УКРАЇНСЬКА ШКОЛА: ПРЕОБРАЖЕННЯ

Ідеологію реформування освіти – проект концепції «Нова українська школа» представила в Будинку уряду міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час педагогічної онлайн-конференції «Про підсумки розвитку дошкільної, загальної середньої, позашкільної та професійно-технічної освіти у 2015/2016 навчальному році та завдання на 2016/2017 навчальний рік».

За словами міністра, реформу зорієнтовано на те, щоб зробити випускника конкурентоспроможним – випустити зі школи всебічно розвинену, схильну до критичного мислення цілісну особистість, патріота з активною позицією, інноватора, здатного змінювати навколишній світ та вчитися впродовж життя.

Гриневич– Тільки інноваційний розвиток суспільства забезпечить прорив України вперед у ХХІ столітті. Мусимо дбати про це сьогодні, формуючи наших дітей, які повинні у школі розвивати креативність і творче критичне мислення, – наголосила Лілія Гриневич. Пояснивши: формула «Нової української школи» матиме 8 базових компонентів. Найперше – новий зміст освіти, покликаний формувати в особистості необхідні для успішної самореалізації у суспільстві навичок чи так званих компетентностей. Себто динамічних комбінацій знань, умінь, цінностей, які визначають здатність особистості успішно вирішувати життєві проблеми, спроможність у подальшому навчатися та провадити професійну діяльність.

Так, згідно з рекомендаціями Європейського парламенту та Ради Європи Концепцією передбачено 10 ключових компетентностей: спілкування державною (і рідною, у разі відмінності), іноземними мовами, математична грамотність, компетентність у природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність, вміння вчитися впродовж життя. А також соціальні і громадські компетентності, підприємливість, загальнокультурна, екологічна грамотність та здоровий спосіб життя.

Є й інші не менш важливі компоненти «Нової української школи». Зокрема, йдеться про педагогіку, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками. А також про вмотивованого вчителя, його свободу творчості й професійного розвитку, орієнтацію на потреби учня в освітньому процесі – про так званий дитиноцентризм, наскрізний процес виховання, який формує цінності.

Добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя покликана нова структура школи. Йдеться про 4-річну початкову, 5-річну (V-IX класи) базову середню школу (гімназію). На вибір дітей навчання завершується у профільній 3-річній середній школі (Х клас – перший цикл, ХІ-ХІІ класи – другий цикл в академічному ліцеї, або у професійному коледжі).

Концепція передбачає децентралізацію та ефективне управління. На думку її розробників, це надасть школі реальної автономії.

– Ми дамо школам можливість затверджувати власні навчальні плани і програми, – зауважила Гриневич. – І найважливіше: реформа можлива тільки тоді, коли в неї інвестують, і якщо під це будуть гроші.

Тож у документі йдеться про справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти. Зокрема, проголошено курс на створення опорних шкіл в сільській місцевості, як основи якісної освіти. І ця робота вже розпочалася.

Як зазначила міністр, в областях вже створено 142 опорні школи. Найбільше – у Київській та Кіровоградській (Кропивницькій)  областях – по 23. Найменше (по одній) – на Миколаївщині, Сумщині, Черкащині. У Закарпатській області поки що не створено жодної опорної школи. Але існує й інша проблема – як доставити дітей в оті сучасні школи. За словами Лілії Гриневич, нині бракує ще щонайменше 150 спеціалізованих автобусів. Біда і з дорогами: за підрахунками Міносвіти, необхідно відремонтувати 2,5 тисячі кілометрів автошляхів, які ведуть до опорних шкіл.

У новому законопроекті «Про освіту» йдеться про 7% ВВП на фінансування освіти. Проте, на думку очільниці МОН, розуміючи критичну ситуацію в державі, принаймні сьогодні реально говорити про шкалу послідовного збільшення такого фінансування.

– Наше завдання – дати кожній дитині доступ до якісної освіти. Успіх України в тому, щоб побудувати суспільство освіченого загалу, бо кожна дитина, незалежно від її здібностей, має право на успіх в житті, на максимальне розкриття власних здібностей, яке може запропонувати якісна освіта, –  переконана Лілія Гриневич. Зауваживши, що освітяни ще до кінця вересня матимуть змогу обговорити проект концепції і внести свої пропозиції.

13939611_1086229361455939_4635888733499065900_nВ онлайн-конференції взяв участь педагогічний актив з усіх регіонів країни. Зокрема і столичні педагоги, які спеціально зібралися у Київському університеті імені Бориса Грінченка.

– Впевнена, ми і надалі триматимемо лідируючі позиції в реалізації Концепції нової школи, і нас абсолютно не лякає свобода педагога, керівників,– сказала по завершенню конференції заступник голови КМДА Ганна Старостенко. – Навпаки, розуміємо, що свобода – це, перш за все, відповідальність. Тільки в цьому є можливість далі розвиватися, самовдосконалюватися і досягати певних результатів. Нова школа, перш за все, має передбачати інший підхід до навчання. Перехід від парадигми знань до парадигми компетентності. Сьогодні дуже важливо не лише дати дітям знання, а навчити правильно їх використовувати відповідно до загальнолюдських цінностей. Щоб випускники школи були готовими до життя в реаліях сучасної України, світу. Надзвичайно важливо зробити шкільне навчання максимально прикладним, в системі ціннісних координат. З 2018 року воно вже триватиме 12 років. Важливо, щоб за цей час дитина не втрачала інтересу до життя, до школи, до процесу отримання знань.

– Суспільство змінюється, а ми зі своїми сталими програмами і стандартами, на жаль, дуже часто не встигаємо за життям, – зазначила директор департаменту освіти і науки, молоді та спорту КМДА Олена Фіданян. – Не кажу про кардинальні зміни, але оновлення має відбуватися своєчасно. Бо якщо з цим  запізнюватися, то вже ми, дорослі, починаємо відставати від дітей. А це неприпустимо. Нова – це школа, яка зможе зробити кожну дитину успішною індивідуальністю. Бо успішність держави складається з окремо взятих успішних особистостей. Це нібито загальні слова, але ми, дорослі, повинні продумати як і чому навчати. Вивчати у 12-му класі 18 предметів – це просто несерйозно. До речі, самі одинадцятикласники на зустрічах говорять: нам не потрібна така кількість предметів. І сьогодні міністр освіти на цьому наголосила: одна година для предмету на тиждень – це не вивчення, а так, для загального розвитку… А загальний розвиток у нашому сучасному інформаційному суспільстві діти отримують дуже швидко і легко. Іноді й ми за ними не встигаємо. Тому це мають бути фундаментальні предмети, від яких іде розгалуження на факультативи. Або знання, які дитина здобуватиме вже сама. Щоб випускник мав ті навички, які дозволять йому стати успішним: створити свою родину, виростити дітей і розвивати свою рідну країну. Це і є сучасна школа.

– Складається парадокс: чим краще готуємо вчителя, тим менше шансів, що він працюватиме у школі, бо випускник шукатиме, де реалізувати себе в інших сферах, – констатував, спілкуючись з педагогічним активом столиці ректор Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філософських наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук Віктор Огнев’юк. – Питання реформи системи оплати праці вчителів стоїть дуже гостро. За нинішніх  цін молодий вчитель, отримуючи на руки 2 тисячі гривень платні, фізично не може прожити на 66 гривень у день. І це головна причина кадрового дефіциту у школах. Якщо не збільшити вчительський посадовий оклад –  що б ми не робили, кого б не звинувачували, а проблему не зрушимо з місця. Цього року вперше в Україні – найменший набір на спеціальності дошкільна і початкова освіти. Київський університет імені Бориса Грінченка посів другу позицію після Рівненського державного гуманітарного інституту за кількістю студентів, що прийшли вчитися на ці спеціальності. Ми набираємо на початкову і дошкільну освіту по 50 студентів. Але при тому в нашому університеті залишилися незаповненими місця на державне замовлення. Це відбулося і через цьогорічну систему вступу й автоматичного зарахування до вишів. Були діти, які визначили для себе 10-м, 13-м пріоритетом вступ на спеціальність «початкова освіта». І вони пішли вчитися за контрактом на той фах, який визначили вищим за пріоритетом. Ще чому система давала збої. Наприклад, випускник ХІ класу одночасно подав заявки на вступ до медичного коледжу і до нас. І обрав для навчання медичний коледж. Бо він був перший за пріоритетом. Але система не показувала, що на одного вступника воднораз надавалося два бюджетні місця. Таким чином, коли частина вступників відмовилася, скажімо, від вступу на бюджетну форму навчання за спеціальністю «початкова освіта», система не дозволяла зарахувати наступного за ним у списку абітурієнта з нижчим балом. Тобто на зазначені спеціальності є контрактники, а бюджетні місця не заповнено. Наприклад, на спеціальність «бібліотечна справа» маємо 4 бюджетних місця, і це при тому, що 14 дітей навчатимуться за контрактом. Бо інші бюджетні місця система «скасувала». Отакі парадокси цьогорічної вступної кампанії. Це обговорювалося на колегії Міністерства освіти і науки. Привабливість автоматичної системи в тому, що вона менш затратна. Люди не витрачають кошти на поїздки до вишів. Але ми по суті приймаємо студентів наосліп. Ми їх не бачимо. За наслідками вступної кампанії ми вже проводили Вчену раду, і будемо ініціювати зміни, щоб на спеціальності «дошкільна освіта» і «початкова освіта» запровадити творчий іспит. Загалом для університету цьогорічна вступна кампанія була успішною. Але питома вага контрактників значно більша за бюджетників. До нашого університету вступають діти з високими балами. Наприклад, на спеціальність «дошкільна освіту» найнижчий показник у бюджетників –  140 балів. А на навчання за контрактом найнижчим є 109 балів. На відміну від «Могилянки» і Шевченкового університету, де прохідними були 100 балів, ми на профільні предмети поставили «прохідним мінімумом» 124 бали. Бо вважаємо: якщо на профільні предмети абітурієнт має мінімальні прохідні бали, вчити його буде просто неможливо. Є ще одна проблема. Нині законом абсолютно ліквідовано відповідальність університетів за працевлаштування. Вважаю це передчасним. Є питання, які треба відпрацьовувати.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company