Крізь віки батьківський погляд…

Певно, майже кожному знайома проблема «батьки-діти». Різний вік, різний світогляд, подекуди і різна віра – все, що не збігається в оцінках, дається взнаки не тільки у вихованні дітей, а й у звичному спілкуванні з ними. Цей важкий тягар час нестиме із собою вічність і більше…

Найприкріше те, що цю проблему ніяк не усунеш. Завжди було і буде так, що батьки здебільшого не розумітимуть своїх дітей, а діти не бачитимуть незаперечних авторитетів у своїх батьках.

У першу чергу це стосується саме підлітків. Як правильно зазначила Валерія Постнікова, наші батьки росли у часи СРСР, і вони не знають того надлишку інформації та можливостей, який сьогодні маємо ми. Новітні технології, здебільшого вільні кордони, приватні школи або курси з різних сфер діяльності, популярність, неабиякий розвиток музичної та кіноіндустрії, і ще сила-силенна всякого іншого, – вони цього не мали. Їхнє дитинство було важким, можливо, надміру як для звичайних дітей. Від вибору навчального закладу зазвичай залежало їхнє майбутнє, тоді як нині можна відбутися у своїй справі, стати успішним, не доконче навчаючись у виші.

Як і в часи юності наших батьків, той, хто володів інформацією, той володів світом. Щоправда, таких щасливців тоді було значно менше. Нині інтернет дає змогу збагатитися інформацією кожному, кому це цікаво. Саме тому світ зовсім інакший, і наші батьки часто його не розуміють.

Але нам конче варто розуміти їх. Підтримати увагою, підказати, як краще (якщо, скажімо, вони заохотилися опанувати комп’ютерні технології). Дорожімо ними, любімо їх, цінуймо щастя бути з ними поруч, як завжди поруч з нами вони.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company