На росії довгий час існував міф про неперевершеність російської армії геть у всьому. Що для будь-якого російського вояка честь – не порожні слова. Очевидно, вони й самі вірили у ту маячню, яку несли. Вірили цим брехням і в багатьох країнах.

Але новий етап російсько-української війни все розставив на свої місця, розкрив світові очі на «гуманність» російського воїна. Київська, Чернігівська, Сумська області були під окупацією близько місяця. За цей час цивілізоване людство здригнулися од документальних свідчень варварства і жорстокості російських нелюдів. На тих територіях тепер сила-силенна скалічених війною душ, дуже багато зґвалтованих російськими солдатами жінок, дітей, людей похилого віку, навіть чоловіків.

Тема дуже складна, у фахівців немає чіткого алгоритму, як спілкуватися із людьми, котрі пережили сексуальне насилля в умовах війни.

– Далеко не всі жертви йдуть на контакт із правоохоронцями,– констатувала віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина на спільному зі спецпредставницею Генерального секретаря ООН Прамілою Паттен брифінгу в медіацентрі «Україна – Укрінформ».– Достатньо, потужно працює правоохоронний блок, усі злочини, які є змога зафіксувати, зафіксовано. Необхідно сфокусувалися на наданні психологічної, медичної та медикаментозної допомоги постраждалим, а також налагодити систему збирання інформації. З початку війни вже розгорнуто 24 групи соціально-психологічної допомоги громадянам.

Праміла Паттен висловила задоволення підписаним меморандумом про основу співробітництва з урядом України для надання допомоги всім, хто пережив насильство. Додавши: ця допомога включатиме царину репродуктивного здоров’я, медичних та психологічних послуг, юридичної підтримки.

Сексуальне насильство на війні є одним із найбільш замовчуваних типів злочинів. Натомість про ці факти звірства украй необхідно знати і говорити. Часто жертви сексуального насилля самі себе карають і винуватять. Це не правильно і несправедливо: провина лише на тих, хто скоює злочин, а не на жертві.

– Є сповіщення про страшне сексуальне насильство, жахливі особисті свідчення від жінок України шокують весь світ, і ми повинні докладати всіх зусиль, щоб досягти нульової терпимості до таких злочинів, – наголосила Праміла Паттон. – Багато тих, хто пережив таке насильство, бояться розповідати свої історії. Не мовчіть, бо сексуальне насильство впливає не тільки на жертв, воно впливає на їхні сім’ї, на цілі громади. Якщо насильники знатимуть, що ви мовчите, вони так і залишаться безкарними. Ви не на самоті, вся Організація Об’єднаних Націй солідарна з вами.

росія досі не визнає провини своєї вояччини. Ба більше, ґвалтівників і садистів нагороджують орденами та медалями.

– Таке злодіяння не можна терпіти, як «неминучий наслідок війни», його треба визнавати всіма сторонами як злочин, за який треба карати, – переконана Праміла Паттон. – Я занепокоєна впливом безкарності. Важливо, щоб усі знали: світ стежить за ситуацією.

Російська війна проти України триває вже 8 років.Тільки останнім часом світ дізнався про звірства, скоєні рашистами в Бучі, Бородянці, Ірпені. А скільки ще доведеться відкрити жахливих сторінок цієї облудної і цинічної путінської «спецоперації»? Коли ЗСУ піде у контрнаступ і пожене ворога з окупованих територій України.

Справедливу кару повинні понести всі і кожен нелюд. Не пробачимо, не забудемо!