Книжок – тоннами,  літератури – грамами

«Книжковий арсенал». Устояний аромат робусти і претензійності. Палітурки оздобою нагадують тату. Масове клонування Стівена Кінга – українська реторта з російських м’яких і сірих, як устілки, книжечок часів розкладок на торжку Сєні Юфи. 

Хтось нечупарний з виду, зате безапеляційний у голосі «ра-аспєвно так растєкаєтся» у мікрофон глаголом про те, «какіє отлічниє переводи на укрАінскій появілісь в послєднєє врємя». Не інак і сам «пєрєводчік». Той, звісно, що переводить на пси.

Ковзаю зором по томах і томиках. По товару. Ні зачіпки, ні заминки, легко, мов по дзеркалу незайманої ковзанки. Стільки модерну, постмодерну, попу та арту… І гори гороваті всяких при- і заморських мудрих порад: як здобути, досягти, надбати, завоювати, схилити, прихилити, переконати, одурити…

Дехто з наших-таки зело хвацьких молодих письмак за якусь літературну п’ятирічку зумів випорожнитися на персональну бібліотечну полицю. Щось треба робити, люди: Карпати катастрофічно лисіють, Полісся так висікають, аж цурки летять, але де на таких писучих синів стільки паперу настачиш?

Воістину, ніколи раніше не писали так багато книжок і так мало літератури.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company