Чи повернемо Козака, що «за Дунай їхав»?

Був собі козак Семен Климовський.
Жив десь на Слобожанщині. Ніхто тепер не знає, коли він народився, коли помер; є думка, що прожив усе ХVIII століття. Та воно може б і не так важливо, але одного разу склав Семен пісню «Їхав козак за Дунай». Видана ХVIII століття , вона швидко стала популярною, була перекладена й поширена в Англії, Франції, Шотландії та інших країнах, а в Німеччині на її мелодію Бетховен навіть опуса написав! Коли доблукала до наших земель, то вже вважалася шотландською народною піснею. Своєю її вважали ще кілька народів, зокрема поляки. Тим більше що Тиміш Падура доклався до неї й написав свій текст – схоже, обома мовами, польською й українською, оскільки був настільки двомовним, що й сам до пуття не знав, русин він чи поляк. Так чи не так, але мелодія залишилася первинною. Про текст не варто говорити, досить згадати, що Т. Шевченко називав Падуру «мізерним»; за змістом вірші Падури мало відрізняються від Семенових, ото хіба неоковирними деталями: «Гей, гей, гей, соколи, обминайте гори, ліси, доли!» (в польській версії є ще й «поля», так що зовсім неясно, де ж тим соколам їхати).

314Та значно цікавіше, що було далі. Пісня Климовського благополучно прожила в Україні 200 років як улюблена й загальновідома українська народна, з незначними додатками («Лучче було б, лучче було б не ходить, Лучче було б, лучче було б не любить…»). А невдовзі після Другої світової війни хвилею пішла мода використовувати відомі мелодії до нових текстів, а іноді й відомих текстів – до нових мелодій. Майже без винятку це означало «опущення» гарної пісні до якогось пияцького блювотиння або похабного блюзнірства.

Дісталось і Семену Климовському. Не міняючи мелодію (на свою явно олії не вистачало), наші склали придуркувату зате веселу триндикавку «Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела», яка протягом кількох десятиліть практично витіснила з ужитку «Їхав козак за Дунай». Можна було б припускати, що це така сама культурна диверсія, як і підміна геніальних українських пісень (наприклад, «Розпрягайте, хлопці, коні» або «В саду осіннім айстри білі») московськими троянськими кониками. Але «Їхав козак за Дунай» кляті москалі не чіпали! Можливо, просто руки не дійшли?

Натомість завдяки Єжи Гофману в Україну прибули «Гей, соколи», і сьогодні мало хто сумнівається, що це і є найвища кляса! «Піккардійська терція» так і співає – польською мовою. І це все при тому, що існують історичні документи, які чітко й однозначно підтверджують авторство слів і мелодії Семена Климовського!

Невже не соромно?

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company