Останнім часом у країні розплодилася неймовірна кількість громадських організацій. Одні збирають кошти для дітей, інші захищають права молоді/пенсіонерів/тварин, ще хтось мітингує проти вирубки лісів… Розібратись де справді ефективна організація, а де фейк – важко. Непросто. Ми ж вибрали одну з таких громадських спільнот і протягом двох тижнів були з ними пліч-о-пліч.

Знайомтеся: всеукраїнської молодіжна громадська організація «Фундація регіональних ініціатив». І перший, з ким довелося поспілкуватися у її стінах, – Павло Салій. Поки що він лише претендує на вступ. І розповів,  що організація працює над різноманітними програмами: передовсім – освітніми та юридичної підтримки. Коштів на проекти держава не виділяє. Та й спонсор може оплатити лише дещицю витрат. Бо так велить закон. Але це не спиняє ініціативних активістів.

– У нас ніхто нікого ні до чого не змушує, – розповідає керівник київського відділення фундації Вікторія КИРИЧЕНКО. –  В тебе є ідея – ти її реалізуєш. Звісно, кожним проектом хтось керує. Точніше, хтось його координує. Збираються команди молодих людей за інтересами. Але ми нічого не забороняємо і ні до чого не спонукаємо. Лише даємо поради.

– Де, окрім Києва, має осідки ваша фундація?

– Наші відділення є в усіх регіонах України. Зазвичай, це великі міста, обласні центри. Ми постійно розширюємося, до нас приєднуються нові активісти.

– Як щодо грантів?

– Якщо чесно, ми не хотіли б зажити сумнівної слави «грантоїдів». Кошти заробляємо самі. Щоправда, минулого року, коли облаштували наметове містечко для біженців, держава повернула нам витрати. Але це радше виняток: шукаємо гроші самостійно. На жаль, дуже часто наші громадські організації створюються лише для комерції. Сьогодні це може бути непоганим бізнес-проектом. Проте – таке не для нас: у нас дещо інша філософія, яку сповідують наші активісти. Скажімо, студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка Інна Кіндрась була однією із організаторів декількох проектів: благодійного ярмарку в грудні 2015 року, «Школи фандрейзингу» в лютому 2016-го, а з березня залучена у програмі «Журналістська кузня».

Своїми думками про «Фундацію регіональних ініціатив» ділиться Світлана Тартасюк, студентка Київського університету  імені Бориса Грінченка:

–  Про фундацію я знала давно. Знала, що тут широкі можливості для молоді. Але як саме все відбувається, і гадки не мала, аж поки не потрапила на проект «Театральна весна». Розпитала про всі подробиці, довідалась, що тут багато моїх знайомих та друзів. Для мене фундація –  це осередок активних людей, підтримка креативних ідей, цікаве дозвілля. А загалом – постійний розвиток, самореалізація, зрештою – вибір свого місця у житті.

За два тижні, проведені у «Фундації регіональних ініціатив», і авторка цих рядків переконалася: тут справді вчать активно жити, відчувати смак і сенс буття. Пройшла навчальний курс «Журналістська кузня». З вдячністю: набуті навички вже прислужилися при підготовці цього матеріалу.