Меморіал Героям Небесної Сотні: тяжке народження

«Революція Гідності», «Євромайдан», «Небесна сотня», «94 дні героїзму»… Події  на зламі 2013-14 років доленосно увійшли до новітньої української історії, яку вивчатимуть наші нащадки. Минулого літа громадськості представили архітектурний проект «Національний меморіальний комплекс  Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності», що постане в епіцентрі тих буремних подій, на частині вулиці Інститутської, яка дістала ймення Алеї Героїв Небесної Сотні.

Часом проект називають Домом Свободи, бо події Майдану вписалися яскравою сторінкою в літопис визвольної боротьби українського народу за незалежність. Чого вартий один, але промовистий факт. Наймолодший Герой Небесної сотні  Роман Гурик – шостий зі славного роду, хто віддав життя за Україну. Двоє братів його діда, як і Роман, загинули дев’ятнадцятилітніми – бійцями УПА… Тож наукові працівники Музею не обмежуватимуть свою роботу рамками подій Майдану. Запевняють: тут буде не лише зібрання унікальних музейних експонатів, тут зустрічатимуться для конструктивних перемовин, громадських обговорень, дискусій.

Поки що на будівельному майданчику тривають підготовчі роботи. Втім на офіційному сайті музею охочі знайдуть вичерпну інформацію про експозицію, переглянуть візуалізований архітектурний проект. Власне, музею, у нашому традиційному розумінні, ще немає, але він діє! Наукові працівники зробили кілька пересувних експозицій, проводять екскурсії трьома маршрутами, продовжують збирати експонати і спогади, беруть участь у наукових заходах, зустрічаються з молоддю. У Будинку профспілок, що на майдані Незалежності, відновленому після убивчого штурму спецназівців, працює Інформаційно-виставковий центр. 

Поки що вельми проблемним залишається  будівництво  Меморіалу Героям Небесної сотні, складової величного музейного комплексу.  Частина алеї Героїв, що підіймається вгору від Хрещатика, стане пішохідною зоною Меморіального комплексу, тут висадять сто символічних лип.  Вище, навпроти  входу в метро,  буде головний вхід до музею. Сам комплекс мають намір відкрити через 5 років, утім нині заплановані терміни будівництва – під загрозою зриву: працівники Генпрокуратури зволікають із завершенням слідчих експериментів, які мають встановити обставини,замовників і виконавців масових розстрілів протестувальників на Інститутській під час Революції Гідності. Довгий час за наполяганням прокурорів ділянку, відведену під будівництво, було арештовано, втім днями Печерський суд Києва зняв арешт: слідчі обіцяють завершити експеримент у травні цього року.

Треба зберегти на алеї історичну бруківку, старі насадження, вважають працівники Музею, але  вмонтувати підсвічування, щоб позначати місця барикад і загибелі майданівців. Однак, є й противники таких новацій – деякі родини Героїв Небесної Сотні та громадські активісти категорично наполягають залишити все як є. Музейники, звісно, намагаються знайти з ними порозуміння, але поки що цілковитої злагоди нема.   До слова, за результатами соціологічних досліджень, 69% опитаних теж не визначилися, яким бути Меморіалу.   Несподівані корективи у будівництво комплексу можуть внести і президентські чи парламентські вибори. Але тут уже має сказати своє вирішальне слово суспільство. Як це робило не раз у нашій історії.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company