Ватажок самопроголошеної ДНР щось ляпнув про Малоросію – і пішло світом, як брехня по селу. Прокоментували у Франції і Німеччині. Ну, звісно,  як вони, фундатори «нормандської четвірки», могли промовчати? Той «формат» на чотирьох, схоже, звівся до традиційного російського «пагаваріть», тобто до вмовлянь Владіміра Путіна якось вплинути на проросійських терористів, що окупували Донбас. А ті  окупанти  сидять за одним столом із західними переговорниками, як рівноправна сторона.

Щоб забалакати окупацію частини сходу України, анексію Криму,  Путін і підкидає нові «темки» для вмовлянь. То нехай Україна визнає якусь Новоросію. То,  якщо не хоче першого , хай пристане до другого: Малоросії. А далі що? Донецько-Криворізька республіка? Так і до нового Малоросійського приказу в Кремлі дійдуть…

Але як Донбас не називай – хоч Новоросією, хоч Малоросією –  все одно виходить Кроворосія, де щодня гинуть чи калічаться  наші хлопці-оборонці, де підступні обстріли бандитів убивають мирних українських громадяни.

І хоча Владімір Путін своїм прес-язиком Дмітрієм Пєсковим силкується «віднікатися» від заяви самозванця Захарченка, це аж ніяк не означає, що то була похмільна маячня колишнього торгівця курячими стегенцями. «Дезу» вкинуто в міжнародний простір за день до початку чергового засідання учасників «нормандської четвірки» у Мінську. На неї відреагували і Президент України, і секретар РНБО, і міністр закордонних справ. Ми самі із надокучливої мухи-пліткарки зробили  інформаційного слона. Всерйоз обговорюючи нісенітниці від Захарченка, ми надаємо легітимності його заявам, узаконюємо донбаське самозванство до рівня повноправного суб’єкта міжнародного права. І, ясна річ,  засідання у Мінську почнеться із заяви про Малоросію, а не з переговорів про обмін полоненими, не про деокупацію Донбасу і виведення російських військ з України.

«Завтра засідання, а сьогодні заява Захарченка, яка в принципі блокує на завтра взагалі переговорний процес…», –  сказав напередодні представник України у Мінську, колишній прем’єр-міністр Євген Марчук.

Якщо ми говоримо про неефективність «нормандського» формату, то треба розуміти: Путін у ньому бере участь не для того, щоб звільнити Крим і Донбас, а щоб потягнути час, «заговорити» ситуацію. Перечекати, а потім знову вдарити. І паралельно дипломатично тиснути почергово то на Берлін, то на Париж, навести «міст дружби» з Америкою. До речі, держдепартамент США теж помітив політичний гачок з малоросійською наживкою, але не клюнув на неї, а відреагував стримано: «викликає занепокоєння, але не достойне відповіді».

Зрозуміло, що період умовлянь минає і подібні комічні заяви «малоросів» не потребують обговорення. То підстава для висунення рішучих ультиматумів за мінським столом і Кремлю, і його донбаським попихачам. Натомість, словесна переговорна завіса у Мінську, «замазування»  проблеми Донбасу і Криму поволі повертає Путіна у міжнародний клуб повноправних президентів. На саміті двадцятки у Австралії, що відбувся зо два роки тому, ніхто йому руки не подавав, за один стіл з ним обідати не сідав. Відтоді на нашому фронті з Росією нічого не змінилося. Навпаки, Путін підвищив рівень свого втручання у Сирії, зайшов з розкольницькими інтригами в Європу, впливав на результати виборів президента США, готував державний переворот у Чорногорії.

Але на недавній зустрічі у Ганновері пристаріле кремлівське ведмежа вже почувалося повноправним учасником клубу світових держав, мало тривалу розмову з Дональдом Трампом, спілкувалося з іншими лідерами двадцятки, йому подавала руку господиня саміту Ангела Меркель.

Заяву Захарченка про створення  «держави Малоросії» не варто сприймати всерйоз, стверджує у своєму блозі  колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко.  Курохват Захарченко вже звільняв Київ і Лондон.  Можливо, Москва своєю донбаською лялькою вирішила полоскотати нерви західним політикам, насамперед, молодому й амбітному президенту Франції Емануелю  Макрону?  «Якщо в 2014 році не вийшло нас налякати, впевнений, що не вийде і зараз», – вважає Володимир Огризко. «Український народ поховав «новороSSію», поховає й «малороSSію», – написав у соцмережі начальник Генштабу ЗС України Віктор  Муженко.

Воно й справді, нам своє робити, а псяюхам вити.