20 травня, в Міжнародний день вишиванки, у Києві відкриють перший пам’ятник Василеві Вишиваному. Як символ запізнілої вдячності українців. Ми вже повідомляли, Читати далі…
Слово «стабілізація» стало в карантинній Україні чимось на кшталт мантри. На неї гадають усезнаючі політики, її майбутнім світлим обрисом втішають суспільство Читати далі…
Національний музей Революції гідності та Український інститут національної пам’яті презентували результати соціологічного дослідження про ставлення українців до подій на Майдані 2014 Читати далі…
Виповнюється 140 років від дня народження знаного галицького письменника Володимира Бирчака (1881-1952). Михайло Коцюбинський товаришував та листувався з ним. У фондах
На світлині – легендарний нападник збірної України з футболу Сергій Ребров. Народився в місті Горлівка Донецької області. Виховувався в академії донецького
Крим – Україна. Цей географічно-історичний факт не викликає сумнівів у всього цивілізованого світу. Його регулярно підтверджують у своїх рішеннях усі міжнародні
Київ та ще 17 областей України не готові до послаблення карантину з приводу коронавірусу. Вимогам Міністерства охорони здоров’я відповідають лише 7 областей. Щодня
Голосування за путінські зміни Основного закону РФ оголило деякі приховані досі штрихи сучасного російського життя. Крім демонстрації повної абсурдності цього заходу,
Критикувати його важко. Бо Патріарх Філарет – потужна постать, яка стоїть десятиліттями на гострому розі творення держави Україна. Попри його суто церковне служіння. І 90-річний його вік, дійсно патріарший, при якому він стійко служить двогодинні літургії, проповідує, керує – вражає.
«Ми завжди будемо поважати Патріарха Філарета», – каже глава Української православної Церкви митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Він правий. Так, як ми поважаємо стареньких своїх дідусів (а для 40-річного Епіфанія взагалі може 90-річний Патріарх вважатися прадідом), але не можемо слухатися їх у практичних, щоденних питаннях – вже не ті їх поради, а тим паче – вимоги керувати.
Але ж яка
пристрасть – у 90 років він хоче керувати! Саме керувати – не бути почесним
патріархом, не просто постійним членом синоду, йому мало керувати церквами та
монастирями міста Києва, мало служити у Володимирському соборі! Керувати! Яка
вражаюча пристрасть! Думав феноменами світової політики є Вінстон Черчілль та
Конрад Аденауер, які пішли з найголовніших у своїх державах посад відповідно у
81 та у 87 своїх років. Але ж ні – Патріарх Філарет їх перевершив. А Папа
римський Бенедикт ХVI зрікся престолу у 86 років і тихо доживає собі у
Ватикані. Зате український Патріарх не тільки не йде на спокій, але і на 91-у
році життя збурює не тільки свою країну, а й усе православіє: не варто
акцентувати з яким потрясінням дивляться зараз на Москві за гучними заявами
Патріарха Філарета, який у них побув і місцеблюстителем патріаршого престолу і
анафемованим розкольником … Зрештою, уважно дивиться і Константинополь – мало
хто помітив, що під час візиту митрополита Епіфанія до Маріуполя поруч
знаходився і екзарх Вселенського патріарха архієпископ Даниїл. …
Не хочу аналізувати
мотиви нинішньої поведінки Патріарха Філарета, бо вони не тільки не витримують
жодної критики ( і про це вже сказали релігієзнавці), але й викликають місцями
незручні почуття – наприклад, у його пасажі про письмові підтвердження
Вселенському патріарху не претендувати на жодну виконавчу владу у Церкві, як
«ситуативні». Соромно таке читати. Не тому ви вчили у проповідях, Ваша
Святосте! Адже і Євангеліє говорить: «Кажи «так-так» чи «ні- ні», все інше від
лукавого»…
Зрештою, як це не парадоксально – те, що Патріарха Філарета зараз у його
збуренні не підтримав жоден правлячий український єпископ (владика кримський
Климент, як сам сказав, приїхав до патріарха виключно з поваги) – заслуга саме
Патріарха Філарета. Бо це він виховав плеяду архієреїв, які інтереси Церкви
поставили вище за інтереси однієї особи, навіть якщо вона – Патріарх.
Так само незручно читати слова гордині – оте «якання» про створення Київського
патріархату. Так, заслуга Патріарха Філарета в цьому величезна, але не
забуваймо, що він – третій патріарх. А першим був світлої пам’яті Патріарх
Мстислав, що у віці 92 років (теж, до речі, феномен віковий) приїхав у
потоптану Україну відроджувати українську Церкву. Ще перед Філаретом був
Патріарх – мученик Володимир, який сидів у концтаборі, тоді коли Філарет
засідав у московських патріарших та київських митрополичих апартаментах…
Історія – жорстка вчителька, якщо її чути…
… Є такий, відомий
психологам, феномен: той, хто з чимось чи кимось бореться, обов’язково хоч
якісь риси від противенства набирає. Так сталося і з Патріархом Філаретом –
тільки московська його виучка змушує відстоювати московський же принцип
управління церквою, коли патріарх вибирає собі членів синоду і вони, яко його
обранці, завжди голосують за пропозиції свого начальника. Інший принцип у
церквах грецької традиції: всі архієреї за чергою на рік входять до синоду і
вчаться керувати церквою та й можуть подати голос проти пропозицій глави
церкви. Цього не приємле патріарх Філарет.
Він захищає московського патріарха Сергія (Страгородського), який пішов на
співпрацю з комуністичною владою Сталіна, заявляючи, що таким чином той зберіг
Церкву. Важко назвати це збереженням, коли майже всі архієреї, тисячі
священиків та мирян були погноєні в сибірах та соловках, постріляні і понищені.
А патріарх московський Сергій восхваляв Сталіна і радянську владу. Як це перегукується
з пасажем Патріарха Філарета, коли він раптом у захисники церкви уже возводить
Зеленського і олігарха Коломойського! Уточнюю: мова не про порівнюваність
фігур, а про «любов» до влади і владців…
…Обравши предстоятелем української Церкви молодого митрополита Епіфанія, виученика грецької богословської науки, який не має з Московщиною жодного зв’язку – наша Церква зробила рішучий крок уперед. А гальмування тої ходи – може, й природній процес для старої московської школи, але безуспішне. І це показало відсутність підтримки суспільством нинішнього збурення Патріарха Філарета. Власне, духовна Україна потребує не стільки ефективних керівників, скільки мудрих, духовних наставників. Які не керувати рвуться у 90 років, а формулюють і передають молодим мудрість історії та Господнього призначення України. Ця вакансія ніким не зайнята, патріарше Філарете!
Перелопатив сотні сторінок відкритої інформації про Ілона Маска, американського підприємця, інженера і мільярдера. Гадаю, не тільки мені, а тисячам інших моїх
Дмитро Щебетюк виїжджає з станції метро «Почайна». Скриншот взято з Доступно.ua Нові двометрові турнікети, які нещодавно встановили на низці станцій київського
10 лютого – день народження українського військового діяча, політика, дипломата, поета, австрійського архікнязя Вільгельма Гамбсбурга (Василя Вишиваного). Для багатьох поєднання цих
Чи існує можливість висвітлення війни, зосереджуючись на образах, асоціаціях, паралелях? Війни, де фіксуються абстрактні теми, де стирається поняття добра і зла,
У минулому місто-фортеця, гетьманська столиця, в історії якої чимало драматичних і трагічних сторінок. Свого часу Вольтер називав його головним містом України.
Залишити відповідь