ХТО СКАЧЕ, ТОЙ МОСКАЛЬ

«Хто не скаче, той москаль», – ну хто сьогодні цього не знає? Безневинний студентський жарт перетворився на моторошний пропагандистський міф. «Дивіться, як ображають росіян, – кажуть в російському телевізорі, – таке могли вигадати тільки справжні фашисти».
А кричалка футбольних фанів «Кто не прыгает, тот хач», то чистокровний  російський інтернаціоналізм? Цікаво,  хто ті, білі й пухнасті, які твердять, що непроханий гість гірший за татарина? А як назвати тих російських найманців-садистів, які під дулами автоматів змушували поранених полонених українських солдатів стрибати під палючим сонцем? Ці тортури – військові злочини, так роблять справжні російські нацисти на окупованому Донбасі. «Хто не скаче, той москаль». Якщо образливо, то можемо переінакшити: «Хто скаче, той москаль». Так не пече?

Схоже, на майданний жарт чимало росіян купилися, мов  дядьки з підлітковими комплексами. Якщо росіяни –  нація-підліток, тоді можна пробачити. Але нас постійно переконували, що то наші старші брати, а виходить, молодші … А можливо, представники великої Росії ображаються на слово «москаль»? Але ж слово зовсім не лайливе.

Ось беремо відомий тлумачний Словник живої великоруської мови. Москаль за Володимиром  Далем, це москвич, росіянин; і – солдат, військовослужбовець. Для українців москаль, в першу чергу, російська людина. Володимир Даль наводить приклади вживання цього чудового російського слова: «От москаля хоть полы отрежь, да уйди», або «Стой. Кто идет? Черт! Ладно, абы не москаль», «С москалем дружись, а камень за пазухой держи» чи як варіант: «дружись, а за кол держись». А ось ще: «Мутит, как москаль на селе». «Не за то бьют москаля, что крадет, а чтобы концы хоронил», «Знает москаль дорогу, а спрашивает». Як бачимо, у цих влучних висловах і характер, і звички, і поведінка москаля, так би мовити, його вичерпна характеристика. Треба ж, які українці підлі люди, були фашистами вже тоді, коли ще й фашизму не було. Яку зневажливу оцінку дали москалям!

А ось ще похідне від москаля – «москалити». Так малоросіяни, тобто трішки росіяни, а більше не росіяни, українці, називали обман, шахрайство в торгівлі! Що роблять сьогодні російські засоби масової інформації і  брехні? Правильно, москалять. О, велика і могутня російська мова! Можна було простіше сказати: обманюють. Але ні, ось як соковито, точно і смачно, як ляпас – москалять…. Вирок, і, головне, оскарженню не підлягає.

Про москалів і їхні засоби інформації, ніби сьогодні свідчить своїм Словником Борис Грінченко. «Підпускати, підвозити москаля» –  брехати, обманювати. Український етнограф і письменник додає: «Москаль ликом в’язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде». За Грінченком «москаль» – це ще й сорт льону та смердючого часнику. А на чернігівщині часто просять: «Перестань москалити», що значить: «Не лайся, не матюкайся».

В українців були різні стосунки зі своїми сусідами, але ніколи ми не говорили «полячить» або «татарить» у значенні шахраювати. Чому б росіянам не замислитися: звідки в українців з’явилося таке слівце? Думати заважає зверхність і ненависть. Сьогодні росіяни такі ж далекі від українця Грінченка, як і від рідного  Даля. Неотесаним патріотам до них немає діла.  Тим більше, що Володимир Даль людина досить підозріла. Вважав себе росіянином, а народився в Україні і мав данське коріння.

Проба пера закінчилася для Даля в найкращих російських традиціях. Понад півроку морської лікар перебував під арештом за епіграму на головнокомандувача Чорноморським флотом і його коханки, але був виправданий судом. А ви кажете: «Хто не скаче, той москаль». Росіяни під суд за невинні жарти віддають, а за «москаля» пішли війною на Україну.

Для Даля історія повторилася з публікацією казок і народних переказів, записаних Козаком Луганським, такий псевдонім підібрав собі  лікар-практик. Але цього разу Даль  був заарештований начальником жандармського управління горезвісним Бенкендорфом після доносу  міністра освіти! Автору дорікали в «глузуванні над урядом», в його переказах побачили «скарги на гірке становище солдата», тобто москаля. Перед царем за Даля клопотав Жуковський, придворний учитель.

Що ж, ще не пізно росіянам поквитатися з Далем. Сьогодні якийсь міністр освіти Росії цілком законно  може повернутися до справи, розпочатої своїм далеким попередником. Благо, в Росії завжди були Бенкендорфи-Єжови-Берії, вже є і Федеральний список забороненої літератури. До нього, до речі,  внесено один Словник, як екстремістський. Початок покладено. І досвід, як вилучати книги, як їх знищувати теж є і ще багатший, ніж у фашистської Німеччині. Книги палять, як наприклад, у Воркуті і скачуть навколо багаття. Скачуть вже не як москалі, а як звичайнісінькі дикуни.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company