КОЛИ Ж НАЛАШТУЄМОСЯ НА ІННОВАЦІЇ?

Останнім часом багато чуємо про необхідність забезпечити інноваційний розвиток України. Навіть запроваджуємо модні терміни, сподіваючись, що це якось сприятиме інноваціям. Однак слід розуміти, що одним з головних питань сучасних теорій економічного зростання і навіть актуальних міркувань про економічний розвиток є визнання тієї ролі, яку відіграють інститути та політика в цілому.

Політика, що заохочує конкуренцію й усуває перешкоди, бар’єри і гальма у веденні бізнесу, повинна допомогти зростанню найбідніших економік, які можуть користуватися корисними знаннями, накопиченими в інших, багатших країнах (сучасна наука –  не рівня тій, що була в першій половині XX століття, вона відкрита). Україні, найбіднішій країні Європи (як не гірко це визнавати), ці знання і досвід можуть і мають принести користь. Облік якості інститутів і рівня конкуренції важливі ще й тому, що дають можливість відволіктися від надмірної зосередженості на звичних для українського економічного дискурсу факторах: обсязі іноземних інвестицій, дефіциту бюджету, рівні облікової ставки і т.п. Ці фактории, звісно, дуже важливі, проте у нас вони практично повністю витіснили з економічних дискусій оцінку якості інституційного середовища та особливостей менталітету українців, які і є «економічними акторами».

Чому економіка України «застрягла» на низькому рівні доходів? Називаються десятки причин, більшість з них в тій чи іншій мірі небезпідставні. Хоча, думаю, проблема і в тому, що наші інститути малопридатні для впровадження нових технологій та інновацій.

Що маю на увазі під терміном «інститути»? Лауреат Нобелівської премії з економіки Д.Норт в своїх роботах переконливо показав, що люди обмежено раціональні, і тому прагнутимуть створювати інститути – норми, цінності, правила поведінки в економіці, які полегшують їм прийняття відповідних рішень, і зроблять ці рішення більш передбачуваними і менш невизначеними. Згідно з інституційною теорією Норта, від якості інститутів залежить і технологічний розвиток країни.

Звичайно, інституційні реформи в Україні сприяли б освоєнню технологій, завдяки яким зробили економічний ривок, наприклад, «азіатські тигри». Але важливо розуміти: наші інститути виникли не без причини, а тим паче не були нав’язані злим духом чи зовнішніми ворогами. Ці інститути традиційно забезпечують певну рівновагу. Яка може бути настільки ж стійкою, як і небажаною. Судячи з тих змін, що їх збирається впроваджувати Президент Володимир Зеленський, рівновага, що склалася за 28 років незалежності, перестала влаштовувати більшість українців. Адже бідність і відсталість можуть зміцнювати здатність до виживання корумпованих інститутів і управлінських структур. Це шлях збереження бідності більшості громадян. І консервації технологічної відсталості країни. Адже серед таких інститутів є й ті, що захищають статус-кво від потенційних новаторів.

За яких умов українське суспільство стане технологічно креативним і дружелюбно налаштованим до інновацій?

Перша умова: потрібні винахідливі і заповзятливі новатори, здатні кинути виклик заради поліпшення життя. Будь-які інновації малоймовірні в надмірно традиціоналістському суспільстві. Тому потрібно створювати атмосферу поваги до інноваційних підприємців, потрібен промоушен їхніх успіхів.

Друга умова:  інновації вимагають терпимості. У будь-якому суспільстві є сили, які оберігають статус-кво. Навіть, якщо це стабільність на рівні найбіднішої країни Європи. Одна частина цих сил діє, виходячи з особистих матеріальних міркувань, захищаючи свої кровні економічні інтереси, інша – сповідує принцип «не треба розгойдувати човен». Потрібно домагатися, щоб ці шари суспільства щонайменше терпіли тих, хто готовий йти на підприємницький ризик.

Третя умова: економічні та соціальні інститути повинні заохочувати потенційних новаторів, створюючи для них відповідні стимули. Йдеться про економічні стимули: технологічна креативність імовірніша, якщо новатор має можливість розбагатіти, і то у своїй країні.

Четверта умова:  щоб створити і впровадити нову технологію, підприємець повинен взаємодіяти з оточуючими – постачальниками, клієнтами, конкурентами, представниками влади. Тому нове керівництво країни, бажаючи корінних змін, мусить зробити так, щоб технологічні інноватори мали максимально комфортний режим взаємодії з органами влади. А також забезпечити інноваційним підприємцям дотримання законів у їхніх стосунках з постачальниками і клієнтами.

П’ята умова: соціологи давно зрозуміли, що якщо поведінка одних економічних агентів залежить від вчинків інших, то успіх приносять моделі, побудовані на принципі критичної маси. Трьох-п’яти успішних інноваторів може не вистачити для старту реіндустріалізації в Україні та включення нашої країни в четверту промислову революцію. Але якщо їх буде три-п’ять десятків, то вплив взаємного наслідування і навчання може виявитися достатнім для того, щоб запустити справді масштабні процеси. Тоді у нас буде шанс стати японцями в технологіях, до чого Президент закликав у своїй інавгураційній промові.

Щоразу, буваючи в Західній Європі, питаю себе: що там є основою для стабільного якісного розвитку? Велику роль відіграють традиції працьовитості, поміркованості в споживанні, бережливості, турботи про освіту потомства. Вони передаються з покоління в покоління і забезпечують один з базисів зростання економіки. А ще вельми значущі ступінь довіри до держави, захищеність бізнесу та верховенство права, надійна система контролю за виконанням господарських та цивільних договорів. І ставлення владної еліти до індивідуальної ініціативи та інновацій.

Розумію, за п’ять років такі проблеми не розв’язують, але пройти найскладнішу і найважливішу частину шляху за цей час можна і треба спробувати. Від того, чи зможе команда нового Президента почати успішно розв’язувати згадані проблеми, залежить чи перейде Україна до високотехнологічного розвитку, а чи й далі торгуватиме зерном і рапсом, слябами і чавунними чушками. Залежить від цього і динаміка добробуту громадян. А отже і ставлення до Президента через п’ять років, коли спливе його перша каденція.

Хтозна, можливо, й він змінить нинішню думку щодо свого другого президентського терміну. Бо якщо за цей час Україна зробить технологічний і економічний ривок, то щирий запит на повторну каденцію для Президента Зеленського піде безпосередньо від людей.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company