«Книга про книгу»

Перевидань знаменитої «Енеїди» Івана Котляревського існує сила-силенна. Однак в пам’яті багатьох закарбувалося, саме те, 1968 року, ілюстроване художником Анатолієм Базилевичем.

Про історію створення ілюстрацій і макета саме цього знаменитого видання, сумарний наклад якого сягнув захмарних для теперішніх часів понад мільйона примірників, говорили в Національному художньому музеї України на презентації книжки «Енеїда Базилевича» видавництва «Артбук».

Як зазначив один з її упорядників Павло Гудімов, «Енеїда Базилевича» – це «книга про книгу». В її основі – порівняльний аналіз зі зразками світового мистецтва, оригінальні ілюстрації, фотографії з сімейного архіву, спогади сина художника Олексія.

Одна з редакторів та авторів книжки Поліна Ліміна зауважила: тут досліджено питання, які цікавили ще перших читачів знаменитого Базилевичевого видання. Зокрема – як постаті оголених козаків і богинь пройшли радянську цензуру, як художник протягом дев’яти років клопіткої праці розробляв образи героїв, з яких особистостей черпав натхнення.

– Зазвичай, творячи персонажа, батько відштовхувався від образу конкретної особи, – розповідає Олексій Базилевич. – Наприклад, в сцені «раю» серед праведників зобразив себе з друзями. Хоча не забув перенестись і в «пекло». А прототипом «парубка моторного» Енея став товариш батька, художник Володимир Юрчишин.

Особливий інтерес учасників презентації викликала обкладинка книги, виконана в нехарактерному для ілюстрацій Базилевича мілітарно-зеленому кольорі.

– Це спроба відштовхнутися від типових кольорів: червоного, жовтогарячого та холодного синього, які переважають в замальовках ілюстратора, зробити її цікавою для читача, – пояснила дизайнер видання Катерина Сіваченко.

Книжкову новинку представили в рамках масштабної міждисциплінарної виставки «Проект «Енеїда» – спільного дітища Національного художнього музею України та арт-центру «Я Галерея».

Як наголошують її творці, виставка вперше поєднала близько 200 визначних артефактів з приватних колекцій та 11-ти музеїв України, які стосуються візуальних образів поеми Івана Котляревського: ілюстрацій, станкового живопису і графіки, театральних афіш, мультиплікації, фото- та відеоматеріалів, книжкових видань тощо.

Окрім робіт Анатолія Базилевича, на виставці, що триватиме у Національному художньому музеї України до 29 жовтня, можна побачити художню візуалізацію «Енеїди» натхненням Георгія Нарбута, Порфирія Мартиновича, Миколи Бутовича, Михайла Дерегуса, Мирона Левицького, Олександра Данченка, Едуарда Кірича, Олександра Довгаля, Івана Падалки, Миколи Самокиша, Федора Кричевського, Іллі Рєпіна, Романа Петрука, Івана Їжакевича та інших.

«Вони не побоялися послідовно, десятиліття за десятиліттям нарощувати силу образів у різних видах і жанрах образотворчого мистецтва, ніби підхоплюючи й осучаснюючи складні теми, які дійшли до них з глибини століть», – так мистецтвознавець і один з кураторів виставки Діана Клочко написала про надважливу роль художників-ілюстраторів у «магічному перетворенні «малороссийского переложения» Енеїди на геніальний український епос».

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company