З початком війни отець Сергій покинув Московський патріархат і став капеланом 30-тої бригади. Серед побратимів він відомий як «Падре».

Сергій Дмитрієв народився в Росії, але з 90-тих живе і служить в Україні. Волонтер, військовий священик, активіст та й просто людина з великим добрим серцем і неабияким почуттям гумору. Він геть руйнує стереотипи про типового священнослужителя.

– Я, швидше, возз’єднався з Київським патріархатом, а не перейшов з Московського, – коментує  о.Сергій. – Все вирішила перша поїздка в зону АТО 2014 року

Ті, хто перетиналися з ним на фронті, згадують: був разом із бійцями повсякчас, молився, вінчав, хрестив, сповідав, відспівував, говорив, слухав… Говорити він уміє з ким-завгодно –  з буддистом, іудеєм, мусульманином…
Службами у храмі його місія не обмежується. «Падре» очолює громадську організацію «Eleos-Ukraine», через яку шукає меценатів і відправляє на навчання за кордон дітей наших захисників, які загинули у цій війні.

«Стіна пам’яті загиблих за Україну воїнів» на столичній Михайлівській площі – теж його ініціатива. А ще він допомагає з лікуванням бійцям і ветеранам, хворим на Гепатит С: нині діє понад 100 доступних для воїнів курсів лікування.
Щоб перелічити все, чим живе і горить ця людина, слід було б писати книгу. І напевно, колись вона з’явиться.

Поняття «завалений роботою цілодобово» у випадку отця Сергія – не метафора, а цілком документальний опис ситуації, і роботи з кожним днем додається. Вперше з дня заснування «Eleos-Ukraine» постала нагальна необхідність найняти помічника. Не на волонтерських засадах, а бодай за символічну платню. Такий помічник є – компетентний невтомний, як і сам «Падре», та коштів на оплату його праці, на жаль, нема.

Лишається сподіватися, що цей матеріал прочитає той, хто зголоситься стати меценатом для доброї справи. Адже ця діяльність – людяна, вкрай необхідна,  спрямована на перемогу. Якщо хочете допомогти – напишіть приватне повідомлення Valerija Dmitrieva-Moskvitina, на її сторінці «Фейсбуку».