Українська православна церква Московського патріархату розпочала хресну ходу Україною «з молитвами про мир». Колона віруючих стартувала від Святогорської лаври, а незабаром розпочнеться піший похід і від Почаївської. «Віруючі будуть з молитвою йти з Заходу і зі Сходу України, щоб возз’єднатися у серці країни, у Києві. Це буде символізувати прагнення нашої Церкви до єдності України », – розповів одному з інформаційних агентств митрополит Антоній, керуючий справами УПЦ МП.

Трішечки не так. Бо Україна це ще й Крим, а Московський патріархат свідомо відмовився від своїх парафій на півострові, подарувавши храми і монастирі кремлівській РПЦ. Земельні ділянки УПЦ МП під них виділяла Українська держава. Не виходить «українська єдність» за версією Московського патріархату. В одному  інтерв’ю предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій заявляв, що Крим сам відпав від України, а Донбас «на ладан дише».

«Якби церква підтримала якусь із сторін, це б отримало назву священної війни. Тому ми і молимося не про перемогу, а про мир », – цитувала «Комсомольская правда в Украине» в серпні 2014 року протоієрея Георгія Гуляєва. Сьогодні отець Георгій  – прес-секретар Донецької єпархії та через «Донбас православний» висвітлює літній похід Московського патріархату на Київ. «Якби церква підтримала якусь із сторін» … І тут не так. У тому ж серпні того ж 2014 року патріарх РПЦ Кіріл проповідував: «Ми не можемо не помічати того факту, що у конфлікті на Україні є недвозначне релігійне  підґрунтя. Уніати і розкольники, що до них приєдналися, намагаються взяти гору над канонічним православ’ям в Україні. З початком же бойових дій уніати і розкольники, отримавши в руки зброю, під виглядом антитерористичної операції стали здійснювати пряму агресію по відношенню до духовенства канонічної Української православної церкви на сході країни ».

Російська православна церква, а Московський патріархат в Україні її плоть і кров, бачить на Донбасі саме священну війну, чітко стаючи на одну сторону конфлікту, на лінію вогню, який ведуть разом з найманцями і сепаратистами російські військові. Це вони вривалися в донецький Спасо-Преображенський кафедральний Собор, щоб розправитися зі священиком, який підтримав Марш миру дзвоном. У Костянтинівці на блок-посту сепаратисти застрелили отця Павла з Московського патріархату. Кіріл у ньому побачив уніата і розкольника?

А ось криворіжець  Максим Ярош (однофамілець лідера «Правого сектора»), який брав участь в АТО на Донбасі, розповів газеті “Факти і коментарі”, як під виглядом «ополченця» допомагав Свято-Успенському монастирю біля Вугледара. «Монастир щосили трудився на «ополчення»: працівники робили труни, і в них розвозили зброю по домівках терористів».

В Українській православній церкві Московського патріархату визнають тільки один доведений випадок сепаратизму й антиукраїнських закликів, заявляв радіо «Свобода» представник відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ МП Микола Данилевич. Йдеться про Володимира Марецького, який зі зброєю під рясою, разом з бандою сепаратистів, зривав президентські вибори на Луганщині. За словами Данилевича, на землі Донбасу заїхало чимало священиків з Росії і не виключено, що саме вони порушують закон.

Як же так? Адже УПЦ Московського патріархату молиться не лише за мир в Україні, а й за здоров’я патріарха Кіріла, предстоятеля РПЦ, а він засилає в Україну своїх «канонічних козачків»?  Цікаво, а скільки таких «засланців» беруть участь у хресній ході на Київ? Схоже, УПЦ стала овечою шкурою, прикрившись якою  вовки з РПЦ допомагають Путіну з Кірілом шматувати і пожирати Україну. Весь український народ молиться за перемогу над окупантами, за вигнання їх з Криму, за звільнення українського Донбасу. Кращі сини і доньки України взяли зброю в руки, щоб захистити Батьківщину. Як за це можуть молитися клірики Української православної церкви МП, якщо Крим для них – Росія, а Україна всього лише канонічна територія Російської православної церкви? Митрополит Онуфрій просто тимчасовий наглядач за київським майном Кіріла. Як тут не згадати  клеймо, яким колись ловко поклеймував московське попівство Максим Горький: «Бож’ї ворони»!

«Ми проводимо хресний хід з молитвою про мир в Україні. Хто може бути проти того, щоб в нашій країні нарешті настав мир?! »,  – правильно говорить митрополит Антоній. Вірю, що немає жодної людини в Україні, християнина чи мусульманина, православного чи католика, яка б не хотіла добра своїй країні. Миру, але не капітуляції,  не здачі рідної землі,  не відступництва від віри предків, яка тисячоліття осяває київські пагорби.