Такого водопілля, як нині, не пам’ятаю у рідному місті від початку 70-х, коли підлітками бігали на берег і захоплено дивилися на Дніпрову потугу – як стрімка течія потроху захоплює сушу. Ось й нині на Русанівському каналі рівень води піднявся аж «по саму грушу». Та й Дніпрові острови якось «поменшали».

А на Подолі, побіля оновленого річкового вокзалу ярові хвилі затопили сходи набережної. Одразу пригадався епізод «кінохроніки» з неперевершеної стрічки Віктора Іванова.

Так, кияни ніколи не втрачали чуття гумору.

Не випадково саме у Великий четвер світла тала вода набрала такої моці і змиває з київських берегів шар багаторічного бруду.

Чистий четвер – як символ очищення від ворожого непотребу, котрий наші Воїни Світла потужною хвилею геть змиють з рідної землі.