Дистанційний, навчальний

Напевне, дехто здивується, прочитавши інформацію, що на сьогорічний Великдень українці відпочиватимуть аж три дні. Звісно, коли більшість трудящого люду вже не перший тиждень дистанціювався та самоізолювався у вимушеному простої, таке повідомлення викликає навіть не іронію, а нервовий сміх.
Втім, це не стосується викладачів і студентів Київського університету імені Бориса Грінченка. Сучасні комунікативні можливості дозволяють організувати повноцінний дистанційний навчальний процес, органічно поєднати теоретичний вишкіл з практичними заняттями. І як зазначають самі учасники вимушеного дистанційного навчання, карантин – час для викладачів і студентів не лише набути нових знань, досвіду, а й більше дізнатися одне про одного. Як це відбувається, можна побачити на сторінках соціальних мереж.

«Університет працює у дистанційному режимі. Для цього є усі необхідні програми і засоби.

Цей час необхідно раціонально використати для навчання та саморозвитку. Час не можна повернути назад. Це доволі проста істина. Маємо з оптимізмом дивитися у майбутнє, попереду у нас багато цікавих та щасливих днів і років життя. Щоб вони були саме такими, кожен з нас має докладати до цього свої зусилля – берегти здоров’я, працювати і розвиватися, допомагати та підтримувати один одного! Люди досягли значних цивілізаційних успіхів завдяки колективним зусиллям. Нині, ми хоч і дистанціювалися один від одного, але ми разом! Певен, що посилюючи наші колективні зусилля для подоланння коронавірусу, нашу колективну взаємодію і боротьбу з ним та наші колективні устремління заради щасливого майбутнього, ми робимо саме те, що потрібно. Ми щоденно цікавимося не лише тим, як Ви навчаєтеся і працюєте, а й самопочуттям кожного члена нашої грінченківської родини», – звернувся до грінченківців зі своєї фейсбук-сторінки ректор Київського університету імені Бориса Грінченка Віктор Огнев’юк (Viktor Ogneviuk).

Користувачі в один голос зазначають: дистанційне навчання ефективне. Тримати надійну комунікацію у площині «студенти – викладач» виявилося легко завдяки добре організованій роботі університетського Центру технологій дистанційного навчання.

«Як викладач опановую різні можливості дистанційного навчання – онланй конференції, відео- та аудіодоповіді, роботу над проєктами для участі у різноманітних конкурсах. #ВАЖЛИВО детально припрацьовувати такі моменти, адже Internet-трафік різний, а охопити увагою хочеться кожного зі студентів. Щиро вдячна за допомогу Центр технологій дистанційного навчання», – пише в соцмережі старший викладач Кафедри бібліотекознавства та інформології Інституту журналістики Тетяна Поліщук (Tetiana Polishchuk).

Але справа не лише в технічних премудростях. Є речі суто психологічні: усвідомити хай віддалену, але власну присутність на занятті, налаштуватися на роботу, мати в кадрі належний вигляд, дотримуватися певного етикету спілкування. Задля цього куратор проєкту «LIVE IS TRUE» доцент кафедри журналістики та нових медіа Інституту журналістики Аліна Лісневська (текст, ідея) та магістрантка спеціальності «Медіакомунікації» Анастасія Соболєва (анімація) підготували лайфхак «Секрети успішної відеокомунікації» – як організувати відеоспілкування вдома. Розповіли чи варто, скажімо, показувати колегам вашого котика під час наради або відеоконференції.

«Сьогодні у мене знову 4 пари дистанційних занять зі студентами 2-го курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка (дисципліна «Радіожурналістика», – розповідає на своїй сторінці фейсбуку завідувач НВМ ефірного і цифрового радіомовлення Григорій Южда.

Як наслідок такої напруженої дистанційної роботи НВМ ефірного і цифрового радіомовлення – безперебійна робота університетського Radio BG, яке на своїй сторінці констатує:

«Карантин не вирок! Попри обмежувальні заходи, життя загалом, як і навчальнальний процес, у Borys Grinchenko Kyiv University тривають. Звісно, у дистанційному режимі… Так само в режимі онлайн продовжує працювати й студентське інтернет-радіо Університету (Radio BG) Radio BG podcast».

«Так довго не виходити нікуди, звісно, важко. Але ж доводиться – через карантин. І хоч цього семестру у мене немає навчального навантаження зі студентами, та роботи стільки, що часу зовсім немає. Треба перерозподілити практику 4-го курсу, підготувати документи, зробити з моїм дорогим навчальним відділом моніторинги, стежити, чи все гаразд з дистанційним навчанням за розкладом…

Здається, що бачу всіх, як і раніше, бо в електронному навчанні помітна активність кожного, видно, як наполегливо працюють люди, якими не стомлююся пишатися.

До речі, учора провели онлайн-нараду. І це класно…», – коментує ситуацію у соціальній мережі користувач Helena Rosinska (в позавіртуальній дійсності – заступник директора Інституту журналістики з науково-методичної та навчальної роботи Олена Росінська).

Грінченківці дистанційно налагодили не лише навчальний процес. Днями Кафедра видавничої справи Інституту журналістики спільно з Українською Асоціацією видавців та книгорозповсюджувачів організували і провели традиційний круглий стіл з видавцями-практиками. Дистанційний режим у форматі Hangouts Meet не став на заваді жвавій професійній дискусії на тему «Проектна діяльність як фаховий запит сучасної видавничій галузі». Під час заходу учасники дебатували про наближення освітніх можливостей до практичних потреб галузі, обговорили нову освітню магістерську програму, визначили, як стимулювати інноваційні напрями професійної освіти, актуальні для сучасної реалізації. Учасники круглого столу висловили глибоку стурбованість станом фінансування видавничої галузі, а найперше – урядовою ініціативою скоротити бюджетні витрати на культуру. Викладачі кафедри активно підтримали ініціативу громадськості, спрямовану на захист української культури, закликали усіх небайдужих долучитися і підтримати Звернення до Кабінету міністрів України.

Ми вже писали про те, що у зв’язку з загальнонаціональним карантином Міністерство освіти і науки розробило два сценарії завершення навчального року, проведення зовнішнього незалежного оцінювання та вступної кампанії. Згідно з цією стратегією, нагадаємо,  для студентів випускних років захисти дипломних робіт та державні іспити можуть проводитися дистанційно, крім єдиного державного кваліфікаційного іспиту та атестації осіб, що здобувають ступені доктора філософії, доктора мистецтва, доктора наук.

Але онлайн-захист для українських вишів – не дивина.

– Ще 10 років тому став свідком онлайн-захисту диплому в Національному університеті «Острозька академія», – пригадує доцент цього вишу, очільник Незалежної медіа-профспілки Сергій Штурхецький. – Тоді магістрант виконував завдання ООН і перебував десь неподалік Австралії. Фізично, звісно, прилетіти на захист він не міг після дозволу Міносвіти державна екзаменаційна комісія прийняла захист дистанційно.

Експерти порахували – з дому співробітники працюють на дві години більше, ніж в офісі, – пише Bloomberg з посиланням на дослідження компанії NordVPN. Ефективним є й дистанційний навчальний процес.

– Студенти із захопленням сприйняли новий формат, – веде далі доцент Штурхецький. – У мене, наприклад, зросла відвідуваність. Це й не дивно, адже багато з них вже працюють, і раніше не могли собі дозволити постійно їздити на заняття. Тепер вони навіть на роботі тихцем слухають лекції – і це приємно. Сподіваюся, це не позначиться на їх продуктивності і зарплатні.

Усіх мінусів, за винятком певного емоційного контакту із аудиторією, можна уникнути, вважає Сергій Штурхецький. Потрібно лишень цікаво вести заняття, давати лекційний матеріал завчасно, для самостійного вивчення. А під час відеозустрічей безспосередньо концентруватися на обговоренні проблем, вирішенні прикладних завдань, розгляді конкретних кейсів.

– Якщо ти монотонно читаєш нудну лекцію, то ні онлайн ні офлайн успіх викладацький тебе не чекає, просто онлайн зручніше спати на такій лекції – достатньо вимкнути камеру і мікрофон. І ще: такої аудиторної тиші в мене ніколи не було, адже я можу вимкнути мікрофони усіх учасників та учасниць. Але іноді це напружує. Тому, наприклад, у нас є така традиція: наприкінці заняття ми всі вмикаємо мікрофони і камери, створюємо «шум». І на мить переносимося у ті «золоті» часи, коли ми гомоніли в аудиторіях, а не у вебінарних кімнатах…

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company