Вплив Чорнобильської катастрофи на розпад Радянського Союзу обговорили учасники міжнародної наукової конференції, яка днями відбулася у Національному музеї «Чорнобиль». Організаторами заходу, що зібрав науковців та експертів з Білорусі, Польщі та України, виступили Посольство Республіки Польща в Україні, Представництво Польської академії наук у Києві та Інститут політичних наук Польської академії наук у Варшаві.

Учасники дискусії, яка велася трьома мовами – білоруською, польською та українською, наголошували: Чорнобильська катастрофа стала каталізатором кончини СРСР, а її соціально-економічні наслідки мали значний вплив на становлення політичної незалежності України та Білорусі.

– Спершу був намір провести цю конференцію в нашій амбасаді, але під час підготовки зрозуміли: така важлива тема має бути доступнішою ширшому колу зацікавленої спільноти, – зазначила радник Посольства Республіки Польща в Україні Емілія Ясюк. – Так почалася наша співпраця з Національним музеєм «Чорнобиль»: там до нашої ініціативи поставилися з великою увагою і зацікавленістю. Далі працювали над підготовкою програми конференції, визначалися з колом запрошених осіб, вирішували інші організаційні питання. З доповідей учасників конференції було дуже цікаво почути, як не лише в країнах «комуністичного блоку», а й на Заході висвітлювали катастрофу ЧАЕС. Як її сприймали у Франції, країнах ЄС і НАТО. Це вельми показне порівняння суспільств «двох світоглядів».

– Але на той час (середину 80-х минулого століття) в Польщі було значно більше свободи, ніж в СРСР: у вашій країні тоді вже доволі активно діяв рух «Солідарність»…

– Так, свободи, можливо, було більше, але не настільки, як у західних демократичних країнах. Бо на той час в Польщі при владі ще був авторитарний режим, і про свободу слова не йшлося. Звісно, для польського суспільства Чорнобильська аварія стала шоком. Ще більше почало зростати невдоволення роллю Польщі як тодішнього сателіта Радянського Союзу. Ми тоді думали, що надання допомоги СРСР у подоланні наслідків аварії на ЧАЕС ще більше погіршить і так вкрай низький рівень життя поляків.

– Хто брав участь у роботі конференції?

– Ми запросили доволі широке коло експертів, вельми зацікавлених темою соціальних і політологічних аспектів проблеми. Деякі з них працюють за цією темою від початку Чорнобильської катастрофи. А молодим експертам з наших країн напевне буде цікаво поспілкуватися зі своїми старшими колегами. Одне із завдань конференції – налагодження контактів між науковцями не лише з різних країн, а й різних за віком і рівнем досвіду.

– Іншими словами, йдеться про формування спільного інформаційного поля експертного середовища науковців Білорусі, Польщі, України?

– Всі заходи, що організовуються Посольством Польщі у Києві, спрямовані на налагодження контактів. Щоб представникам наших країн можна було легше зустрічатися та обговорювати теми, важливі й актуальні для громадян наших країн. На цей раз – Чорнобиль, іншим разом – це може бути інший аспект історії чи взаємин наших народів. Наприклад, темою нещодавнього спільного обговорення було 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Польщею та Україною. Мета таких конференцій, семінарів – щоб експерти з обох сторін вели діалог.

– Що у найближчих планах?

– Найперше – узагальнити результати цієї конференції, оприлюднити її матеріали. Обговорюємо формат такого видання. Як на мене, публікація в електронному вигляді доступніша: в такий спосіб можна охопити читацьку аудиторію в усьому світі.