Архів розділу: Політика

СИРІЯ: КРИВАВИЙ ВИР

Сліпа болгарська провидиця Ванга кілька десятиліть тому заявляла, що зміни й оновлення світу почнуться після падіння Сирії. «Мене запитують: «Чи скоро прийде цей час?» Ні, не скоро. Ще Сирія не впала!» 

ПАНЯЙ ДО ГАЗОВОЇ ЯМИ!

Росія знову спробувала наступити Україні на старий мозоль – газовий. Нічого не вийшло, але мусімо повторити відому мудрість: історія нас того вчить, що нічого  не вчить. Ось так і наш «Нафтогаз», ніби забувши про недавні газові війни Росії проти України, довірився «Газпрому». Той мав би виконати рішення Стокгольмського арбітражу про поновлення з 1 березня поставок газу за скоригованою ціною. «Нафтогаз» зробив передоплату, «Газпром» погодився, але в останні хвилини передумав. Чи то їхньому Олексію Міллеру щось у мізки вдарило, чи якесь рогате привиділося?

АМЕРИКАНСЬКИМ ВАЛОМ ПО РОСІЙСЬКИХ «СКРЄПАХ»

Їхнє «отєчество» знову в «опасності».
Тільки ж те «отєчєство» – кожному своє.
Для загребущої меншості воно – мільярди, напхані в офшорні сейфи. Через санкції,  введені за агресію проти України,  чимало «патріотів рубля»  не можуть  доп’ястися  до своїх кревних доларів – залишається хіба що лікті собі гризти.
Для зазомбованої більшості воно, те «отєчество», «умом не понятиє скрєпи», за які треба гинути, від Донбасу до Сирії. Туди «скрєпоносців», за словами уральської вдовиці прапорщика Матвєєва, посилають, «як свиней на забій».

«ГОМО ВАТІКУС»

Вони прагли повернутися в минуле. Але й гадки не мали, що занурення стане таким безпросвітноглибоким, ледве не до дна Маріанської западини. Марили, що Росія – то брежнєвський «совок» застою-запою і безвідповідального грабунку нафтогазових родовищ. Але машина часу перенесла їх далі,  у тридцяті-сорокові роки минулого століття. У часи великого сталінського терору і страшних випробувань війною. Отож і живуть тепер у «ворожому» оточенні,  між сусідів шукають «шпигунів», жертвують добробутом заради «перемоги» і виходять на мітинги, як на «послєдній и рєшітельний бой».

РАЧКУЮТЬ…

У російських медіа рейвах: «укри» оголосили війну! Така реакція більшості тамтешніх журналістів, політиків та експертів на ухвалений Верховною Радою України Закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Закон, який ще називають спрощено – «Про деокупацію Донбасу». Але ж деякі непідконтрольні нині райони Донецької та Луганської областей – це попри все законна частина України. Так не раз заявляли навіть титуловані особи сусідньої держави на чолі з мачо «всєя Расєї» Владіміром Путіним. Ми, мовляв, на Донбас не претендуємо.

«РЕСПУБЛІКИ» ШКІД

У маленькій, зате набундюченій недореспубліці під веселою назвою Лугандонія – великий «кіпіш». «Народний голова» Ігор Плотницький, більше відомий, як «пан-отаман Плотва», накивав п’ятами, прихопивши золотий запас «республіки»: вигріб із банків усю готівку. Мешканців «гасударства» вже ошелешили перспективою: до нового року навіть таких куцих пенсій і соціальних виплат не буде. А ті пацани слово міцно тримають…

«ЛЮДОРУБИ» ПУТІНА

Після нового замаху на Аміну Окуєву та Адама Осмаєва хтось потирає руки. Звірство біля Глевахи під Києвом стало по-своєму  повторенням даласького сценарію листопада 1963 року чи мюнхенського – жовтня 1959-го. Не важливо які освальди чи сташинські направляли цього разу дуло у голову славетної доньки чеченського народу, патріотки України. Важливо, що всі ці жертви у різні роки, схоже, вибирали мстиві жерці одного капища – того, за Кремлівською стіною.

МОВНЕ ГЕТТО
готують для  національних меншин
в Україні гарячі європейські голови

Політикани з Румунії і Польщі, а передовсім з Угорщини, заганяють представників своїх діаспор, що мешкають в Україні, у мовні гетто. Мовляв, із прийняттям нового Закону «Про освіту», Українська держава позбавляє національні меншини навчання рідною мовою, змушує вивчати шкільні предмети виключно українською.

РОСІЙСЬКИМ ПАЛЬЧИКОМ – ПІД НІС ЄВРОПІ

Один експерт оце закинув в Інтернет «страшилку». Мовляв,  білорусько-російські навчання «Захід-2017» завершаться військовим ударом по Україні. З території Білорусі, за напрямком Рівне–Хмельницький.  Росія, мовляв, проб’є коридор до своєї Придністровської республіки і візьме Україну в кільце.

 «А поутру оні проснулісь…»

Минуло дев`ять днів і «денеерівський» курохват Олександр Захарченко відправив тризну по своїй недоношеній… Малоросії. Сам її намаячив, сам і обмив «скупою сльозою» за упокій: «Ми не створювали нової держави. Ми запропонували дискусію і висловили свої пропозиції».

«МАЛОРОСІЯ»? КРОВОРОСІЯ!

Ватажок самопроголошеної ДНР щось ляпнув про Малоросію – і пішло світом, як брехня по селу. Прокоментували у Франції і Німеччині. Ну, звісно,  як вони, фундатори «нормандської четвірки», могли промовчати? Той «формат» на чотирьох, схоже, звівся до традиційного російського «пагаваріть», тобто до вмовлянь Владіміра Путіна якось вплинути на проросійських терористів, що окупували Донбас. А ті  окупанти  сидять за одним столом із західними переговорниками, як рівноправна сторона.

НЕ «РОДІНА», А КУПИ-ПРОДАЙ

Знову «ловкость рук і нікакого мошенства».
Затриманий на Луганщині російський вояка Віктор Агєєв, виявляється, не контрактник, а так… турист з автоматом. Що з того, що, за словами полоненого, він у березні підписав у військовій частині Новочеркаська контракт, а за чотири дні вже воював на Донбасі? «Брехня!», – заволали з російського Міноборони. Мовляв, у нас за чотири дні контракти не підписують. 

ПІРАНЬЯ НА ПАТЕЛЬНІ

Петро Порошенко закинув в інформаційне море гачок. А його глитнула піранья – Владімір Путін. Український президент процитував російського поета Міхаіла Лєрмонтова – доречно і в тему, за лічені години до набуття Україною безвізу:

«Бєсподобноє бєсіє»

Скидається на колективний психоз, на політичну шизофренію, яка, немов ядерна вирва, всмоктує в себе всіх і вся, спопеляючи в людських мізках рештки сірої речовини. Тут мимоволі перехрестишся: «Свят, свят, свят». Ліберальні депутати-демократи, соколи Владіміра Жіріновського, запропонували своїй Держдумі замінити підрихтований сталінський гімн «Россия – священная наша держава» на імперський «Боже, Царя храни!..».

Проповідь, лемент, «сємкі», «ідеали»…

Три роки від трагічного піку Революції Гідності.
Третій день у закутках телеекранів мерехтить поминальна свіча у пам’ять Небесної Сотні, а радіоефір періодично розриває «Плине кача…»

МІСТ ДЛЯ ВТЕЧІ ОКУПАНТІВ

Технологічний тимчасовий міст, збудований  через Керченську протоку, як  помічний  для зведення авто- і залізничної магістралі із Росії до Криму, зазнав льодової атаки. Став перешкодою на шляху дрейфуючих торосів з Азовського у Чорне море. Працюють криголами, але фарватер і досі у полоні криги. У протоці застрягло близько сотні російських суден, повідомляє інформаційна служба сайту «Крим. Реалії Daily».

Володимир ГОРБУЛІН: У ГІБРИДНІЙ ВІЙНІ НЕМАЄ ПЕРЕМОЖЦІВ

Книжку «Світова гібридна війна: український фронт», яку видав колектив Національного інституту стратегічних досліджень, в «Укрінформі» презентував директор інституту, колишній секретар Ради національної безпеки і оборони  Володимир Горбулін.  У монографії йдеться про системну кризу світового правопорядку, яка спричинила гібридну війну. Призвідцем стала Росія, а полем реального бою – українська земля.

ЗБУДУЙ ЄВРОПУ НА ПОДВІР`Ї!

Не мина і місяця, а то й тижня, щоб хтось із західних політиків не підтвердив: Україна отримає безвізовий режим з Європейським Союзом скоро і навіть дуже скоро. Український Президент Петро Порошенко, посилаючись на обіцянки єврочиновників, навіть чергову дату називав. Яка, звісно, уже минула. Попри затримку ми  все одно впевнені: нехай із застереженнями, але безвіз буде!  У Євросоюзі вкотре визначили новий день – 3 квітня 2017 року. Важезний, виявляється, той віз, що називається безвіз.  Єврокомісар Йоханесс Хан підтвердив, що Україна виконала своє домашнє завдання – понад 140 пунктів. «Вражаюча робота!».

НЕ СМІЙСЯ ПЕРШИМ

Було: новину про перемогу Дональда Трампа депутати Держдуми Росії зустрічали бадьорими  оплесками. «Дорогі друзі, шановні колеги, три хвилини тому Хілларі Клінтон визнала свою поразку на виборах президента Сполучених Штатів, а секунду тому Трамп почав свою промову як обраний президент Сполучених Штатів Америки, з чим і я вас всіх вітаю», так урочисто, тоном тропаря виказав на засіданні нижньої палати російського парламенту депутат-міжнародник В’ячеслав Ніконов від «Єдиної Росії». Патетично, наче йшлося про вибори президента Росії. 

ОДНА, АЛЕ ВЕЛИКА

Півтора століття тому українець Микола Гоголь писав, що в Росії дві біди: дурні і дороги. Схоже, з часом російські біди лише множаться. Окупувавши Крим, Росія принесла на півострів нові проблеми і старі лиха… Вступивши в нерівне суперництво з Миколою Васильовичем, така собі Наталія Поклонська помножила нещастя Криму, назвавши свої «пріоритети»: «хаотичну забудову, екологію, невирішене питання збереження лісів і високі ціни». Ймовірно, відсутність води або розкрадання разом з місцевими липкорукими дурнями бюджетних грошей  вже не створюють  проблем. З ними поріднилися.

OCІННІ КУРЧАТА І ГОЛОДНІ ЩУРИ

Восени Україна зробила кілька кроків, які можна розцінити як початок активних дій на рубежах зовнішньої політики. Найперший – повне невизнання результатів виборів до російської думи. Причому Верховна Рада ухвалила рішення буквально  наступного дня після офіційного оголошення попередніх підсумків голосування. Без розкачки і, даруйте, політичних шмарклів. До цього перші особи української політики дохідливо пояснили міністрам закордонних справ Німеччини і Франції чому виконання мінських угод неможливе за московським сценарієм. А частковий звіт Міжнародної комісії про збитий в небі Донбасу малайзійський «Боїнг», представлений наприкінці вересня, зміцнив позиції України в світовій політиці.

У НАС – ПРО ЦІННОСТІ, У НИХ – ПРО «ЦІНУ ПИТАННЯ»

Якщо хтось сумнівався.
Президент Європейської Комісії Жан Клод Юнкер виступив перед Європарламентом зі щорічним посланням «Про стан Союзу – доповідь про ситуацію в ЄС». Україну не згадано у промові ні разу.

КАТЕРИНИН ПРИЩИК І ЧИРЯК ПУТІНА

Другий рік кримчани живуть в очікуванні хорошого. За два роки  життя ні кращим, ні веселішим не стало, але, погодьтеся, жити в очікуванні дива  просто приємно. Точнісінько так ми жили в Радянському Союзі, дружно чекаючи приходу комуністичного раю.

КРЕМЛІВСЬКИЙ ШАНТАЖИСТ

«Російський президент Володимир Путін перейшов до публічного шантажу України, заявивши, що стрілянина на Донбасі не припиниться, доки не буде змінена Конституція України і амністовані терористи»,  –  повідомив секретар РНБО України Олександр Турчинов. От уже не знаю, де тут новина: чи то в сказаному Путіним, чи в тому, що Путіна почув пан Турчинов.

СИРІЙСЬКИЙ СЦЕНАРІЙ ДЛЯ УКРАЇНИ

«Правий сектор готував державний переворот в Росії», –  заявив її Генеральний прокурор Юрій Чайка. Сенсація зразка розп’ятого  хлопчика на вулицях Слов’янська. Але якщо раніше зграї «жирних качок» розганяли вільні російські ЗМІ, то зараз подібні брудні вигадки отримали офіційне звучання, під них шукають залізні «докази».

Навіщо?

ЛАКОВАНО-ГЛЯНЦЕВІ І СПРАВЖНІ

Радянська історіографія привчила до лаковано-глянцевих героїв. Усі їхні вчинки (так, принаймні, доносили до людей) були правильними, виваженими, і ніяких кроку вправо чи вліво, а тим більше стрибків угору герої ніколи собі не дозволяли. Або ж героїчно переборювали в собі таку спокусу.

НАДІЄ, МИ З ТОБОЮ!

«У цих умовах не міг не зустрітися з мамою Надії Савченко. Робитиму все можливе і неможливе для її звільнення. Ми подвоїмо зусилля для того, щоб повернути Надію додому. Це надзвичайно важливо, важливо для мене, важливо для України, важливо для кожного з нас».

(Петро ПОРОШЕНКО, Президент України)

СЕПАРАТИСТИ, ПУТІН ДАВ НАКАЗ!..

1 березня – початок російської окупації Донбасу

Російська Федерація розпочала захоплення  Криму 20 лютого 2014 року – так визначилась Верховна Рада України,   юридично оцінивши дії  «ввічливих і зелених чоловічків». Женевські конвенції  визначають, що окупація починається з моменту, коли армія однієї держави перетинає кордон іншої. Та й сама Росія вказала  дату 20 лютого на медалі, якою нагороджувала  загарбників і їхніх посіпак. А коли російські війська з’явилися  на українському Донбасі?

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕСАНТ: ВИСАДКА У БРЮССЕЛІ

Верховна Рада України перебирається до Брюсселя.

У столиці Бельгії висадився незвичний «десант» – понад півсотні народних депутатів України візьмуть цими днями участь в засіданнях Європейського Парламенту. «Український тиждень» у Європарламенті проводиться вперше в історії міжпарламентського співробітництва між Україною та ЄС. В ньому візьмуть участь голови фракцій, парламентських комітетів, лідери груп та позафракційні депутати.

РОСІЯ:  ВБИТИ ЛЮДИНУ

Пам’яті Бориса Нємцова

Рік тому в Москві вбили «фашиста». Спочатку «фашист» справно ховався. То він був губернатором Нижегородської області, то міністром і навіть віце-прем’єр-міністром в російському уряді. «Фашиста» довго викривали. Обливали по телевізору брудом, а на вулицях нашатирем і зеленкою, затримували за участь у мітингах і навіть садили на п’ятнадцять діб, як примітивного хулігана.

ПАЛЕЦЬ, ЗАТИСНЕНИЙ ДВЕРИМА. БАЛАГАН НА ДВІ ДІЇ

Моя бабуся казала: «Щоб забути про зубний біль, треба затиснути дверима палець!»

Мабуть цю народну премудрість знають Президент і Прем’єр. Як зняти політичну напругу в суспільстві через постійне з дозволу сказати «оновлення» життя: нестримне зростання цін на продукти, карколомні стрибки тарифів на газ (уряд ще й не  візьме до пуття, як би це зробити, щоб збільшити тарифи і не отримати стусана від населення!), на електрику, комунально-побутові послуги, нестримне знецінення гривні тощо?

ХТО СКАЧЕ, ТОЙ МОСКАЛЬ

«Хто не скаче, той москаль», – ну хто сьогодні цього не знає? Безневинний студентський жарт перетворився на моторошний пропагандистський міф. «Дивіться, як ображають росіян, – кажуть в російському телевізорі, – таке могли вигадати тільки справжні фашисти».

«АРСЕНІАДА»: КЛІНІЧНА ФОРМА НЕЗАМІННОСТІ

Маю мудрого приятеля, який любить повторювати: «Не думай, що життя таке просте. Воно простіше, ніж ти думаєш».

ПІДРУЧНИК ДЛЯ РОСІЙСЬКОГО ХУНВЕЙБІНА

Володимира Путіна цілком можна порівняти з великим китайським керманичем Мао Цзедуном або «рідним» диктатором Йосипом Сталіним. У крайньому випадку з лівійським здрібнілим диктатором Муамаром Кадафі. Адміністрація російського президента від початку року розсилає чиновникам і підконтрольним громадським діячам книгу «Слова, що змінюють світ» – цитатник із виступів Володимира Путіна. «Книга має стати настільною для кожного політика», – дав вказівку замголови адміністрації В’ячеслав Володін.

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company