Ні для кого не секрет: сфера, де цінується креативний потенціал людей, практично завмерла через дистанційну роботу. Хоча деяким організаціям вдалося знайти вихід із «ковідного тупика».
Саме такі інноваційні тенденції та креативні рішення обговорювали видавці на круглому столі «Сучасні виклики та тренди у сфері креативних індустрій» в межах міжнародної конференції «Креативні індустрії: сучасні тренди», яка відбулася у Київському університеті імені Бориса Грінченка.

Розмова у форматі відеоконференції об’єднала представників українських видавництв, промоутерів читання, студентів та викладачів Інституту журналістики Грінченкового університету, гостей із Фінляндії. Зустріч модерувала Олена Осмоловська, доцентка кафедри видавничої справи Інституту журналістики, директорка «Видавничого центру «12».

Книжкова екосистема. Нові реалії

Карантин започаткував у книжковій справі нові тенденції. Видавництва згадали про сайти та соцмережі – найперше, щоб просувати свою продукцію. За словами Мар’яни Савки, головної редакторки та співзасновниці «Видавництва Старого Лева», їх урятувала швидка реакція на події та злагоджене функціонування інтернет-каналів. Намагалися не втратити зв’язку з читачем. Тому на момент карантину консультанти книгарень активно студіювали, обговорювали новинки книгодруку, а вже з початком офлайну старалися не відпускати з порожніми руками жодного покупця. Цікавими з точки зору маркетингу є такі «карантинні» проєкти видавництва, як «Книжка і кава to go» та співпраця з Монобанком.

– Є й позитив од карантину, – зауважила пані Мар’яна. – Значно зріс продаж електронних книжок. Загалом – десь на 200%.

Ілля Федієнко, представник видавничого дому «Школа», зазначив: у цей непростий час вони теж почали шукати креативні способи реалізації своєї книжкової продукції, зокрема за допомогою торговельних майданчиків промислових та продуктових магазинів.

А от в «АДЕФ-Україна» почали проводити презентації та зустрічі з авторами у затишному дворику видавництва. Цей проєкт має успіх, активно розвивається завдяки залученню цільової авдиторії.

Фінські колеги також не залишилися осторонь дискусії. Туула Пере, дитяча письменниця та співзасновниця видавництва «Wickwick», зазначила, що пандемія надихнула їхнє видавництво діяти глобально та шукати нові можливості. Почали з’являтися перекладні та міксовані книги, до творення яких залучали фахівців з різних країн.

– У сучасному видавничому світі можливо налагоджувати нові форми партнерської співпраці. І проєкти, які виграють за рахунок нового формату роботи, – підсумувала пані Пере.

Засновник та співвласник цього ж видавництва Пекка Пере наголосив, що для них було важливо не стати залежними. Задля того під час пандемії вони постійно аналізували ринок, визначали читацькі вподобання та підтримували швидку дистрибуцію книжок.

Як нам читається

Учасники круглого столу не могли обійти стороною ще одну важливу складову – популяризацію читання. Приємно здивував досвід фінських колег: там читання книг активно пропагується державними інституціями культури та освіти. Цікавим кейсом є допомога новим сім’ям, до якої, крім необхідних дитині речей, входять книжки. Можливо, саме такий відповідальний підхід пояснює те, що читання у Фінляндії, за даними дослідження Reading Matters 2020, залишається популярним видом дозвілля.

На жаль, попри великі очікування від проєкту Стратегії розвитку читання на 2021–2025 роки «Читання як життєва стратегія», глобальної ініціативи промоції читання в Україні поки що немає. Та й саме воно, за даними дослідження УІК у 2020 році, посідає 9 місце серед щоденного дозвілля українців. Звісно, українські видавці погоджуються: книжка має стати товаришем дитини від народження. Але зазначають, що читати книжки повинні заохочувати не лише видавництва чи спеціалізовані організації, – це справа всього суспільства.

Креатив молодих

Настала черга і Грінченкового університету дивувати гостей успішним кейсом практики студентів. Щороку грінченківці мають можливість практикуватися у провідних видавництвах та ЗМІ України. Університет постійно модернізує підходи до підготовки фахівців креативних індустрій.

– Шукаємо нові можливості розвитку. Нині маємо запит на підготовку кадрів з інноваційних напрямків видавничої діяльності, — зазначила Лариса Масімова, завідувачка кафедри видавничої справи та редагування Інститут журналістики, представляючи освітню програму магістратури «Контент-продюсування цифрових медіапроєктів».

А це значить, що попри проблеми породжені «карантинними викликами», нові видавничі тренди вже означено і галузь неодмінно розвиватиметься.