П’ята ранку. Тихий, але такий недоречний сигнал смартфона. «Результати вашого РНК-тесту готові. Переглянути за посиланням:…» Ледве розплющивши одне око, тицяю на Читати далі…
Років п’ять тому на чернігівському центральному базарі розговорилися були з одним білорусом середнього віку. Спокійний, врівноважений, розсудливий чоловік. Розповів, що живе
Минулорічне вибіркове опитування в Україні засвідчило: маємо понад 5 з половиною мільйонів курців. Цю цифру зафіксував щорічний державний статистичний звіт.
Київ та ще 17 областей України не готові до послаблення карантину з приводу коронавірусу. Вимогам Міністерства охорони здоров’я відповідають лише 7 областей. Щодня
Голосування за путінські зміни Основного закону РФ оголило деякі приховані досі штрихи сучасного російського життя. Крім демонстрації повної абсурдності цього заходу,
У Кремлі гарячка холодної війни – готуються до справжньої. Владімір Путін ухвалив для себе рішення наступати. Звісно, коли складеться сприятлива геополітична комбінація. Власне, її складає сам недорослий «кремлівський Марс», добираючи всілякі «гібридні» відмички до чужих державних сейфів. Європейський Союз уже позначився тріщинами. Треба віддати розпутне Путіну: він із шкури пнеться, щоб ці розколини розширити, вимостивши ними свій «дранк» на Захід. І коли настане «година Че», схоже, не вагатиметься.
А тим часом затвердив нову військову доктрину Російської Федерації, відразу названу західними журналістами «доктриною війни». Начальник Генштабу ЗС РФ Валєрій Гєрасімов так її представив на засіданні Академії військових наук: «Ми повинні всіма силами забезпечити технічну, технологічну, організаційну перевагу над будь-яким потенційним противником». За словами Гєрасімова, «складність сучасного озброєння така, що налагодити його виробництво в короткі терміни з початком військових дій навряд чи вдасться, тому все необхідне має випускатися в необхідній кількості і надходити у війська ще в мирний час».
Тут зазначимо, що Росія давно розробляє і виготовляє нові види зброї, про що сам Путін не раз розповідав, зокрема, й на федеральних зібраннях. Серед іншого йшлося, наприклад, про нову ракету, здатну у кілька разів перевищувати швидкість звуку, що робить її невловимою для систем протиракетної оборони.
«…Ми бачили розгортання нових систем ракетних озброєнь, вони мобільні, їх важко виявити, вони мають малий час попередження», – так свого часу прокоментував російський сюрприз Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
США розцінили дії Кремля як порушення Договору про обмеження ракет середньої і меншої дальності, а тому і вийшли з нього. Фактично Кремль знову повернув світ до гонки озброєнь і «холодної війни» часів СРСР. Так що «мирний час» у Росії давно умовний. Як давніше Сталін перевіряв боєздатність Червоної Армії у війнах з Фінляндією, країнами Прибалтики, у «визвольних» походах на Бессарабію і Західну Україну, так і Путін «відпрацьовує» дружню навалу оружних «зелених чоловічків» у Грузії і Україні, в Сирії.
Сталінські командарми, декларуючи більшовицьку військову «доктрину оборони», запевняли що битимуть загарбника «малой кров’ю, могучім ударом» на його території. За зразок брали гітлерівські «бліцкриги» у Бельгії та Франції, власну блискавичну перемогу над японцями на Халхин-Голі. У нинішній доктрині Росія, як і Радянський Союз, подає себе хронічно миролюбною країною, проте готовою до захисту своїх громадян «іза межами Російської Федерації».
Про Україну в цій доктрині не йдеться, але звертаємо увагу, що серед небезпек, на які відповідатиме Росія, зазначено «встановлення в державах, суміжних з РФ, режимів, у тому числі в результаті повалення легітимних органів державної влади, політика яких загрожує інтересам РФ». А тут уже й до ворожки не ходи. В Росії давно визначили, що «режим київської хунти» нелегітимний і загрожує Москві.
Мабуть невипадково саме зараз, через півроку, з російського МЗС надійшла нота з приводу розірвання Верховною Радою Договору про дружбу, співробітництво й партнерство між Російською Федерацією і Україною, укладеного ще 1997 року. Нагадаю, у ньому сторони визнавали територіальну цілісність одна одної. В результаті такої «дружби» Росія приросла Кримом, але свою вину за порушення Договору нині перекладає на Україну. Шумовий «фантик», у який Кремль загортатиме оголошення війни, вже тиражується російськими ЗМІ.
Знаю, що скептики почнуть зубоскалити: «Знову Путін нападе!» Він уже напав, захопивши плацдарми в Криму і на Донбасі. Тоді, навесні 2014 року, в нього не вистачило часу на створення вигаданої «Новоросії». Бо ставку зробили на «гібридну окупацію». На економічний тиск, на провокації політичного і громадянського протистояння, на жорсткі протестні рухи за агресивного інформаційного зомбування. У Криму, який став полігоном для спецоперацій російських спецслужб, путінський план спрацював. А на Сході України «російську весну» зупинили наші оборонці, Захід увів економічні санкції, і Кремль присів – до кращих часів.
Нині Україна знову в зоні високої політичної турбулентності. Росія в Криму і на наших східних кордонах зосередила потужні військові угруповання, що технічно переважають Збройні сили України. Можна вдарити і з Придністров’я та Білорусі. Кремль провів кілька масштабних військових навчань, відпрацював мобілізаційні плани.
Українська газова труба перестала бути стримуючим фактором. І якщо Росія піде в наступ, то західний світ, де множаться кремлівські метастази, викаже чергову «глибоку стурбованість». Паливо надходитиме до Європи обхідними потоками. У реалізації цих проектів залучено західний бізнес. Хто ж буде вводити санкції проти себе? Уже й так деякі країни, наприклад Італія, давно пропонують зняти обмеження проти «друга Путіна». Кремлівські дипломати запросто переконають наших західних друзів, що війна не проти них, війна «за відновлення історичної справедливості» – повернення непокірної України у зону «споконвічних», ще від часів хана Батия, інтересів монголо-імперської Московії. А може, й переконувати не будуть. Проведуть «бліцкриг» і поставлять світ перед фактом, як у випадку з Кримом.
У попередній військовій доктрині РФ «гібридні засоби» переважали мілітарні у чотири рази. Нині вже згадуваний Валєрій Гєрасімов перевернув піраміду. За його словами, хоча «невійськові заходи» і залишаються в стратегічному арсеналі, але головний зміст нового плану «складають питання підготовки до війни і її ведення Збройними силами». Схему «гібридних конфліктів» кремлівський генштабіст публічно представив на початку 2013 року. Через рік її реалізували в Криму. Доктрину «гарячої війни» путінські яструби оприлюднили у березні нинішнього року. «Камо грядеши»?
Історій про людей, яких принижували через колір шкіри чи походження, безліч. Одну з них, про трьох афроамериканок, відтворює кінострічка «Приховані фігури»,
Всюдисуща статистика підрахувала: щорічно камерами у своїх телефонах люди роблять понад трильйон світлин! Виробники аматорських цифрових камер, зазнаючи великих збитків, згортають
Виставу-експеримент з такою назвою втілив соціально-інтерактивний театр столичного благодійного товариства «Джерела». Це громадське об’єднання допомагає людям з інтелектуальною інвалідністю освоюватися у
Омріяні палаци, розкіш, інтер’єри у стилі вікторіанської епохи… Отак живеш у сучасному діджиталізованому світі, надворі перша чверть ХХІ століття, а тут
Чи існує можливість висвітлення війни, зосереджуючись на образах, асоціаціях, паралелях? Війни, де фіксуються абстрактні теми, де стирається поняття добра і зла,
Переповнюють враження від збірки оповідань Марини Варич «У ніч на страсну п’ятницю». Усі три розділи книжки пронизано єдиним міцним тематичним стрижнем.
Бібліографістика завжди впорядковує книгопотоки і документообіг у логічні русла. В інформаційно розхристаному сьогоденні її роль важко переоцінити: потік інформації такий стрімкий,
У минулому місто-фортеця, гетьманська столиця, в історії якої чимало драматичних і трагічних сторінок. Свого часу Вольтер називав його головним містом України.
Карантинне усамітнення із серіалами, відеоіграми та відкриванням холодильника у паузах одверто набридло. Так, що мимоволі повторюєш за класиком: хочеться закохатися, одружитися
Напишіть відгук