Мертві бджоли не гудуть

«Через чотири роки після загибелі останньої бджоли – загине людство». Таке відкриття-одкровення відомого вченого Альберта Ейнштейна, на відміну від теорії відносності, ми на уроках фізики чи, принаймні, біології не вивчали. В Україні щовесни і літа масового гунуть бджоли. Ось і нині пасічницький сезон ледве розпочався, а вже полетіли сигнали біди із Полісся, степової Одещини, Сіверщини…

Масово пишуть заяви до правоохоронних органів  бджолярі Сумщини. Гинуть золотокрилі комахи від пестицидів, якими обробляють поля занадто старанні фермери. Деякі, як у селищі Шалигине Глухівського району, кроплять отрутою вдень, що категорично заборонено законом. Загалом до правоохоронців тільки від сумських бджолярів надійшло 76 заяв.  Повторюються минулорічні випадки, коли на 38-ми пасіках загинуло майже тисяча бджолосімей. Кримінальні розслідування сумські Шерлоки Холмси так і не завершили, а вже пора вести нові розслідування! Безкарність породжує нові порушення і злочини.

Від отрути, якою обробляють поля гинуть не лише бджоли, а й потерпають люди. Не обов’язково потрапити під пестицидний дощ.  Біда прийде з криниці із якої п’ємо воду. Чи й з медом, якщо у ньому залишаться домішки отрутохімікатів. Цілющий продукт стає мертвим…

Дописи і коментарі у соціальних мережах лише додають тривоги. Потрібно захищати бджолу, а відтак і себе. Через фейсбук знайомлюся з одним із чернігівських пасічників. Ярослав Чумак із Тростянця тримає крилатих трудівниць понад десять років. Пасіка налічує сорок бджолосімей. Каже, що у медодайний сезон відкачує по шістдесят кілограмів з вулика.

Одного квітневого дня Ярослав не побачив на прильотній дошці веселого танцю бджілок, завантажених обніжкою. Комахи мертвим шаром встелили землю перед кожним вуликом. Така ж біда прийшла і до сусіда-бджоляра.

Ярослав об’їхав  машиною навколишні поля і побачив, як працівники компанії «Дружба-Нова», що входить до товариства «Кернел», ведуть обробіток полів о десятій ранку.

–  Щоб припинити свавілля, разом із сусідом почали зупиняти техніку, але швидко отримали відсіч, –  розповідає Ярослав Чумак. –  Механізатори висунули претензії нам: «Хто ви такі?!»

Пасічник звернувся до Тростянецького сільського голови, але  з’ясувалося, що сільськогосподарські землі належать громаді сусідньої Бережанівки. До голови не додзвонитися, довелося їхати. Його присутність необхідна на полі, щоб зафіксувати порушення. На Бережанівській сільраді висіла лаконічна об’ява: «Карантин». Якось зв’язалися з головою, але й він відповів лаконічно: йому ніколи, нічим допомогти не зможе.

Бджоли осипалися не лише у Ярослава та його сусіда. П’ятнадцять тростянецьких бджолярів  об’єдналися  проти свавільних кропильників. Написали звернення і заяви до Ічнянської райадміністрації, в поліцію і прокуратуру, в екологічну інспекцію, відправили замовлений лист до генерального директора агропідприємства «Дружба-Нова» Ігоря Макухи.

На бік потерпілих бджолярів  став Тростянецький голова, який допоміг зустрітися із представниками «Дружби-Нової». Правда, приїхала жіночка, яка не розуміла, про що йдеться і для чого вона тут. Але зійшлися на тому, що агропідприємство попереджатиме довколишні сільради і пасічників про час, коли оброблятимуть поля і які препарати застосовуватимуть. Але ж саме так діяти вимагає і Закон «Про бджільництво».

Ярослав Чумак каже, що за роки пасічникування його вихованки вдруге зазнають хімічної атаки. Подібне трапилося позаторік, але доки розбирались і шукали винних, справа загула за вітром.

–  Збитки важко обрахувати, –  каже Ярослав. – Кожну бджолу не порахуєш та й гинуть вони не лише у вулику чи перед ним, а й полі, дорогою на пасіку. В Тростянці загалом постраждало 400 бджолосімей. А щоб відновити їхню повноцінну силу,  потрібен не один місяць, отож цього літа у Тростянці збирати нектар нікому. Але ми втратили не лише бджіл. Якість меду перевіряють у лабораторіях і якщо вдасться щось зібрати із пізньолітнього соняху, ще невідомо чи зможемо реалізувати. Те ж саме і з прополісом, пилком…

А бджоли ще ж і запилюють рослини. Завдяки цьому врожайність деяких сільгоспкультур зростає на третину! Виходить, аграрії, вносячи отрутохімікати, одну біду проганяють, а іншу – накликають.

…Представник «Дружби-Нової» зателефонував до Тростянецької сільради. Повідомив: упродовж п’яти днів знову оброблятимуть поля. Тепер у  пасічників новий головний біль. Бджола – не корова, у стайні не прив’яжеш. Якщо закрити льотки, за день сім`ї на сонці у вуликах запаряться. Але домовленість з аграріями спрацювала, пасічників попередили – і то вже добре.

Бджола… Вона збирала мед за тисячі років до появи людини. Зараз від людини залежить чи залишаться крилатки на нашій планеті. Втім від людини залежить чи залишиться на планеті і вона сама.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company