«Коли її поклали на мене, увесь світ зупинився…» 

Чесні історії про материнство

Моя мама народила мене у муках. Від початку все пішло не за планом. Лікарі довго не ставили діагноз. Одні говорили, що мама вагітна, інші, що має кисту.  У підсумку обидва діагнози підтвердились. Мама перенесла важку операцію, а я вперше заворушилась. Кожен мій грайливий рух «Егей! Я тут!» віддавався рідній болем. І в рану, і в серце… Звісно, мама розповідала мені дещо інакше. Але я зрозуміла, що материнство – це важко.

Зараз мені двадцять два і я боюся. Маю  бути підготовленою до цього, найважливішого і найвідповідальнішого для жінки кроку. Але…  Що далі, то страшніше. Нинішні часи та обставини змінили наші уявлення про материнство. Колись думали, що народження дітей – найкращий час для жінки. Тепер часто чуємо, що материнство – серйозне випробування.

Тому поспілкувалася зі знайомими та друзями, щоб почути про їхній досвід. Запитувала не лише молодих мам, а й тих, хто збирається колись народжувати.

БОГДАНА, матуся дворічної Єви:

Коли мені принесли Єву і поклали до грудей, забула про всі знесилюючі болі під час пологів!

З чоловіком планували вагітність, але все так стрімко завершилося. Спочатку страшно було годувати, тримати на руках, купати, підтримувати голівку. До всього звикаєш. Труднощі… Не сказала б, що у материнстві я їх відчула. Може тому, що чоловік поруч, і те, що тривалий час ми проживали з моїми батьками. Вони багато допомагали.

Жінка – це найперше мама, а потім дружина, дочка, сестра, подруга. Але якщо жінка в декреті, то це не означає, що вона тільки доглядає за дитинкою. Наприклад, мене декрет підштовхнув створити власну справу: вдалося улюблене хобі перетворити на бізнес. Дякуючи тому, що на хрещення  доньки я спробувала створити фотозону, тепер маю студію з оформлення свят. І назвала її на честь доньки – «Єва».

АННА, 26 років:

Як казала моя мама, після народження немовляти у тебе не буде власного  життя,  воно назавжди пов’яжеться з дитиною, за долю якої ти відповідаєш. А я досі не можу уявити себе у ролі мами. Мені страшно, що я буду відповідати за чиєсь життя. Нехай навіть рідне. Тому зараз материнство для мене – це відповідальність та страх.

Часто чула: «Ти ж майбутня мати»! Мовляв, треба все вміти, до всього бути готовою. Спочатку так говорив тато, відбираючи «чоловічу» роботу. З роками люди, які мене оточують, почали нав’язуватись (не зовсім коректно) із порадами завести сім`ю. Але ж ти взагалі можеш не бути матір’ю, і це може бути саме твоїм вибором! Після двадцяти п’яти нав’язливу порадливість стала відчувати щодня і зусібіч. Кожне побажання на день народження: сім’я і діти. Погодьтеся, не зовсім приємно, коли всі кажуть про одне й теж. Ніби з тобою щось не так. Підсвідомо стала тиснути на свого обранця. Це неприйнятне для західних європейців, там ніхто нікого не стимулює, не тисне, не нав’язує… Там до 30 років ти ще дитина. Можеш навчатись, обирати свій життєвий шлях. Одне слово, почуватися вільною.

У сучасної матері не все добре, але у неї має бути усе добре. Вона доглядає за дитиною, готує, прибирає і… залишається привабливою для чоловіка і такою ж пристрасною у ліжку. При цьому має будувати кар’єру і лишатися незалежною. Не кожна впорається з таким. На жаль, якщо ти жінка – то материнство твоя робота, а якщо чоловік, то ти лише помічник дружини.  Бо ж діти – чомусь передовсім мамині, а батько просто допомагає!

АЛЬОНА, матуся однорічної Маргарити:

 – Єдине, що точно можу визначити: коли її поклали на мене, увесь світ зупинився.

Ти готувалася, відвідала семінари з догляду за дитиною, але на практиці розумієш, що все інакше, все не так. Часом відчуваю, що не впорююся зі своїм новим статусом, хоча й минув перший щасливий рік. У такі моменти мені дуже важливо побути наодинці з собою хоча б годину, видихнути, зібратися з думками…

До народження дитини, я не часто планувала свій графік, а зараз розписую по хвилинах – така необхідність.

Вікторія, матуся чотирирічної Міри:

 «Слава Богу, закінчилось – народила!», – подумала, коли поклали дитину на груди.

Після привітань ти залишаєшся наодинці з проблемами на досить тривалий час. Усі бабусі-дідусі, які хотіли внуків, – зайняті. У садок чи ясла  дитину не беруть… За таких умов почуваєшся заручницею. В один день твоє життя повністю змінюється. Про таке не пишуть у книжках про батьківство, а я їх вдосталь прочитала. Часом хотілось вийти у вікно чи «випадково» потрапити під машину. Певно, це було щось схоже на післяродову депресію. З чоловіком змогла пережити і здолати усе.

Кажуть, є жінки, які в материнстві дуже щасливі. Мені в таке не дуже віриться. У сучасному світі материнство, швидше, випробування. В селах чи й ще десь далі, в африканському племені, напевне легше. Менше контролю за дитиною («ой, зараз упаде»), менше небезпеки, присутнє колективне виховання. А у великому місті ти наодинці із собою. Ще й медіа та соцмережі спотворюють довколишнє, вимагаючи думати, що в усіх усе добре.

Анна, 24 роки:

Для мене материнство – відповідальність. Я хочу, щоб моя дитина росла у щасливій родині, достатку та спокої.

Бути мамою – важко. Для того щоб дитина виросла достойною людиною, самого виховання не досить. Потрібно обрати ще й гарного, розумного батька. Сучасна мама розвивається разом з дитиною. Категорично не можна сидіти десятками років у декреті. Мама –  приклад для дитини.

Що найчастіше запитують знайомі та друзі? Чому за два роки шлюбу ми не наважились на дітей. А от наші батьки, навпаки, не поспішають ставати бабусями та дідусями.

Даша, матуся місячного Марка:

 «Невже я дійсно мама цього малюка? Він такий крихітний, беззахисний, хороший… Це точно любов», – мої перші думки, коли взяла на руки дитину.

Досі важко перелаштуватись, адже раніше належала лише собі, а тепер потрібно приділяти максимальну увагу синові. Часом з’являються тривожні та сумні думки. Рятує віддалена робота: дозволяє відволіктися, попрацювати розумово та відчути себе у життєвому потоці, корисною для справи. Ти потрібна і незамінна не лише як мама!

Мене надзвичайно підтримують найрідніші: чоловік та мама. Це дуже важливо для молодих матусь, які ніколи не бувають стовідсотково готовими до материнства.

*   *   *

Материнство –  не лише вагітність, пологи та виховання дитини. Це також відповідальність, страх, виваженість, самовіддача, а в чомусь – і самопожертва. Ти справді повинна бути до всього готовою і розуміти, що всі варіанти подій передбачити не під силу, бо ти лише людина. Але саме ти, і тільки ти можеш вибирати, можеш зробити усвідомлений крок назустріч Материнству.

Адже ти – Людина!

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company