«ХЛІБ НАШ НАСУЩНИЙ…»

Вартість посівної-2016 зросла на третину. Про це на прес-конференції заявили представники асоціації «Українського клубу аграрного бізнесу».

З досьє «ГРІНЧЕНКО-ІНФОРМУ»:
Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) заснована 2007 року. Її діяльність спрямована на розвиток ділових контактів між лідерами агробізнесу, підвищення ефективності їхньої роботи та налагодження діалогу з органами державної влади. УКАБ активно сприяє українським виробникам у встановленні та підтримці міжнародних ділових зв’язків. До складу асоціації входять найбільші виробники та переробники сільськогосподарської продукції України.

За розрахунками експертів УКАБ, вартість весняної посівної кампанії в абсолютних цифрах сягне 90,1 млрд. грн. Попри зменшення цін на мінеральні добрива, пальне та відміну спеціальних імпортних мит, посівна відчутно дорожчає – через девальвацію гривні та підвищення на чверть вартості імпортних ресурсів. А ще проти минулого року на 1,6 млн. га збільшилися посівні площі ярих культур. У підсумку хліборобам кров з носа, а треба знайти на весняно-польові роботи грошей більше, ніж торік, на 34 відсотки! Ситуацію ускладнює брак обігових коштів. Їхній дефіцит, на думку генерального директора УКАБ Тараса ВИСОЦЬКОГО, може становити цієї весни 15 млрд. грн.

– Та й ситуація з банківським кредитування агросектору теж дуже напружена, а збільшення податкового тиску, як на зло, саме тепер інтенсивно вимиває цей ресурс у сільгосптоваровиробників, – бідкається один з керманичів УКАБ.

– Банки готові підтримувати аграрний сектор, але не називають процентної ставки, за якою готові кредитувати, – долучився до розмови директор ТОВ «Агродар» з Черкащини Роман ЛЕЩЕНКО. – Я можу публічно сказати: фактично ця ставка –  сягає 25 відсотків. Це з урахуванням прихованої комісії. Другий момент з точки зору кредитування – банки не беруть у заставу посіви.

– Але чим менше господарство, тим менші суми йому потрібні, – зауважує власник сімейного фермерського господарства з Дніпропетровщини Олександр ВАЩУК. – Тому у нас більше джерел фінансування. А щодо співпраці з банками, для невеликих аграрних господарств банківське кредитування недоступне насамперед через вимоги до застави.

– Хоча Україна є вагомим гравцем на світовому ринку виробництва сільгосппродукції, але це відбувається за рахунок екстенсивного розвитку, збільшення площ експлуатації родючих земель, – наголошує Дмитро СКОРНЯКОВ, генеральний директор агрохолдингу «Харвіст», що на Донеччині. – Тих грошей, які можна знайти на ринку, вистачає, скажімо, для посівної і підтримки того рівня господарювання, на якому ми перебуваємо. Але якщо ми, аграрна країна, хочемо мати ефективний інтенсивний розвиток сільгоспвиробництва, то для цього потрібно суттєво збільшити фінансування. Зокрема, на проекти розвитку зрошення, садівництва, ягідництва тощо. Але поки що джерел фінансування для такого якісного прориву вперед я не бачу.

Дмитро Скорняков додав, що «Харвіст» поряд із рослинництвом займається м’ясним і молочним тваринництвом. Яке нині вкрай потерпає од скасування пільг по ПДВ.

– Якщо з оподаткуванням нічого не змінимо, то м’ясне тваринництво остаточно «загнеться» за 1-2 роки, – прогнозує Дмитро Скорняков. – Молочне буде жевріти трохи довше. Звісно, якщо не підуть вгору ціни на продукцію. Але я в це не вірю, бо народ багатшим не стає. Аби залишатися вагомими гравцями на ринку м’ясо-молочної продукції, треба, щоб держава всіляко сприяла розвитку і підтримці галузі. Якщо таких планів нема, тоді треба відверто сказати: молочне і м’ясне тваринництво нам не потрібне. А щодо посівної – на сьогоднішній день ранні ярі культури ми вже посіяли, найближчим часом почнемо сівбу соняшнику і кукурудзи. Попри непросту ситуацію ми вже на 95 відсотків профінансували цьогорічний врожай. Основні ставки робимо на соняшник, озимі зернові та на бобові культури. Завершити сівбу плануємо до кінця квітня.

Втім нинішній, до слова високосний, рік знову не обіцяє хліборобам легкого хліба. За деякими прогнозами, прийдешнє літо може бути найпосушливішим за останні двадцять років.

– На жаль, нестача осінньої вологи дається взнаки. Нинішній стан озимини не покладає великих сподівань на багатий врожай, – констатує Олександр Ващук.

– Тому слід зважено підходити до вибору яровини, не ризикувати з посівами вологолюбних культур, – радить Роман Лещенко.

З досьє «ГРІНЧЕНКО-ІНФОРМУ»:
За останні 120 років в Україні зафіксовано понад 70 посух. Особливо жорсткими, навіть катастрофічними за наслідками були посухи 1891, 1921 і 1946 років, які спричинили масовий голод і людські жертви. В окремі періоди посухи відбувалися майже щорічно упродовж 6-13 років: у 1888-1894, 1929-1936, 1944-1954, 1999-2010 роках. За роки незалежності України сталося 11 посух: у 1992, 1994, 1996, 1999, 2000, 2002 (у Криму), 2003, 2005 (друга половина року), 2007, 2009 (на Буковині), 2010 роках. З них 3 жорсткі – у 2003, 2007 та 2010 роках.

Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут (УНДГМІ) розробив прогнози зміни клімату на території України до 2050 року. «Підвищення максимальної та мінімальної температури за рік продовжиться, тобто зими стануть м’якшими та коротшими, а літо спекотнішим. Також відбудеться перерозподіл опадів – на всій території країни можливе збільшення майже на 20% опадів у січні, березні та квітні та зменшення влітку, що на фоні підвищення температури зумовить дефіцит вологи, особливо на півдні країни», – пояснює заввідділу синоптичної метеорології УНДГМІ Віра БАЛАБУХ.

Як стверджують експерти, у багатьох регіонах підвищення температури та посухи обмежать продуктивність сільського господарства. Щоб цьому запобігти, сучасна аграрна наука і практика пропонує низку агротехнічних, лісомеліоративних, гідромеліоративних та організаційно-господарських заходів. Але для їхнього впровадження потрібне не лише значне фінансування.

– Створення систем зрошення потребує серйозних капіталовкладень – приблизно 3-5 тис. доларів на гектар, – наголошує Дмитро Скорняков. – Для реалізації таких проектів потрібно бути власником земель. Уявіть собі, ви вклали кошти у створення зрошувальної системи, а тут приходить власник паю, і каже, що передумав давати вам свою землю в оренду. У нас в господарстві вже розроблено проекти побудови зрошувальних систем. Так що можу сказати: в українському агробізнесі проблема номер один – власність на землю. Якщо ми усунемо цю проблему, інвестицій в сільське господарство не бракуватиме.

За попередніми оцінками УКАБ, цього року Україна може зібрати 56,8 млн. тонн зерна, майже на 2,8 млн. тонн менше ніж торік. Зниження зумовлено передовсім скороченням масивів пшениці, через ту ж таки скупу на вологу осінь. Час покаже, яким видасться цьогорічний український коровай. Одне ясно вже сьогодні: буде він нелегким. Не своєю вагою, а вкладеними зусиллями.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company