Емфітевзисом – по ринку?

6 жовтня парламент продовжив мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення до 1 січня 2018 року. Законопроект №5321-1 в цілому підтримали 297 депутатів. Відхиливши два інші – Юлії Тимошенко й Олега Ляшка –  про п’ятирічний мораторій.

Олег Кулінич, голова підкомітету з питань земельних відносин парламентського комітету з питань аграрної політики, називає це рішення суто політичним, бо заборона продавати сільгоспугіддя і так діє, аж до вступу в силу закону про обіг земель. Але деякі опозиційні сили активно використовують тему мораторію у своїй риториці: значна частина суспільства не сприймає ідею відкриття ринку землі.

За словами народного депутата, парламентський аграрний комітет у найближчі півроку планує розробити «дорожню карту» земельної реформи. Й ухвалити закон про обіг земель ще нинішньої каденції Верховної Ради. А поки що, наголосив Кулінич, запровадження ринку землі «не на часі».

– Нині переважна більшість орендарів, середні і дрібні фермери не можуть стати повноцінними гравцями земельного ринку: бракує державної підтримки, – наголосив парламентарій. – Наприклад, на цей рік задекларовано 5,5 млрд. гривень державної допомоги, але й досі нема ясності як ці кошти розподілять і як саме підтримають малого і середнього фермера. А це ж, як правило, агропідприємства, щообробляють 1 – 3 тис. га землі, дають селянам роботу, тримають на собі соціальну сферу і не мають вільних обігових коштів.

Олег Кулінич повідомив, що парламентський Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин розробив низку законопроектів, які регламентують діяльність у земельній сфері. Багато з них уже стали законами. Зокрема, надано право реєструвати земельні ділянки нотаріусам, дозволено передавати в користування землю державної та комунальної власності без проведення земельних торгів, спрощено процедуру передачі на баланс територіальних громад земель, що входять у спадщину, якщо спадкоємці відсутні. Деякі важливі законопроекти все ще перебувають у роботі. Наприклад, проект закону про розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель.

– Законопроект достатньо революційний, – наголосив Олег Кулінич. – Бо в нас уже понад 16 років землі, якими повинні розпоряджатися місцеві громади, розпоряджається держава. Маємо повернути законне право на цю землю сільським, селищним та міським радам. Це допоможе наповнити місцеві бюджети, прискорить економічний та соціальний розвиток територій.

Згадав депутат ще два важливі законопроекти, над якими працюють парламентарі: про справедливий розподіл земель у процесі приватизації державних підприємств, установ і організацій та про емфітевзис (довгострокове користування земельною ділянкою з можливістю відчуження права оренди). Пояснивши: попри відсутність земельного ринку, багато людей вкрай зацікавлені реалізувати свій земельний пай. Сьогодні маємоблизько 7 мільйонів пайовиків. А за довгі роки дії мораторію понад 1 мільйон власників паїв померло, так і не скориставшись своїм правом власності. Багато цієї землі через відсутність спадкоємців перейшло у комунальну власність. Слід узаконити практику договорів емфітевзису, вважає Олег Кулінич. Позаяк цей механізм містить низку переваг як для орендарів землі, так і для пайовиків. Утім емфітевзис не повинен доконче замінювати оренду: ці договори використовуватимуться паралельно.

На думку депутата нині власники паїв відчувають несправедливість: багато людей хотіли б продати свої наділи, але законодавчо ця процедура не врегульована. Тому ті, хто здає свій пай в оренду, воліють отримувати за нього авансовану орендну плату – щонайменше за кілька років одразу. Емфітевзис має врегулювати цю процедуру. За договором емфітевзису власник земельної ділянки зможе отримувати відразу всю суму орендної плати. Автори законопроекту пропонують закріпити термін оренди паїв до 50 років. Емфітевт, тобто, суб’єкт, який отримав право на довгострокове користування земельною ділянкою, зможе використовувати її на свій розсуд і навіть повторно передавати право оренди іншим без узгодження з власником. Після закінчення терміну дії договору ділянка повернеться до початкового власника.

Експерти земельних відносин загалом позитивно оцінюють цю новацію. Директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький вважає, що законопроект про емфітевзис може стати тимчасовою альтернативою впровадження ринку землі в Україні.

– Кажуть, що селяни укладуть такі договори за копійки. Не думаю… Люди, навпаки, завищують ціни за пай разів у п’ять, – сказав член ради асоціації «Земельна спілка України» Сергій Біленко.

За словами експертів, в Україні вже укладено понад 20 тис. договорів емфітевзису. Тим часом, як повідомляють ЗМІ, не бракує і противників нового механізму оренди. Деякі українські експерти і вчені всерйоз занепокоєні: мовляв, він узаконить тіньові схеми обігу землі. Частина експертів вважає, що закон позбавить власників права розпоряджатися своєю землею. На прохання кореспондента «Грінченко-інформу» навести приклади, у яких країнах працює емфітевзис, експерти вдалися до загальних фраз.

– Є споріднені права, наприклад оренда з правом перепродажу, як це використовується в деяких країнах Європи, – сказав Сергій Біленко.

– Ми боїмося емфітевзису, але нині в Україні землю можна передати у довгострокову оренду, терміном на 49 років, – ось це є закріпачення, – емоційно додав Олег Кулінич.

 * * *

Пригадалася розмова з Героєм України, директором «Агрофірми «Маяк» Миколою Васильченком: «Земля – це останнє, що залишилося у людей на селі. Аби наші правнуки потім не казали про нас: «Прадіди були справжніми хохлами. Як можна було розтринькати такі чорноземи». Не лише селянам, усім треба замислитися: чому стільки зайд приміряється загарбати без всякої війни, а просто за зелені папірці наші фантастично родючі угіддя. Бо українець або бідний, або в таких господарствах, як у мене, всі кошти вкладені у техніку, виробництво, соціалку».

Тож чи зможе не лише дрібний чи середній, а й навіть доволі потужний український агровиробник в умовах, як зазначав пан Кулінич, фактичної відсутності державної підтримки, скористатися правом емфітевзису? Та чи захистять законодавчі новації українського селянина, аби він зміг отримати гідну ціну за свій земельний пай? Ось питаннячка…

Довідково. За експертними оцінками, найдорожча земля на Мальті та в Нідерландах – понад $60 тис. за 1 га. У більшості західноєвропейських країн ціни коливаються від $15 до $30 тис. за гектар, а в Східній Європі – $1-5 тис. Найактивніше вартість землі зростала у 2000-2009 роках в країнах – нових членах ЄС: Латвії, Румунії та Литві (відповідно 71%, 62% і 47%). Найвищий розмір орендної плати – у Данії, Ірландії та Нідерландах: понад $600 за 1 га щорічно, а найнижчий – у Литві ($54) та Словаччині ($26). У більшості інших країн орендна плата — $200 за гектар ріллі. В Україні – близько $28 за гектар.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company