Освіта України: що творимо?

Глибини опанування учнями та студентами історичної науки, інструментарій цього процесу та його слабкі місця обговорили експерти, науковці, педагоги під час дискусії «Спадок Майдану: яке суспільство будує сучасна школа?» Розмову у столичному виставково-освітньому просторі «Майдан. Меморіал. Музей» почали з «кадрового питання».

Педагогічна освіта в Україні доволі слабка, – заявив Іван Приймаченко, засновник української платформи онлайн-освіти «Prometheus». – Якість освіти не може бути фундаментально вищою за рівень освіченості шкільного вчителя. Шкільна освіта – фундамент освіти, а у нас, за статистикою, більша частина випускників, котрі отримують найменші бали ЗНО, подають заяви на вступ саме на педагогічні спеціальності.

Експерт наголосив на важливості поєднувати теоретичні знання з набуттям практичного досвіду. І навів приклад Стенфордського університету, де панує змішана освіта і орієнтуються на практику.

Кілька днів майбутній учитель вивчає теорію, а потім кілька днів під керівництвом досвідченого ментора практикує свої знання.

Як зауважила Аліна Понипаляк, координаторка громадської ініціативи «Вимкни Російське», завідувачка сектору наукової методології Національного музею історії України, школи та університети повинні бути фундаментом, на якому формуватиметься світогляд, основа історичних знань кожного громадянина.

На думку ексміністра науки та освіти України Сергія Квіта, гуманітарна складова освітнього процесу має бути присутня у процесі підготовки будь-якого фахівця. Також він нагадав, що Україна «посідає перше місце на пострадянському просторі з відкритості архівів».

Модераторка зустрічі Тетяна Швидченко, заступниця директора Інституту досліджень Голодомору і засновниця громадської організації «Експертний корпус», ініціювала ідею «інтеграції предметів»: вивчення історії не повинно бути відірваним від опанування географії, історії України. І від усесвітньої історії.

Іван Приймаченко запропонував створити онлайн-курси з можливістю дискусій та зворотнім зв’язком. Наголосивши: саме «дискусії допомагають створювати корисний контент». Але найголовніше завдання – зацікавити загал вивчати історію у різних варіантах взаємодії.

Сергій Квіт підтвердив важливість поєднати вивчення підручників з живим спілкуванням: без цього неможливо виховувати критично мислячих людей. І наголосив, що «семінарські заняття, де дискутують, проговорюють та формують свою точку зору», ніколи не застаріють та будуть невід’ємною частиною освіти.

Наші університети не можуть повністю перейти на дистанційне навчання, COVID показав нашу недолугість, – таким був вердикт Аліни Панипаляк сучасному стану вимушеної онлайн-освіти. – Важливо розробити методику комбінованої освіти (онлайн плюс наживо). Бо онлайн не може повністю замінити «живу» освіту. У нас є проблема, подолати яку можна за допомогою критичного мислення, альтернативних джерел та відкритості архівів.

Ми навчалися за різними підручниками, і до чого це призвело – побачили 2014 року, – так влучно відповів Сергій Квіт на запитання про «вчителів із проросійськими поглядами». – Треба дивитися, кого пускаємо до своїх дітей.

Маємо створити умови для здорової конкуренції, неприйнятно адміністративно складати список тих, кого треба закрити, – так відповів Іван Приймаченко на закид про «велику кількість неякісних ВНЗ». – Під час цьогорічної вступної кампанії в умовах карантину ВНЗ з сильною підготовкою опинилися у кращій ситуації, бо абітурієнти стали вибагливішими та практичнішими.

Експерт запропонував запровадити «повну фінансову автономію», щоб українські виші могли самостійно розвиватися.

Сергій Квіт зауважив, що освіта має бути у фокусі уваги держави, нагадав про загальновідоме актуальне і наболіле:

Думати про освіту – думати про майбутнє. Витрати на освіту – це не витрати, а інвестиції.

За словами Аліни Понипаляк, слід налагодити загальну комунікацію всіх гуманітарних сфер, співпрацю з усіма державними інституціями. Освіта не повинна бути «з-під палки». Необхідно зробити все, щоб вона стала конкурентоспроможною з європейською.

Всі інституції, які мають стосунок до освіти в Україні, повинні єднатися, – резюмувала наприкінці зустрічі Тетяна Швидченко.

Так, сучасний стан освіти в Україні потребує змін. Іспит коронавірусом це тільки підтвердив.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company