліття тому, 30 листопада 1986 року над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС завершили зведення «Саркофага». Два тижні по тому, 14 грудня, надійшло офіційне повідомлення: держкомісія прийняла в експлуатацію комплекс захисних споруд – Об’єкт «Укриття». Це була перша перемога у подоланні найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. А може страшні казки про вогнедишних ненажерливих звірів, які пам’ятаємо з дитинства, – лише відгомін у людській пам’яті давніх катаклізмів? Природних чи й техногенних, що знищили попередні цивілізації.

НЕ СМІЙСЯ ПЕРШИМ

Було: новину про перемогу Дональда Трампа депутати Держдуми Росії зустрічали бадьорими  оплесками. «Дорогі друзі, шановні колеги, три хвилини тому Хілларі Клінтон визнала свою поразку на виборах президента Сполучених Штатів, а секунду тому Трамп почав свою промову як обраний президент Сполучених Штатів Америки, з чим і я вас всіх вітаю», так урочисто, тоном тропаря виказав на засіданні нижньої палати російського парламенту депутат-міжнародник В’ячеслав Ніконов від «Єдиної Росії». Патетично, наче йшлося про вибори президента Росії. 

НЕЗГАСИМА СВІЧА ДЖЕЙМСА МЕЙСА

«Я ж хочу запропонувати лише акт національної пам’яті, доступний кожному: визначити час, коли кожен член цієї нації, де майже кожна родина втратила когось із близьких, запалить у своєму вікні свічку в пам’ять про померлих».

Джеймс МЕЙС

Серед дат українського мартирологу четверта субота листопада особлива. Цього дня українство всього світу вшановує пам’ять мільйонів жертв Голодоморів. Фінальним акордом скорботних урочистостей стає Загальнонаціональна хвилина мовчання та акція «Запали свічку». Традицію ставити на знак ушанування виморених голодною смертю запалену свічу у вікні своїх осель започаткував американський історик, політолог, дослідник Голодомору в Україні Джеймс Мейс. Напередодні роковин Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» та видавництво «КЛІО» презентували книжку Джеймса Мейса «Україна: матеріалізація привидів».

ОПРОМІНЕНІ ТЕМРЯВОЮ

Правильно побоюючись, що на сонці довго грітися шкідливо, чимало людей від нього ховаються навіть взимку, а деякі постійно живуть із заплющеними очима. Тому добровільні «діти Місяця»  «логічно» міркують,  що сонця немає, в житті орієнтуються по зірках, ходять по життю навпомацки.

ОДНА, АЛЕ ВЕЛИКА

Півтора століття тому українець Микола Гоголь писав, що в Росії дві біди: дурні і дороги. Схоже, з часом російські біди лише множаться. Окупувавши Крим, Росія принесла на півострів нові проблеми і старі лиха… Вступивши в нерівне суперництво з Миколою Васильовичем, така собі Наталія Поклонська помножила нещастя Криму, назвавши свої «пріоритети»: «хаотичну забудову, екологію, невирішене питання збереження лісів і високі ціни». Ймовірно, відсутність води або розкрадання разом з місцевими липкорукими дурнями бюджетних грошей  вже не створюють  проблем. З ними поріднилися.

ЗУБИ ДРАКОНА І ЙОГО ЯЗИК

Наприкінці жовтня до Верховної Ради надійшов законопроект, яким ще тільки-но передбачено зобов’язати національні телекомпанії транслювати 75% україномовного контенту, регіональні та місцеві – не менше 50%, а вже «прогресивна громадськість» взяла його на вила критики. Раніше Рада ухвалила квоти на українські пісні – аж 35 «страшних» відсотків. Повторюю, йдеться про українську мову на українському телебаченні і радіо. Що ж тут обурливого?

ЗАЧАРОВАНЕ КІНОКОЛО

Десятки років поспіль тривав геноцид українського кіно. Спершу  планомірним вбивством його поетичної душі – отим «соціалістичним реалізмом». Потім кінопрокат заполонили дешеві американські бойовики. Згодом медіа- і кінопростір загарбали ще дешевші за заморські «сусідські» кіно та багатосерійне «мило», в основі яких – зомбування та русифікація.

OCІННІ КУРЧАТА І ГОЛОДНІ ЩУРИ

Восени Україна зробила кілька кроків, які можна розцінити як початок активних дій на рубежах зовнішньої політики. Найперший – повне невизнання результатів виборів до російської думи. Причому Верховна Рада ухвалила рішення буквально  наступного дня після офіційного оголошення попередніх підсумків голосування. Без розкачки і, даруйте, політичних шмарклів. До цього перші особи української політики дохідливо пояснили міністрам закордонних справ Німеччини і Франції чому виконання мінських угод неможливе за московським сценарієм. А частковий звіт Міжнародної комісії про збитий в небі Донбасу малайзійський «Боїнг», представлений наприкінці вересня, зміцнив позиції України в світовій політиці.

СТРИПТИЗ КЛЕПТОМАНІЇ

Про що говорять скромні декларації нашої клептократії? Що епоха кримінального накопичення підійшла до свого логічного фіналу, клептократія вперлася рогами у глуху патову стіну і не знає, що далі робити. Суть не в тім, що вони показали напівголодному і добряче пограбованому суспільству соту чи тисячну частину чесно вкраденого, а суть в тім, що вони показали межі своєї фантазії як державні люди, як економісти…

БАТАРЕЇ ПРОСЯТЬ ВОГНЮ

Цього року народна осіння забава – гріти долонями батареї – стартувала 12 жовтня. Тоді розпочали вмикати опалення у помешканнях столиці. Недарма кажуть –  головне почати. Саме цю премудрість, здається, взяв на озброєння Київенерго, адже теплу радіють поки що не всі мешканці міста. За  станом на 20 жовтня до опалення у Києві підключено трохи більше 90% житлових будинків, зате – 100% дитсадків, шкіл та майже стільки ж лікувальних закладів.

ТАКИЙ ЗВИВИСТИЙ «РІВНИЙ ДОСТУП»

Найперше, що вразило на засіданні «круглого столу»  «Рівний доступ до освіти в Україні в умовах нових викликів», організованому ГО «Фонд «Відкрита політика», – неймовірна кількість учасників: понад два десятки. Усім було що сказати і всіх спиняли на «найцікавішому» – як завжди, через обмаль часу.

РЕФОРМУЙМОСЯ, БО ЗАГИНЕМО!

Викажу, може, й парадоксальну, проте для мене незаперечну істину. Війна почалася саме в Україні, тому що тут не було реформ: Україна виявилася найбіднішою, а тому й найслабшою країною Європи. Люмпенізація нашого Сходу, з одного боку, і мілітаризація Росії, з іншого, стали основою для розпалювання Путіним цієї інтервенції. В природі хижак вибирає для нападу найслабшу жертву. В нашому випадку – країну, бо така, на лихо, нереформована Україна. Хіба б наважився навіть такий схиблений імперством правитель, як нинішній господар Кремля, напасти на 45-мільйонну країну, де в економіці та армії порядок, де панує справедливість, ростуть зарплати і пенсії, де вирвано з коренем корупцію, а тому не бракує іноземних інвестицій, бо капітал активно зацікавлений? Думаю, навіть Путін змушений був би ставитися б до такої країни з повагою.

«РАДУЙСЯ, ДЕРЖАВИ НЕРУШИМА СТІНО!»

У День преславного свята маємо живодайну нагоду ще і ще задуматися над незбагненним Таїнством Святої Покрови, а в її світлі – над долею України, великої боголюбивої родини вкраїнської і над своєю долею. 

ЯСНОВЕЛЬМОЖНІ ГРАЮТЬСЯ З ВОГНЕМ

Поки державні лідери України та Польщі обмінюються словесним літеплом  про  значущість дружніх українсько-польських взаємин для досягнення європейської солідарності, поки скріплюють підписами спільні декларації про наміри розвивати стосунки, визнаючи територіальну цілісність України та Польщі, непорушність кордонів держав, деякі польські політики із табору націонал-радикалів, з невитравною печаттю клінічної величі, «можів» і «кресів» на вродзоних чолах, продовжують ретельно вгепувати осиковий кілок у наші добросусідські відносини. 

МОРАТОРІЙ НА МЕНШОВАРТІСТЬ

Тимчасова, на 10 років, законодавча заборона експорту необробленої деревини вже позитивно впливає на розвиток вітчизняної лісопереробної промисловості. Як зазначають експерти, лише за перші 7 місяців дії мораторію українські деревообробні підприємства збільшили запаси сировини на 20 відсотків. Галузь має позитивну динаміку розвитку, а обробка лісу на українських підприємствах стає привабливішою для іноземних інвесторів. Але битва за український ліс триває. 

«… ГОЛОС КРОВИ БРАТА ТВОГО»

21 вересня 1941 року в Бабиному Яру фашисти почали масові розстріли  жителів Києва

 Люди йшли, ще не знаючи, що йдуть на смерть. А коли ставало зрозумілим, що їх чекає попереду, вороття не було. Страшна і трагічна сторінка людського життя на планеті Земля. В одній із публікацій доктор історичних наук Юрій Шаповал наводить документальну розповідь члена німецької зондеркоманди 4-а про розстріли 29-30 вересня: «… Відразу після мого прибуття на місце страти я разом з іншими товаришами повинен був відправитися вниз в цей яр … Незабаром до нас по схилах яру були приведені перші євреї. Євреї повинні були лягати обличчям до землі біля стін яру. В яру перебували три групи стрільців, в сукупності близько 12 стрільців. До цих груп по розстрілу одночасно зверху весь час підводили євреїв. Наступні євреї повинні були лягати на трупи раніше розстріляних євреїв. Стрілки стояли за євреями і вбивали їх пострілами в потилицю…»

ПРО «ВЕЛИКЕ БАБЛО» І ГРИБИ НА ЧУЖИНІ

Батьки «глави» саморобної «ЛНР» Ігоря Плотницького, які два роки тому поспіхом «евакуювалися» з рідного селища Кельменці, що на Буковині, днями раптом померли: отруїлися грибами. Про це повідомляє РІА «Воронеж» з посиланням на власні джерела.

ФОРУМ ВИДАВЦІВ: ЧАС ДОРОСЛІШАТИ

Бачила майже всі львівські Форуми видавців, була учасником багатьох, і кожного разу чекала з нетерпінням, а раптом буде той справжній Форум, з чітко продуманою стратегією, ідеологією, філософією, бо неможливо, щоб така важлива подія в культурі не мала своєї філософії, не контролювалась суспільством. Велика кількість мислячих і талановитих людей мусить врешті діяти спільно, і це не завадить бізнесу. Невже, думала я, серед видавців і письменників може не бути патріотів українського книговидання, та ще у Львові?

У НАС – ПРО ЦІННОСТІ, У НИХ – ПРО «ЦІНУ ПИТАННЯ»

Якщо хтось сумнівався.
Президент Європейської Комісії Жан Клод Юнкер виступив перед Європарламентом зі щорічним посланням «Про стан Союзу – доповідь про ситуацію в ЄС». Україну не згадано у промові ні разу.

БУВАЛЬЩИНИ ПРО ІВАНА

Напередодні Дня українського кіно в Києві, на лівому березі Дніпра, на Березняках, навпроти будинку, де останні 16 років свого земного шляху мешкав славетний Іван Миколайчук, урочисто відкрили сквер, названий на його честь. І заклали камінь на місці, де буде споруджено пам’ятник видатному кіномитцеві.

«РЕЧИТАТИВ СВЯТОСЛАВА»… НЕ З ТОЇ ОПЕРИ

Ура! Те, що понад чверть віку шукали, наче груші в попелі, наші зело премудрі правителі, паче мудрі партійні вожді купно з просто мудрими політологами, правниками, соціологами, філософами,  нарешті-таки знайдено!
Питаєте, що?
Та корінь нашого зла! Його альфу й омегу! Його закляту пуповину!
Якого такого зла? – допитуєтеся.
Відповідаю: найпершого! Найзлішого зла!

ГОРІЛО, АЛЕ НЕ ЯСНО…

4 вересня в Києві під час акції протесту під офісом компанії «Національні інформаційні системи» (НІС), яка виробляє для телеканалу «Інтер» інформаційно-аналітичні програми «Подробности» та «Подробности недели», невідомі підпалили будівлю. В результаті пожежі, за даними «Інтера», повністю згоріла студія програми «Подробности», кілька співробітників отруїлися чадним газом, одна співробітниця зламала ногу. Розпочато кримінальне провадження за статтями Кримінального кодексу України «Хуліганство» та «Умисне знищення майна».

МУЗИЧНА КАТІВНЯ

У житті все важливо. Навіть найдрібніші деталі. З якої ноги вранці на підлогу ступити, у які двері маршрутки увійти. Я завжди примощуюся у кінці салону. А того ранку щось пішло не так. Ніби якась нечиста сила підхопила мене попід руки і заволікла у двері біля водія.

СТУДЕНТ, ЯКИЙ БОРОНИТЬ МАЙДАН

Коли вночі 30 листопада 2013 року «Беркут» розігнав студентську демонстрацію на Майдані, серед тих затятих, котрі не захотіли піти з Майдану і були побиті, найтяжче постраждав студент Київського університету імені Бориса Грінченка Віталій Кузьменко. Без усякого захисту і зброї, він став просто жертвою погромників, отримавши тяжкий струс мозку та перелом руки. Але сила духу і впевненість у своїй правоті в нього були колосальні, і зламати його зсередини «беркути» не змогли.  

КАТЕРИНИН ПРИЩИК І ЧИРЯК ПУТІНА

Другий рік кримчани живуть в очікуванні хорошого. За два роки  життя ні кращим, ні веселішим не стало, але, погодьтеся, жити в очікуванні дива  просто приємно. Точнісінько так ми жили в Радянському Союзі, дружно чекаючи приходу комуністичного раю.

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ БЕЗ ЛИЦЕМІРСТВА

На початку 90-х ми зустрілися з демонами себелюбства. Я пам’ятаю, як злидні чітко розставили всіх по їхніх місцях: хто – в лідери, хто – в аутсайдери. Хто швидше продасть свою честь, той досягне успіху. Засоби досягнення мети могли бути якими завгодно. Я років десять була приголомшена цією каруселлю індивідуумів, доки не почала вибудовувати систему власних принципів. Найважче було знайти собі точку опори і прогнати усіх демонів. Я навчилась виступати публічно, не лізти за словом у кишеню і не дозволяти себе нікому принижувати. Обставини змушують нас змінюватись, а не підлаштовуватись Мене просто кинули у воду і я випливла.

Борис ОЛІЙНИК: «ХЛІБ НАСУЩНИЙ НЕМИСЛИМИЙ БЕЗ ХЛІБА ДУХОВНОГО»

Якось так склалося, що в багатьох ЗМІ надто спрощено подається народження і становлення незалежної України. А коло її предтеч нерідко зводиться до колишніх, у радянські часи, дисидентів (переважно 60-х – початку 80-х років), тодішніх політичних в’язнів.

Безсумнівно, вони заслуговують найвищої шани, а кого вже немає – найсвітлішої пам’яті. Та будьмо обєктивними: Україна – як політична нація і суверенна держава – визрівала, набувала могуті десятиліттями. Економічно й духовно. До того ж – будучи, як здавалося й офіційно стверджувалося, навіки вмонтованою в «Союз нерушимый». Серед тих, хто плекав українську душу, живив національну пам’ять, дбав про розквіт (а не тільки виживання) української мови, була потужна письменницька когорта. Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Андрій Малишко, Михайло Стельмах… Вони благословили, підтримали Дмитра Павличка і Ліну Костенко, Василя Симоненка і Бориса Олійника, Івана Драча і Миколу Вінграновського. Нелегку місію тримати українське слово й Україну як національну святиню взяв на себе Олесь Гончар.

УКРАЇНСЬКА ШКОЛА: ПРЕОБРАЖЕННЯ

Ідеологію реформування освіти – проект концепції «Нова українська школа» представила в Будинку уряду міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час педагогічної онлайн-конференції «Про підсумки розвитку дошкільної, загальної середньої, позашкільної та професійно-технічної освіти у 2015/2016 навчальному році та завдання на 2016/2017 навчальний рік».

СТОЛИЧНОМУ СПІВОЧОМУ ПОЛЮ – ІМ’Я ЛЕОПОЛЬДА ЯЩЕНКА!

Він переплів і заклечав рятівною українською піснею київські вулиці, станції метро, правічні кручі, Дніпрові береги. І наші вічні Майдани. Він преобразив Київ на Неопалиму Пісню.

ДЕСАНТНО-КАДЕБЕШНА ДИПЛОМАТІЯ

«З метою підвищення ефективності діяльності федеральних органів державної влади» Володимир Путін своїм указом ввів Крим до складу Південного федерального округу Російської Федерації. Таким чином позбавивши анексований півострів статусу «федерального округу».

ТВОРІМО СЕБЕ, А НЕ КУМИРІВ!

Істерика з приводу Надії Савченко може виникати лише серед тих людей, які з самого початку сприймали її не як просту людину, з чеснотами та вадами, а як небожителя та міфічного героя, що дивом зумів реінкарнуватися в наш час винятково лише для спасіння людства загалом, а України зокрема.

ВЖЕ НЕ БРАТИ?

Отак-то, ляше, друже, брате!
Неситії ксьондзи, магнати
Нас порізнили, розвели,
А ми б і досі так жили.
Подай же руку козакові
І серце чистеє подай!
(Тарас ШЕВЧЕНКО «Полякам»)

22 липня нижня палата польського парламенту прийняла ухвалу «У справі віддання данини жертвам геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян Другої Речі Посполитої в 1943-45 роках». Сьогодні, коли спалах емоцій, викликаний прийняттям цього документа трохи спав, спробуємо повернутися до теми Волинської трагедії.

НАЦІОНАЛЬНОМУ ПАРКУ «ХОЛОДНИЙ ЯР» БУТИ?

«Грінченко-Інформ» повідомляв про нищення браконьєрами-лісогубами національної святині – Холодного Яру. Однак «не все так погано у нашому домі» – обнадійлива звістка прилетіла з Печерських пагорбів. У стінах Верховної Ради під головуванням віце-спікера Ірини Геращенко розмірковували над створенням на Черкащині національного природного парку «Холодний Яр».

ТУРЕЦЬКА  ГАРЯЧКА: СПРОБА ДІАГНОЗУ

Про ситуацію в Туреччині
Тамтешня правляча партія останнім часом витратила надзвичайно багато зусиль для приборкання збройних сил. Справа в тому, що ще від часів правління Ататюрка збройні сили Туреччини несуть закріплену законами місію збереження світського характеру влади.
Тобто – блокування ісламізму, щоб той не повернувся  в суспільну сферу.

НАД РАЄМ – ТІНЬ ОРЛА?

Якщо є рай на землі, то це, безперечно, Ніцца: білі вілли на тлі синього моря, зелені пальми та рожеві олеандри вздовж бездоганних доріг, різнокольорові карнавали, усміхнені перехожі на знаменитій семикілометровій набережній… Ну і феєрверки, звісно. Вони тривають годину, піротехніки творять своє музично-театральне дійство просто посеред моря. Подивитися на це з’їжджаються сотні тисяч, зазвичай, беручи із собою дітей…

ЇМ – ЗАКОН, А НАМ – УРОК

Схоже, конгрес США вирішив утерти носа Верховній Раді України у прийнятті законів на захист нашого ж суверенітету і територіальної цілісності. Комітет у закордонних справах палати представників (нижньої палати) конгресу схвалив проект закону 5094 «На підтримку стабільності та демократії в Україні» авторства демократа з Нью-Йорка Еліота Енгела.

БЛИЖЧЕ ДО НЕНЬКИ, ПОДАЛІ ВІД «МАТУШКІ»!

Нація без традиції як єдиний соціальний організм – не існує і не виступає суб’єктом історичного процесу, не впливає на долю суспільства і держави. Українська традиція — це традиція боротьби і перемог. Але, на жаль, не утверджених остаточно. Ніхто з нас не хоче мати справу з неадекватними людьми, лікарі яких називають психічно неврівноваженими. Англійці кажуть про таких «Nobodyhome» — «В нього не всі вдома». Росія в Раді Безпеки ветувала створення міжнародного трибуналу щодо збитого російськими терористами «Боїнга», в результаті чого загинули 298 громадян різних країн. Прем’єр-міністр Нідерландів Марк  Рютте сказав одному виданню: «У Росії, певно, не всі вдома. Російське вето — не диво, проте ми глибоко ним розчаровані».

ЗНОВУ «МОЖІ», ЗНОВУ «КРЕСИ»?

Напевно, багато хто так і скаже: польські сенатори настільки любили їздити в Києві Московським проспектом, що не витримали його перейменування на проспект Степана Бандери і вирішили своєрідним чином вшанувати поляків, загиблих в 40-х роках минулого сторіччя на українських землях, ухвалою Сенату.

НАТО: ДОРІЖЕНЬКА, ТА ВСЕ БИТАЯ

У Варшаві – саміт НАТО.
Саме через це, а не тому, що «ось бачите, поляки нас не люблять!», Польща на місяць обмежила малий прикордонни рух з Україною: зайвої безпеки не буває, особливо нині.
Якщо стисло – на цьому саміті Україну в   НАТО не приймуть.

ХРЕСНА АТАКА «БОЖ’ЇХ ВОРОН»

Українська православна церква Московського патріархату розпочала хресну ходу Україною «з молитвами про мир». Колона віруючих стартувала від Святогорської лаври, а незабаром розпочнеться піший похід і від Почаївської. «Віруючі будуть з молитвою йти з Заходу і зі Сходу України, щоб возз’єднатися у серці країни, у Києві. Це буде символізувати прагнення нашої Церкви до єдності України », – розповів одному з інформаційних агентств митрополит Антоній, керуючий справами УПЦ МП.

ФАНИ І КРЕМЛІВСЬКІ ОТАМАНИ

На вуличних полях Марселя російські фани виграли жорстокий двобій з уболівальниками англійської збірної – 35 постраждалих, четверо важко, через кілька днів від жорстоких побоїв один англієць помер у лікарні. Французька поліція  вчинила зле: для слідчих дій зупинила автобус з російськими уболівальниками. Обурене російське МЗС викликало «на московський килим» посла Франції: росіяни спізнювалися на черговий мордобій у Ліллі. А ще –  знемагали в автобусі від спеки. Саме в ті години у лікарні помирала забита ними  людина. Ні МЗС Росії, ні самі уболівальники з цього приводу анітрохи не переймалися. У них з похмілля пересохло в роті, свербіли кулаки, їм хотілося трибунних розваг, як на матчі з англійцями. А в Росії свято шанують права подібних громадян…

ТРІЙЦЕ СВЯТАЯ, СЛАВА ТОБІ!

Друга назва свята Трійці – П’ятидесятниця: відбувається воно у 50-й день після Великодня – як свято жнив і подяки. Цього дня у давньому Єрусалимі збиралися євреї з усього світу для подяки та пожертв. У Новозавітній Церкві святкування П’ятидесятниці приурочує подія зішестя Святого Духа на Апостолів.

СОБОР НА КРИТІ У СВІТЛІ УКРАЇНСЬКОЇ СОБОРНОСТІ

Верховна Рада України 245-ма голосами народних депутатів ухвалила текст Звернення українського парламенту до Всесвятості Варфоломія, Архієпископа Константинополя і Нового Риму, Вселенського патріарха. У цьому історичному документі – прохання  надати  автокефалію Православній Церкві в Україні.

КРЕМЛІВСЬКИЙ ШАНТАЖИСТ

«Російський президент Володимир Путін перейшов до публічного шантажу України, заявивши, що стрілянина на Донбасі не припиниться, доки не буде змінена Конституція України і амністовані терористи»,  –  повідомив секретар РНБО України Олександр Турчинов. От уже не знаю, де тут новина: чи то в сказаному Путіним, чи в тому, що Путіна почув пан Турчинов.

ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ

Вже тривалий час в Україні точаться дискусії чи доцільно запроваджувати дванадцятирічну шкільну освіту. І градус цих суперечок поки що не спадає:  суспільна думка все ще не осягне, у чому ж переваги такої освітньої новації.

ДЕНЬ ВІЧНОГО МІСТА

Я, може, щось і плутаю, але, здається, саме він, один російськомовний українець, котрий сподвигнувся ввійти в класики радянської літератури (та так, що його зело героїчний роман бідні школярі мали ледь не напам’ять зазубрювати), – так от він якось узяв та й залишив безсмертю премудру фразу:
«Найдорожче, – сказав, – що є у людини, – це його життя. Воно, – сказав, – дається один раз, і його, – сказав, – треба прожитьу Києві».

ПРО ЛИЦАРЯ НАДІЮ І БЕЗСИЛИХ «МАЧО»

Те, чого довго чекаєш, трапляється несподівано. Так сталося і зі звільненням Надії Савченко.
Зустрічаючи бранку найвищою нагородою, Петро Порошенко сказав, що Надію звільнили з тюремного полону завдяки тиску на російського президента Володимира Путіна громадськості і політиків, зусиллям лідерів світових держав. Але в першу чергу Надія Савченко на волі завдяки своїм мужності, стійкості, незламній волі. І підтримці рідних людей. Вони були завжди поруч.

«ВОЛЬТОВА ДУГА» ГІДНОСТІ

Літературознавець Оксана Пахльовська питає всіх нас і себе, одночасно відповідаючи на виклик вічності: «Хто такий письменник, інтелектуал? Це насамперед архітектор свободи». Славетний художник Сергій Якутович доповнює її: «Що є «велика людина»? Це приватна особа, яка, усвідомлюючи власну місію, пропускає крізь себе долю своєї країни». Звитяжці покоління Лесі Українки також добре це знали, беззастережно офіруючи своє життя й майбутнє на вівтар української незалежності. Член Української Центральної Ради Людмила Старицька-Черняхівська свідчила: «Державним  моїм ідеалом […] була самостійна Україна».

ПРО ЩО РОЗКАЖУТЬ ПАЛІМСЕСТИ

А Вкраїни мова —                      
Мов те сонце дзвінкотюче,
Мов те золото блискуче,
Вся і давність, і обнова —
Українська мова.
Павло ТИЧИНА

Ми ще пам’ятаємо наївну відвертість однієї з «руськомірних» кримчанок про те, що її щелепа під українські слова не повертається. Українська мова – друга після російської за кількістю носіїв. Саме Кримом подорожували творці слов’янської писемності Кирило і Мефодій, побувавши в Херсонесі-Корсуні, Сурожі (Судаку), Керчі. За переказами, брати навертали в християнську віру жителів Тмуторокані-Тамані. У Херсонесі Кирилу вдалося знайти Євангеліє і Псалтир, написані  тодішньою мовою східних слов’ян, і людину, що нею говорила. Кирило сам навчився цієї мови…

«ОСТРІВ СОВОК»

Повернулися з вояжу у совок – наче з фільму жахів при соціалізмі. Але все по порядку. Вирішив поїхати в Крим, навіч побачити усе, що там відбувається, і заодно вирішити свої старі справи. Тільки найвідважніші екстремали можуть нині їхати туди автівкою, але я це зробив. 

«А ЗА ДЕРЕВОМ – ДЕРЕВО…»

На Закарпатській Верховині можете почути таку бувальщину. Десь із чверть століття тому до наших лісознавців завітали чеські колеги. Їх цікавило чи справді в Українських Карпатах досі збереглися ділянки незайманих букових лісів. І коли їх повели до пралісу, поважний професор став навколішки перед сорокаметровою товстелезною сталево-сірою колоною величезного бука. Бо такі дерева, які він досліджував усе життя, бачив уперше…

НЕ ВОТЧИНА, А ОТЧИНА

Колись (а прожила я вже немаленьке життя) люди їхали у святкові дні до столичного Києва, щоб порадіти з усім народом, поїсти найсмачнішого, як нам здавалося, київського морозива, відвідати київські парки й музеї, покататися на метро й фунікулері, просто погуляти заквітчаним Хрещатиком. Навіть, як спостеріг політичний аналітик Ігор Лосєв, за часів Ющенка біло-блакитні, тоді ще опозиціонери, бродили нашим рідним містом де їм заманеться. Не кажучи вже про святкові паради якихось «антилоп-гну» на одеській «Гуморині», на день народження будь-якого міста чи села Європи, Америки, Сходу… Що було – те було.

ПРАПОР УКРАЇНСЬКОЇ ПЕРЕМОГИ

Першотравневим досвітком 1945 року над куполом Рейхстагу, парламентом Німеччини, з’явивилося знамено 150 стрілецької дивізії першого Білоруського фронту, яке увійшло в історію, як Прапор Перемоги. Правда, днем раніше радянське радіо вже повідомляло про його підняття, але в ефір потрапила неперевірена інформація. Першого травня полотнище прикріпили біля кінної скульптури на фронтоні, а на купол перенесли  наступного дня.

НЕМІЧНИЙ ДІД «АРСЕНАЛ»

Хотілося б романтично нафантазувати, що з вікон кімнати видніється море чи  хоча б невелике люстро озера, але прагматичною альтернативою тому є зубожілий закинутий завод. У самісінькому центрі міста. Архітектурна пам’ятка і помилка водночас, він простягався на півшляху між двома станціями метро і нахабно псував бульварну перспективу однакових дев’ятиповерхівок і кількох скляних новобудов, що, в принципі, теж дуже псували цю перспективу. Але навіть ця маячня містобудівної думки при сусідстві зжалюгідненого індустріального барака  мала гармонійний і модерновий вигляд.

ВІЧНИЙ ВЕЛИКДЕНЬ

Щоразу, коли Пасхальної ночі з парафіянами обходжу Храм, і дійшовши до причинених дверей, розпочинаю Великодню відправу піснеспівом «Нехай воскресне Бог і розійдуться вороги Його, і нехай зникають від лиця Його всі ненависники Його…», – на думці в ту урочу мить Мойсей-пророк. З його здивованого, враженого серця виривалися ці незвичайні слова і линули над народом Божим завжди, коли перед очима мандрівників, що прямували до обіцяної Богом землі з єгипетського полону, з’явилася осяйна хмарина Слави Божої. Яка провадила цей люд за собою до волі, до краю Божих ласк.

СИРІЙСЬКИЙ СЦЕНАРІЙ ДЛЯ УКРАЇНИ

«Правий сектор готував державний переворот в Росії», –  заявив її Генеральний прокурор Юрій Чайка. Сенсація зразка розп’ятого  хлопчика на вулицях Слов’янська. Але якщо раніше зграї «жирних качок» розганяли вільні російські ЗМІ, то зараз подібні брудні вигадки отримали офіційне звучання, під них шукають залізні «докази».

Навіщо?

ВСЕСВІТТЯ ПИСАНКИ

Коли розквітає лишень одна писанка – враження, мовби красою поймається цілий світ. А коли писанок десять або сто? Чи описати словами благоліпство, яке освітлює, замаює душу навіть од побіжного черкання зором? Барвисте яйце як прекрасне начало начал, як знак світотворення. Скільки віковічних  віків оцьому диву чи то людської, чи надлюдської фантазії? І яким вітром прикотило його на нашу протоотчу долівку – східним чи західним, полуденним чи сіверком?

Армін КЬОЛЬБЛІ: «Є тільки дві перспективи: бути частиною проблеми, або часткою її розв’язання»

Небагато міст світу (Єрусалим, Косово, Бременсверде та український Іванків) можуть похвалитися тим, що добробут і спокій їхніх мешканців захищають монументальні скульптури-обереги у формі яйця. Їхнім  автором є німецький митець Армін Кьольблі. 

ТРАГІЧНЕ ПРОРОЦТВО

Де була калина,
Там нап’ята буда…
На верху могили
Чорнобилю груда…
І димить чорнобиль,
Заким запалає…
І «Вічную пам’ять»
Божий птах співає…

Ці пророчі рядки написав Степан Руданський. 1875 року –  за 111 літ до Чорнобильської катастрофи.

ВЕРБНИЦЯ

Не я б’ю – верба б’є,
За тиждень – Великдень!
Недалечко – червоне яєчко!

Молить Бога нині наш хрещений мир,
Щоби в Україні взявся богатир,
Та такий, чия чавуниста рука
Обчухра з рокити доброго кийка.

ПОТАПСЬКИЙ СМІХ НА НАШІ ГОЛОВИ

На «Голосі країни» пізнім недільним вечором спалахнула словесна сутичка між Святославом Вакарчуком та, з дозволу сказати, співаком Потапом — двома суддями шоу співочих талантів на одному з каналів української телевізії. Якраз лідер гурту «Океан Ельзи» обрав для своїх іноземних учасників українську пісню «Реве та стогне Дніпр широкий» на слова Тараса Шевченка. Пісню зрозуміли і оцінили всі на шоу – і глядачі, і решта суддів — окрім Потапа. Йому та пісня здалася як «щось недоречне і смішне».

ІЛЮЗІЯ ОСВІТИ (Конспективно, бо багато букв шкодять організмам)

Школа – це не просто зло, це Велике Зло, я в цьому давно переконаний і хочу про це виразно сказати. Більшість людей сприймає школу некритично, як сльоту або корупцію. Але ж це свідомий людський витвір, розвиткові якого вже тисячі років, і краю не видно. Є люди, котрі бачать окремі жахливі ракурси цього Зла, але ніхто не бачить повної картини, і тому стільки балачок про вдосконалення школи, тоді як насправді її треба просто знищити.

СЮРРЕАЛІЗМ СОВКА, або ГОДИННИК, ЩО ЦОКАЄ

Не те, щоб особливо боявся займати позицію і висловлювати її публічно, а з цікавості і ввічливості (треба було підтримувати бесіду з незнайомою людиною) запитав я в одного литовського політика, члена Сейму (сиріч, депутата народного, хоч і литовського), одного з підписантів декларації про державний суверенітет Литви у далеких 80-х роках: а вам було страшно підписувати декларацію і руйнувати СРСР?

ЦАРІ  І ПСАРІ

Якось депутат Красноярського міських зборів і відомий у місті бізнесмен Костянтин Сенченко зробив мужній і розумний вчинок. Він вибачився перед президентом Чечні Рамзаном Ахматовичем Кадировим. Раніше красноярський депутат назвав Кадирова ганьбою Росії. Так сибіряк прокоментував заяву лідера Чечні, зроблену місцевим журналістам: «Представники так званої позасистемної опозиції намагаються нажитися на складній економічній  ситуації. До таких людей треба ставитися як до ворогів народу, як до зрадників».

ДОРОГОЮ ЦІНОЮ

Приголомшлива повідка прилетіла із Закарпаття: «Псевдонауковці та «громадські активісти» здійснили підпал в Ужанському парку». Про це написали деякі місцеві інтернет-ресурси. Мовляв (цитую одну з таких інтернет-рептильок), «5 квітня 2016 року служба державної охорони природно-заповідного фонду спіймала на гарячому провокаторів та паліїв».

«ПРОБАЧТЕ, ТАРАСЕ ГРИГОРОВИЧУ!..»

Саме так запропонував назвати цю вельми гірку публікацію полтавський скульптор, член Національної спілки художників України Микола Посполітак.

Чому? Самі зрозумієте. Мова піде про твір Миколи Корнійовича – пам’ятник Тарасові Шевченкові, встановлений у місті Гадячі. Власне, не  стільки про пам’ятник, як про напис на ньому, який з’явився через півроку після відкриття.

СБЕРБАНК РОСІЇ

Ось країна,
ім’я якій – Україна.

А це Сбербанк Росії,
який вкоренивсь у містах України
і очі виїв.

ТРУБА-ДІЛО

Дурна вигадка, що на Донбасі живуть якісь інші українці. Володимир Сосюра («Любіть Україну, як сонце, любіть») звідти. І підкорювач світових сцен Анатолій Солов’яненко, який прекрасно виконував оперні арії  італійською і народні пісні українською, –  теж із шахтарського краю. Можливо, в чомусь ми й різні. Наприклад,  донеччанин Сергій Бубка відомий світовими рекордами зі стрибків з жердиною, а київські брати Клички прославилися прицільними боксерськими ударам.

ВІДГОМОНІВ У ВІЧНУ ПІСНЮ

Як обухом угатило…

Не стало Леопольда Ященка. Композитора, науковця-фольклориста, Шевченкового лауреата, творця і керманича легендарного столичного етнографічного хору «Гомін».

Йому на роду було написано жити вічно. Принамні стільки ж, скільки живе Українська Пісня.

«РУССКІЙ МАРШ» В УКРАЇНСЬКОМУ МЕДІАПРОСТОРІ

«Ми, українці, з колиски
стаємо націоналістами,
якщо матері співають нам
українські колискові.
Тому нас перевиховують
у концтаборах»

Володимир Івасюк

«Лист п’ятдесяти п’ятьох» буквально розірвав уявний спокій довкола «мовного питання» у вітчизняному телерадіопросторі, соціальних мережах. Мовляв, Міністерство культури хоче 75 відсотків контенту на радіо зробити українськомовним. І де? В Туреччині, Росії, Франції? Ні, таке «неподобство» мінкультівці на чолі з віце-прем’єром В’ячеславом Кириленком, виявляється, збираються утнути… в Україні: їх, бачте-но, не влаштовує, що в ефірі вітчизняних радіостанцій на одну пісню, яка звучить державною солов’їною припадає вісім російськомовних шлягерів.

НА ЗАХІДНОМУ ФРОНТІ БЕЗ ЗМІН

Закарпаття. Одвіку люди тут жили з лісу: він годував, зігрівав, оберігав. Ліси – безперечно, найбільший природний ресурс краю. Це загальновідомо. Окрім усього іншого, вони виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, кліматорегулюючі функції. І не лише у регіоні. Не даремно саме карпатські ліси називають «Зеленими легенями Європи».

Люди гинуть за бурштин…

Як гуготіли бурі шинні
й, здавалось, це рубіж останній,
хто уявляв тебе, бурштине,
камінням зла і спотикання?

Що Джека Лондона герої
воскреснуть із Клондайком включно,
і стане фатумом-судьбою
для сотень тисяч каменюччя?

Що в спеку, дощ і сніг лапатий
затулить Бога дикий долар,
і стане символом лопата
для нас єдиним, наче доля?

НОВОСІЛЛЯ МАРІЇ

Сьогодні пані Марія Стус отримала у подарунок від братів Кличків нову трикімнатну квартиру!

Говорили з нею. Каже: «Дай Бог здоров’я й щастя мамі таких дітей! У Володі  (Кличка) посмішка така добра – як у дитини! А скільки хороших слів мені наговорив Віталій! Які вони гарні, ці хлопці…

«ТИМЧАСОВО-НАЗАВЖДИ»?

Ох, ці ж американські професори-експерти… А якщо вони ще й художники і поети-лірики – слід дуже пильно аналізувати їхні пропозиції та ідеї щодо того, як облаштувати Україну в плані політичному.

«ХЛІБ НАШ НАСУЩНИЙ…»

Вартість посівної-2016 зросла на третину. Про це на прес-конференції заявили представники асоціації «Українського клубу аграрного бізнесу».

ВІТРИЛЬНИК-БЛУКАЛЕЦЬ РОСІЯ

Вважають,  що війна неминуче закінчується миром. Ні, після війни трапляються соціально-економічні зміни, частіше потрясіння й конфлікти. І неважливо,  йдеться про країну переможницю чи капітулянта. Перемігши у війні 1812 року, Росія отримала повстання декабристів. Поразка у війні з Японією привела  до реформ Столипіна.

КАЛИНОВА СВІЧА ПО ЛЕСЕВІ

Я віру єдину,
Лиш віру єдину
Узяв, наче пісню, в далекий шлях.

Я вірю в людину,
Я вірю в людину,
Що гілку калини тримає в руках.

КУДИ ПЛИВЕ «ТИСА»

Закарпатський вимір інформаційної безпеки України

Два десятки років минуло відтоді, як у Закарпатській обласній державній телерадіокомпанії (ЗОДТРК) було створено Редакцію програм словацькою мовою. До цієї славної дати Обласна культурно-освітня організація «Матіца словенска» зібрала в ужгородському Центрі словацької культури «Святкову академію».

ХТО НАМ УПРАВИТЬ ЯЗИК У МОВУ?

Пригадалися далекі 80-ті. Спекотне літо і ми з друзями після річки вирішили втамувати спрагу.

Зайшли у центральний полтавський гастроном, доточилися до звичної тоді довжезної черги. Перед нами кремезний чорношкірий хлопець (тоді у Полтаві було це у дивовиж). І раптом чистісінькою українською, без акценту, звертається до продавця, просить пива. Тут мимоволі задивишся та зачудуєшся. А він, відчувши на собі мій погляд, озирнувся, і його усміхнене білозубе обличчя немов промовляло: «Ну, як тобі?» Я відсалютував йому нашим традиційним жестом захоплення – підняв  над стисненим кулаком великого пальця.

ТРОЯНСЬКІ КОНІ, РОСІЙСЬКІ ВЕРШНИКИ

Цей маленький ювілей майже не помітили більшість ЗМІ. Рік тому, 28 лютого, почала тестове мовлення відновлена ​​Донецька обласна телерадіокомпанія. У березні з логотипом ДоТеБе вже працював повноцінний телеканал.

БУЛЬДОЗЕРОМ ПО ІТ

Хто нас в’яже до «піратських» інтелектуальних галер?

За ініціативи громадської організації  «Українське юридичне товариство», ВГО «Автор», КМГО «Інститут проблем радикалізму» в Укрінформі відбулося засідання «круглого столу». Говорили про стратегію і тактику правового захисту національних інтересів при використанні об’єктів інтелектуальної власності. Сісти юристів і науковців за «круглий стіл» спонукала ситуація, що склалася навколо «Звіту Міжнародного альянсу інтелектуальної власності (МАІВ) 2016 року щодо правової охорони та захисту авторського права та суміжних прав у контексті «Спеціальної доповіді 301».

ЩОДО ІНЦИДЕНТУ З ВИБУХОВИМ ПРИСТРОЄМ

Роз’яснення Київського університету імені Бориса Грінченка  

У зв’язку з поширенням  інформації про інцидент із саморобним вибуховим пристроєм, що стався 9 березня 2016 р. у приміщенні Інституту мистецтв та Педагогічного інституту університету, Київський університет імені Бориса Грінченка роз’яснює, що питання безпеки студентів та співробітників є одним з пріоритетів. Так само університет завжди відкритий для засобів масової інформації та громадського моніторингу.

НА ВЗЯТТЯ КРИМУ

Верховна Рада України визначила дату початку окупації Криму – 20 лютого 2014 року. Але очевидно, що це початок завершальної стадії, її військова складова, а до цього була інформаційна, культурна, ідеологічна агресія з боку Росії. Коли 1 березня 2014 року російська Дума рішучим «одобрямсом» дозволила президентові Росії Володимирові Путіну використати свої Збройні сили, то вже йшлося про материкову частину України – російські військові у Криму і без цього мали постійну прописку. Навздогін за членами Думи категорично висловилися за війну кремлівські шминдрики пера і мікрофона, схваливши анексію Криму своєю «культурною» відозвою: «Наша спільна історія і спільні корені, наша культура і її духовні витоки, наші фундаментальні цінності і мова об’єднали нас назавжди…»

ЛАКОВАНО-ГЛЯНЦЕВІ І СПРАВЖНІ

Радянська історіографія привчила до лаковано-глянцевих героїв. Усі їхні вчинки (так, принаймні, доносили до людей) були правильними, виваженими, і ніяких кроку вправо чи вліво, а тим більше стрибків угору герої ніколи собі не дозволяли. Або ж героїчно переборювали в собі таку спокусу.

ДОМЕКАЄМОСЯ?

За Каневом, на горах, аж на чолі,
Де унизу Дніпро щось гомонить,-
Могила єсть; її дощі поволі
Розмили вкрай: дубовий хрест лежить;

І щовесни з гори рвуть хвилі глину,
Обвалюють у воду береги,
Щоб вирвати в недбальців домовину
Й на дні сховать останки дорогі…

Михайло Старицький

«ВИШИВАНІ ШКОЛИ» Й ОМЕЛА, ЩО ВИЇДАЄ ДУШУ

Всі проїхані села – сім! – були порожні від людей й ніжно освітлені дуже дозованими пучками сонячних променів з-за густих крон старих дерев.

З людей за весь день бачили лише двох дуже п’яних чоловіків у різних селах.

НАДІЄ, МИ З ТОБОЮ!

«У цих умовах не міг не зустрітися з мамою Надії Савченко. Робитиму все можливе і неможливе для її звільнення. Ми подвоїмо зусилля для того, щоб повернути Надію додому. Це надзвичайно важливо, важливо для мене, важливо для України, важливо для кожного з нас».

(Петро ПОРОШЕНКО, Президент України)

«БУБНИ КРУТІ!»

В сонній тиші чорнухинського села глухо бухкали якісь ритмічні звуки –  ніби хтось товк боби в гігантській калганці з декорацій «Кін-дза-дза». 

СЕПАРАТИСТИ, ПУТІН ДАВ НАКАЗ!..

1 березня – початок російської окупації Донбасу

Російська Федерація розпочала захоплення  Криму 20 лютого 2014 року – так визначилась Верховна Рада України,   юридично оцінивши дії  «ввічливих і зелених чоловічків». Женевські конвенції  визначають, що окупація починається з моменту, коли армія однієї держави перетинає кордон іншої. Та й сама Росія вказала  дату 20 лютого на медалі, якою нагороджувала  загарбників і їхніх посіпак. А коли російські війська з’явилися  на українському Донбасі?

 «ВІЙНА ПОДАРУВАЛА МЕНІ УКРАЇНУ»

Я вважав себе космополітом до війни.
Думав, що не можна обмежувати себе мовами чи націями, національностями.
Ще… Я завжди мав бунтівний характер.

«МУНДУРНЯ»

Потрапив якось в одне цілком цивільне міністерство на врочисте засідання. Зайшов до зали і не те що отетерів – розгубився. Одразу стільки фірмових піджаків з погонами, усілякими знаками, нашивками на лацканах і рукавах, блискучих зірок і ґудзиків я в житті не бачив. Отож, прийшовши до тями, сів і почав з цікавістю розглядати зал та прикидати, хто є хто. Де високе начальство, а де нижче, хто з них «високоблагородіє», а хто так, на побігеньках. Та й взагалі, як до них звертатися? Що у цій ієрархії головне: зірки чи нашивки? Їхня величина чи колір? Піджаки чи спідниці? Ото ребус!

ДАША… ОДАРКА

Львів не хоче спати.

Безшумно крадуся його двориками повз веселі компанії, повз хлопців, що співають, пари, що відчувають першими весну, яка не за горами-Карпатами.

Тихо йду й обережно, щоби не перейти дорогу чорним нічним котам.

РОСІЯ:  ВБИТИ ЛЮДИНУ

Пам’яті Бориса Нємцова

Рік тому в Москві вбили «фашиста». Спочатку «фашист» справно ховався. То він був губернатором Нижегородської області, то міністром і навіть віце-прем’єр-міністром в російському уряді. «Фашиста» довго викривали. Обливали по телевізору брудом, а на вулицях нашатирем і зеленкою, затримували за участь у мітингах і навіть садили на п’ятнадцять діб, як примітивного хулігана.

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ЗБРОЇ: ПОРЯТУНОК ЧИ ЗАГРОЗА?

Багато літ переливаємо з пустого в порожнє: можна чи не можна дозволяти українцям зброю для самооборони? Такий собі «римейк» риторичного запитання героя однієї хрестоматійної радянської драми: «Чи треба боятися людини з рушницею?»

ПАЛЕЦЬ, ЗАТИСНЕНИЙ ДВЕРИМА. БАЛАГАН НА ДВІ ДІЇ

Моя бабуся казала: «Щоб забути про зубний біль, треба затиснути дверима палець!»

Мабуть цю народну премудрість знають Президент і Прем’єр. Як зняти політичну напругу в суспільстві через постійне з дозволу сказати «оновлення» життя: нестримне зростання цін на продукти, карколомні стрибки тарифів на газ (уряд ще й не  візьме до пуття, як би це зробити, щоб збільшити тарифи і не отримати стусана від населення!), на електрику, комунально-побутові послуги, нестримне знецінення гривні тощо?

«А ЗА ДУШЕЮ НІГИЧ ДІЛА…», або ЧАС НЕБАЙДУЖИХ, ПОЛТАВО!

Неможливо переоцінити значення національної освіти у процесі становлення незалежності держави. Складовою частиною освітніх програм є збереження національної пам’яті, святинь, та шанування національних героїв.
Але ці очевидні істини чомусь не  для нашого міста.

ХТО СКАЧЕ, ТОЙ МОСКАЛЬ

«Хто не скаче, той москаль», – ну хто сьогодні цього не знає? Безневинний студентський жарт перетворився на моторошний пропагандистський міф. «Дивіться, як ображають росіян, – кажуть в російському телевізорі, – таке могли вигадати тільки справжні фашисти».

«… ТРЯСЦЕЮ ОТОЧИ»

Коли грудневої ночі задзвонив дзвін Михайлівського собору, кияни зрозуміли, що трапилося страшне. «Києве, вставай!» Беркут пішов на зачистку Майдану і дзвонар бив у всі дзвони. Майдан відстояли, чорні шоломи відійшли. Архістратиг Михаїл не дарма вважається покровителем Києва і шанований городянами. Михайлівський собор став одним із центрів громадянського опору. Тут ховалися від двоногого беркута, лікували поранених, тут відігрівалися, готували їжу. Сюди в найстрашнішу ніч привезли обгорілі тіла людей з Будинку профспілок.

НЕ ВБИВАЙТЕ ЧИГИРИН!

Коли вперше місяців зо два тому вловив у соцмережах повідомлення про намір однієї дуже любої нинішній владі аграрної компанії насадовити птахофабрик в історичному та духовному осерді України, на Чигиринщині, – не повірив очам своїм: думав, якась вражина-фейкотворець зумисне підлими брехнями липку павутину суспільної тривоги плете. Але, зателефонувавши друзям-чигирицям, отримав коротку, як контрольний у скроню, відповідь: “Свята правда!”

«АРСЕНІАДА»: КЛІНІЧНА ФОРМА НЕЗАМІННОСТІ

Маю мудрого приятеля, який любить повторювати: «Не думай, що життя таке просте. Воно простіше, ніж ти думаєш».

ПІДРУЧНИК ДЛЯ РОСІЙСЬКОГО ХУНВЕЙБІНА

Володимира Путіна цілком можна порівняти з великим китайським керманичем Мао Цзедуном або «рідним» диктатором Йосипом Сталіним. У крайньому випадку з лівійським здрібнілим диктатором Муамаром Кадафі. Адміністрація російського президента від початку року розсилає чиновникам і підконтрольним громадським діячам книгу «Слова, що змінюють світ» – цитатник із виступів Володимира Путіна. «Книга має стати настільною для кожного політика», – дав вказівку замголови адміністрації В’ячеслав Володін.

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company