Говорить українська література

Поданий на розгляд Громадського бюджету Києва проект «Слухай. Бібліотека аудіокниг українською мовою» спочатку був звичайною ініціативою. Засновники громадської організації «Типовий Київ» об’єднали свої зусилля з викладачами і студентами Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка та за рік записали понад 100 аудіокниг.

Засновники «Типового Києва» Олександр Барабошко і Максим Фрай зізнаються: коли починали проект, «була лише ідея, а решта слова».

— Це той випадок, коли можеш з кимось ділитися своїм задумом, але мало сподіватися, що тобі повірять, —каже Олексій. — А нам повірили. Українські письменники погодилися надати свої твори та озвучити їх для аудіобібліотеки. Підтримали й друзі Євген Янович та Поліна Ткач. А на всіх етапах втілення нашого проекту нам допомагала старший викладач Інституту журналістики Грінченкового університету Тетяна Поліщук.

Перша в Україні он-лайн аудіобібліотека «Слухай» покликана розвивати українське та надати можливість людям з вадами зору почути класичні твори вітчизняної прози та поезії. До проекту долучилися артисти, ведучі та письменники, зокрема Євген Янович, Олександр Ярмак, Дарія Коломієць, Поліна Ткач, Олексій Супрун, Дарія Астаф’єва, Ірина Хоменко та багато інших. Свої твори начитали українські письменники Марк Лівін та Катерина Бабкіна.

— Я сам попросився щось озвучити, бо це важливо, це те, що нас розвиває та несе соціальну місію — ділиться думками актор Євген Янович — У назві цього проекту, як на мене, не так значне слово «слухай», як слово «українською»: це наша місія — розмовляти рідною мовою, поширювати, збагачувати її.

За прогнозами Максима Фрая, вже у перший місяць аудіобібліотека «Слухай» має зібрати понад 1 млн відвідувачів, а наступні кроки — це ввести спеціальну розмітку для людей з вадами зору.

— Слухаю аудіокнижки вже понад 10 років, — розповідає Максим. — Це дуже перспективний ринок, на який український бізнес чомусь не звертає уваги. Тому нашим проектом робимо перший широкий крок у медійному просторі, щоб привернути увагу суспільства і ділових кіл. Тут є де розвинути підприємницьку ініціативу, та й знайти роботу. В майбутньому було б круто зробити децентралізацію платформ, де кожен міг би сам обирати книжки і збирати гроші, а також обирати акторів, які будуть їх озвучувати.

Велика кількість озвученої прози та поезії зберігатиметься у фонді бібліотеки Грінченкового університету. На сайті університетської книгозбірні вже створено спеціальну рубрику: тут можна слухати з мобільних телефонів або завантажувати книжки, які є у відкритому доступі, – твори Тараса Шевченка, Юрія Федьковича, Івана Франка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Євгена Маланюка, Ліни Костенко, Максима Рильського, та багатьох інших.

Знайти аудіобібліотеку можна за посиланням sluhay.com.ua

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company