Дмитро ЛУЦЕНКО: «Програміст – це не набірний швейцарський ножик»

Світ усе більше «оцифровується», комп’ютеризується. «Розумні» машини повсюдно. Невпинно зростає й потреба ІТ-спеціалістів. Компанії мотивують їх високими зарплатами, кар’єрним зростанням. Дмитро Луценко програмує мовою «Java». Розповідає: людей його фаху часто вважають такими собі універсалами, майстрами до всього. Мовляв, «ти ж програміст – то полагодь телевізор!»

– Але програміст – це не набірний швейцарський ножик! У нашій роботі є два напрями: фронтенд і бекенд. Фронтенд – те, що ви бачите, коли заходите на будь-який сайт: анімація, меню, переходи… Це робота фронтендів-розробників. А бекенд – це те, з чим працюєте, коли натискаєте кнопку «далі», коли зберігаєте інформацію, створюєте акаунти… Це основне ядро, де обробляється, зберігається інформація. Цим і займаються бекенд- розробники.

– Чи перетинаються в роботі бекенд-розробники з фронтендом?

– Звісно, фронтенд-розробникові треба знати про бекенд і навпаки. В бекенді є певний напрям. Це як іноземна мова. У неї –  свої правила, цією мовою ви описуєте процес обробки чогось, а фронтенд-розробники описують елементи, які є на сторінці.

– Як швидко це розвивається?

– Дуже швидко. І у фронтенді треба завжди розвиватися. Якщо в бекенді можна, вивчивши мову програмування, надовго відійти від справ без явної загрози дискваліфікуватися, то у фронтенді так не вийде. Бекенд-розробники працюють в компаніях, які беруть проекти на два роки чи й більше. Звісно, і там треба вчитися, слідкувати за розвитком технологій. До слова, про розробників для інтернету  всіляких розумних ґаджетів. Я знаю, що багато хто може цим зацікавитися. Так от у нас роботу за цим напрямом знайти дуже важко.

– А де цей напрям найбільше розвинений?

– В країнах Азії, в Західній Європі. Також є розробники для мобільних пристроїв. Є андроїд-розробники, іОС… Напрями, дуже затребувані у нас, тому цим варто займатися, і роботу знайти вдасться.

– Де у Києві можна навчитися фахово програмувати?

– Є виші, де готують фахівців з цієї спеціальності. Але, як на мене, там дуже низький рівень підготовки.

– Чому?

– Причина – в старій системі і маленьких зарплатах. Звісно, є хороші фахівці, які йдуть викладати у виші. З палаючими очима і щирим бажанням справді чогось навчити. Але зазвичай через рік-два вони відмовляються від викладацької діяльності.  Потрібно постійно розвиватися, а якщо викладач «застряг» у минулому, він не зможе нічого дати студентам. Тому, перш ніж створювати навчальну програму, потрібно радитися з великими IT-компаніями, запрошувати фахівців на відкриті лекції. А тому нинішній рівень наших фахових знань, який отримує студент, доволі низький. Якщо не вчитися самому, випускникові такого вишу буде доволі непросто. За великим рахунком, нашу професію можна освоїти за два роки, навіть за ще менше часу. Добре, якби ще в школі була профільна підготовка.

– І все ж, куди б варто піти вчитися на  класного програміста?

– Думаю, на курси. А потім намагатися знайти можливість постажуватися, нехай навіть безоплатно. Це добра база навчитися і зрозуміти суть фаху. Бо те, про що розповідають в університеті, і реалії – зазвичай, «дві великі різниці». Компанії шукають фахівців, які вже працювали чи стажувалися. Червоний диплом мало що дає. Перша співбесіда, на жаль, виявляє одне і те ж: випускникові бракує знань…

– Отже, в серйозних компаніях не особливо зважають на диплом?

– Саме так.

– А чи можна стати «недипломованим» програмістом?

– Звісно, можна. Втім є ще одна важлива річ: необхідно знати англійську. Навіть якщо спочатку можна «потерпіти» і без неї, то потім все одно не буде руху.

– Які вдалі проекти розробили програмісти в нашій країні?

– Наприклад, єдину електронну базу, тобто індивідуальну електронну медичну картку, де зберігаються дані про стан здоров’я людини. Там уся ваша «медична історія». Перевага і для лікарів, і для пацієнтів: не треба вистоювати черги до реєстратора, та й не згубиш таку картку… На розробку витратили багато часу, але щоб повністю це впровадити, теж потрібен час: ще, на жаль, не в усіх наших поліклініках та лікарнях є інтернет.

Є, звісно, чимало інших проектів. А ще більше – сміливих, цікавих задумів. І для тих, хто мріє про наш фах. Саме ви можете стати розробником новаторського продукту, який суттєво полегшить життя мільйонів. Головне, не здавайтеся в навчанні і в пошуках. І любіть нашу професію: вона змінює світ на краще.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company