Київський дім Гіппократа

Відкрила для себе столичний Національний музей медицини. До 1973 року там був Анатомічний театр тодішнього Київського медінституту. На його базі і створили один із найбільших медичних музеїв, славний на всю Європу. У дивині його залів, під пильним оком світил вітчизняної медицини, які слідкують за тобою з рясних портретів на стінах, – наче спресовано тисячоліття. Ступив крок – і ти у прадавньому княжому Києві. І вже знаєш, як твої пращури випарювалися та вимивалися від недуг своєю «панацеєю» – лазнею.

А за порогом іншої зали – тисячоліття, як один крок:  вітчизняна медична наука кінця ХІХ – початку ХХ століття. І значущі надбання, які врятували життя тисячам пацієнтів. Скажімо, опис методу пальпації органів черевної порожнини, розробленого професором Київського університету Василем Образцовим. Учителем знаменитого українського терапевта академіка Миколи Стражеска, з яким разом вони описали клінічну картину тромбозу вінцевих артерій серця, започаткувавши вперше у світі прижиттєву діагностику інфаркту міокарда.

І, звісно ж, вінець експозиції – набутки української медицини нової доби. Всесвітньовідомі школи, серед яких – хірургічна, академіка Олександра Шалімова та кардіохірургічна, академіка Миколи Амосова.

Музей багатий інсталяціями, тут навіть відтворено палати з «пацієнтами», що створює ефект присутності. Експонати захоплюють – світлини, книги, інструменти, особисті речі видатних українських лікарів, лікарські засоби, прилади, історії знаменитих медичних винаходів…

«Батько всіх медиків», знаменитий Гіппократ казав: «Сама необхідність змусила шукати і розкривати медичне мистецтво». А те, що медицина – справжнє мистецтво, здається, ні в кого вже не викликає сумнівів. Роботу лікаря можна порівняти з філігранною працею вправного ювеліра. Як не згадати для прикладу Володимира Філатова, видатного вітчизняного офтальмолога, який вперше зробив операцію, пересадивши рогівку ока.

Чи, скажімо, професора Київського університету Володимира Беца: він розробив власну методику мікроскопічного дослідження центральної нервової системи, користуючись якою створив одну з найкращих у світі колекцій анатомічних препаратів головного мозку. До слова, професор Бец був ще й знаним істориком. Разом з професором Володимиром Антоновичем вони написали і видали книжку «Історичні діячі Південно-Західної Росії», яка викликала оскаженіння царської влади і таврування авторів клеймом «сепаратистів».

Багато світил нашої медицини володіли не лише даром фізичного чи душевного цілення. Вони були неабиякими митцями у прямому сенсі слова: славетними письменниками, талановитими художниками, музикантами.

Експозиція київської оселі Гіппократа багато в чому засвідчує: своїми медичними відкриттями ми частенько випереджали світ. Інша річ, що той чулий до новацій, мобільний світ спромагався ці наші відкриття швидко запозичувати і тут-таки долучав чималі фінансові та інтелектуальні ресурси, щоб їх розвивати, вдосконалювати. А врешті-решт робив поступальний крок уперед, збагачувався, залишаючи нам лише скупу славу першовідкривачів.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company