До своєї мети

Життя може змінитися в одну мить. І треба бути до цього готовим. Втілення наших задумів, цілей залежить від нас, від нашого завзяття, наполегливості, бажання. Приклад – історія моєї співрозмовниці Дар’ї Тимченко.

– Дар’є, на твоїй сторінці в інстаграмі одразу помітно: ти дуже уважна до якості світлин. Це не прості фотографії, а з певним підтекстом.

– Так, інстаграм – одна з найпопулярніших соціальних мереж, де люди просто пропадають годинами. І для того, щоб показати свою «значущість», якусь певну «важливість», я створила блог: розповідаю про своє життя, ділюся зі своєю аудиторією набутим досвідом. Приємно, що люди з великою увагою стежать за цими оповідями, хтось навіть вважає мене  наставницею.

– А як ти опинилася в Дубаї?

– Завжди вважала: студенту варто знайти щось своє, що давало б заробіток. З того все і почалося. Був якийсь підробіток, але на період літніх канікул хотілося підшукати щось надійніше. Так я вирішила влаштуватися в туристичну компанію, бо завжди мріяла бути турагентом. Вважала, що турагент – це на все життя, мріяла через пару років відкрити своє туристичне агентство, жити в Києві, це було моєю зоною комфорту. Тепер цю туристичну компанію я сприймаю як свою сім’ю, стільки пройшли разом труднощів, радощів – просто були як одне ціле.

– Скільки тобі тоді було, коли влаштувалася на цю роботу?

– Дев’ятнадцять. Пам’ятаю, наче це було вчора: 12 червня 2017 року прийшла в офіс компанії, не знаючи про туризм анічого. Вчилася, потроху набиралася досвіду. Тепер можу написати карту готелів Туреччини, Єгипту, ОАЕ, розповісти про кожен з них, про їхні переваги.

– А Дубай? Чому саме це місто?

–  Це зрозуміла в останній поїздці: хочу бути там. Дубай мене надихає. А історія мрії, напевно, почалася 2019-го, тоді я вирішила піти в авіацію. Дуже хотіла потрапити до команди авіакомпанії «Emirates», звичайно ж, у cabin crew (екіпаж, бортпровідники). Але життя, схоже, вирішило мені запропонувати інших шлях.

Я постійно стежила за вакансіями, отримувала на електронну пошту спеціальну розсилку з пропозиціями роботи. Отак одного разу відправила своє резюме на пропозицію і через годину отримала запрошення.

– Була впевнена в собі?

– Довго розмірковувала, як саме влаштувати своє життя «там», в якій сфері, чи можливо це, чи реально, чи вдасться… Але сьогодні я вже точно знаю: зможу все в цьому житті. Кожен з нас здатен досягти своєї мети, просто ми часто вигадуємо собі проблеми на порожньому місці. А коли приходять справжні – прозріваєш по повній. Ніколи не треба впадати у відчай. Прокиньтеся і скажіть собі: «Зберися, дій»!

– Як готувалася до співбесіди?

– Найперше продумала свій зовнішній вигляд: діловий костюм (краще чорний), але обов’язково, щоб спідниця прикривала коліна, біла блузка, туфлі на підборах 5-7 см, повний макіяж з червоною помадою, волосся зібране в дульку (якщо волосся вище плечей, то збирати не потрібно). Також фото: це один із важливих пунктів. Два портретні знімки і два у повен зріст, один із яких «формальний» – діловий костюм, спідниця нижче колін, а другий – твій повсякденний вигляд, у футболці, джинсах. Тут обов’язкове знання англійської, бо куди ж без неї? З рівнем вище В1 – вже можна пробувати, головне, вміти висловити думку. Підготовка заздалегідь дуже навіть вітається. Є безліч інформації в інтернеті, з якою можна ознайомитися. Я також намагаюся максимально детально описувати всі події, які зі мною відбуваються, щоб допомогти охочим піти моїм шляхом.

– Так тепер ти працюєш стюардесою?

– Звісно, відразу стюардесою не стану, а працюватиму в Airport Services Agent. Ми – обличчя компанії в аеропорту, забезпечуємо пасажирам. Іншими словами, я стюардеса на землі. Мені тільки 22 і я впевнена, що все ще тільки попереду. «Emirates» дуже ретельно відбирає персонал: зі 100 охочих тільки 10-15 є потенційними претендентами.

– Швидко звикла до нового оточення?

– Я навчилася бути самотньою, правда. Але, буває, дуже відчуваю: бракує того, хто підтримав би. Намагаюся змиритися з тутешніми цінами: вони просто захмарні. Та й погодні умови:  тут не дивина +45 за Цельсієм. Бувала в Дубаї не раз, але поїхати відпочити і переїхати надовго – абсолютно різні речі.

– А пандемія позначилася на умовах твого життя у Дубаї?

– Спочатку все було строго: дезінфекція вулиць, багато людей втратили роботу… Як, у принципі, і всюди. Не працював громадський транспорт, щоб покинути свій будинок, треба було мати дозвіл… Авіація, втім, у нас не зупинилася, є евакуаційні рейси в декілька країн…

Як добре, що Дубай майже пережив карантин. Тепер уже можна пересуватися без дозволу від 6-ї ранку до 22-ї вечора, ходити в торговельні центри, їздити на державному транспорті… Але потрібно ходити в масках, дотримуватися дистанції, не можна бувати на пляжі, неможливо кудись вилетіти, бо закриті кордони… Тішуся сподіваннями, що незабаром і це закінчиться. Що все буде добре!

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company