«ЛІГІ ТЬОМНОЙ ПРЄЗІДЄНТ»?

Недільна погода не кликала на дачну  ділянку чи прогулянку парком – вирішив «розважитися» на столичному «Олімпійському». Команда «По» прийняла виклик команди «Зе» на публічні дебати й оголосила, що чекає візаві на стадіоні  14 квітня, о 14 год. 14 хв.

… Виходжу на «Олімпійській» за сорок п’ять хвилин до початку. Ще в метро помітив наряди поліції.  Ближче до стадіону їх більшає, віддалік кінний наряд. Люди струмочками течуть у бік арени. На вході тиснява: встановлені рамки металошукачів гальмують рух до сцени, де вже глядачів розігрівають співаки. Стаю в чергу, яка практично не рухається – за мною швидко росте «хвіст». Серед натовпу ходять обов’язкові на таких заходах агітатори. Хтось у чорній кепці з написом «Не сци», хтось у білій футболці з актуальним мемом «Стадіон, так стадіон!» 

На трибуні почергово  представники команди Порошенка агітують за свого кандидата. Леонід Овчаренко, активіст організації «Відсіч»,  розповідає, як у центрі Києва його грубо затримала поліція,  начебто за незаконну агітацію проти Зеленського. Активісту «пришили» ще й «злісну непокору представникам влади».

– Поліцейські відчули повернення старих часів: «Раньше ми би тебя на раз запаковалі», – переповів свою історію Овчаренко. Суд виправдав активіста, не знайшовши у його діях інкримінованих адмінпорушень. Але «команда Зе» сповна скористалася слушним моментом, звинувативши активістів у незаконній агітації, побачила слід з Банкової.

Минає з півгодини, а до рамок металошукачів ще далеченько. На футбольних матчах турнікети працюють оперативніше.  Справа почулися оплески, вигуки: «Порошенко! Порошенко!» Зрозуміло, один із кандидатів уже прибув.

Людей помітно більшає. Йдуть  вулицею Саксаганського від станції метро «Лева Толстого», а ті, що вийшли на «Олімпійській», розміщуються біля Палацу спорту. Звідти  добре чути і видно поліекран. Люди в натовпі небагатослівні, але чомусь переконані, що Зеленський  не прийде.  Жінка в літах, виходячи з черги, кидає:

– Що той Порошенко? Була пенсія тисячу чотириста, а стала на сотню більше. Ото додав!

– Але ж додав!

– Чекайте,  скоро Зеленський дожене і ще раз додасть!

Зрозуміло, на дебати не прийшов не лише лідер першого туру –  не насіялося тут  і  його прибічників. За логікою, виборців Зеленського має бути не менше, а навіть більше, ніж «порошенківців». За  кандидата «Зе» у першому турі проголосувало майже шість мільйонів, ледве не вдвічі більше, ніж за діючого Президента. Переміг Зеленський у першому турі і в Києві. То де ж  його виборці? Невже у кожного з багатомільйонної армії прямий зв’язок із кандидатом? Як виборці довідалися, що їхнього політичного кумира не буде на дебатах?

Секрет розкриває мій сусід по черзі: «У Зеленського немає прихильників. Голосують не «за» нього, голосують «проти» Порошенка». Такий феномен нинішньої президентської кампанії загрожує вже завтра серйозним політичним курйозом: новий Президент буде, але суспільної підтримки не  матиме. Як жартував сам Володимир Зеленський у своєму «95 кварталі», вийде не легітимний, а «лігі тьомной прєзідєнт».

Зауважимо, всі попередні керівники країни не набирали й половини голосів зареєстрованих виборців. 1991 року Леонід Кравчук переміг у першому турі, зібравши понад дев’ятнадцять з половиною мільйонів голосів. Найбільше з усіх наступних Президентів, але ж менше половини офіційно зареєстрованих на той час виборців. Відтоді прохідний бар’єр лише знижувався. У другому турі 1996-го Леонід Кучма набрав чотирнадцять мільйонів. Вдруге він став Президентом через чотири роки з кращим результатом, але й тоді за нього проголосувало  суттєво  менше половини виборців. Наступні Президенти Віктор Ющенко та Віктор Янукович набирали по одинадцять  і дванадцять мільйонів голосів. У  2014-му Петро Порошенко, хоча й переміг у першому турі, але за нього проголосувало менше десяти  мільйонів.

Сьогодні ж у разі перемоги Володимира Зеленського отримаємо Президента з умовною, віртуальною підтримкою. Почули ж: оберуть його не з доброї  волі, а на зло іншому.

Виборча кампанія,  що проходила з настроєм: «Нехай гірше, аби інше» і позначена свідомим НЕВИБОРОМ,  виливається у вибір на кавовій гущі. Як карта ляже! Легітимність такого волевиявлення мінімальна, завтра розчаровані, обдурені у своїх сподіваннях громадяни, знову голосуватимуть не «за» когось, а «проти» –  вже Зеленського. Замість того, щоб рухатися вперед і вгору, ми бігаємо по колу.

… Про що говорив Порошенко на умовних дебатах, здається, не так важливо. Як і те, прийшов чи не прийшов  Зеленський. Бо  навіщо ті дебати взагалі, якщо ми слухаємо і не чуємо, дивимося і не бачимо?    Після виступу  Петро Порошенко запросив своїх прихильців на стадіон для колективного фото. Я не пішов. Хто на тій фотографії мене розпізнає серед кількох тисяч? Скачаю з Інтернету, буду тицяти пальцем: «Ось тут я, біля червоної шапочки…». Віртуальний учасник реального фотознімку. Як  Порошенко – реальний учасник начебто дебатів. Як Зеленський – віртуальний кандидат реальної президентської кампанії!

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company