Експресивний живопис на межі свідомого та підсвідомого,.. міфічні люди-дерева,.. перегук  імпресіонізму з модернізмом і символізмом… Такою постає творчість берлінської художниці з українським корінням Марини Барановської. Її персональну  виставку «Paintings» («Картини») у столичній мистецькій галереї «Voloshyn Gallery»  поділено на дві частини.

–  Перша – це «Пекло» –  розповідає Марина Барановська. – Грізна сцена з громом та блискавицею, люди хапають одне одного, відьми-віщунки із шекспірівської трагедії «Макбет» … Усе просякнуто мотивами потойбіччя. А друга частина –  нехай умовний, але «Рай». Полотна дихають душевним спокоєм, повертають благодать і внутрішню радість.

Перехід від драматичних, гарячих у барві полотен до спокійної і світлої, ніби бездонне небо, палітри. Мимоволі вириваєшся з темної оболонки, очищаєшся від гріховного полум’я і плутаних думок, аби постати перед білобородим Творцем неземної духовної краси.

Виставку «Paintings» можна сприймати і як своєрідну ілюстрацію до гетівського «Фауста». Сюжетні лінії, філософський мотив, фрагменти деяких полотен, безперечно, перегукуються зі славетною драмою. У класичних творах  художниця вловлює живий відгук сьогочасся.

Для Марини Барановської експозиція по-своєму теж символічна. У Києві мисткиня закінчила державну художню школу імені Тараса Шевченка, відкрила для себе образотворчість. Згодом закінчила Берлінський університет мистецтв, брала участь у багатьох вернісажах, зокрема, в Парижі. А в Києві виставляє свої роботи вперше за двадцять років, відколи емігрувала до Німеччини.

– І ця зустріч особливо хвилююча, мені дуже дорогі відгуки земляків – зізнається Марія Барановська. І пояснює: повертається у рідне місто, у дитинство, ніби до свого забутого раю.