Експериментальний проєкт, за яким уся необроблена деревина має продаватися лише на прозорих електронних аукціонах, діє з початку 2020 року. Продаж українського лісу у такий спосіб мав би унеможливити корупцію чи бодай звести її до мінімуму, адже у відкритому електронному доступі кожен охочий, а надто контролюючі державні органи можуть відслідкувати обсяги продажу, ціни, кінцевих покупців. Прямі ж договори, на противагу аукціонам, звісно, є таким собі котом у мішку: ціну лісгоспи чи деревообробні підприємства зазвичай беруть «зі стелі», формують на власний розсуд.

Завдяки електронним торгам цього року до державного бюджету вже надійшло 5,5 мільярда гривень, що значно перевищує показники аналогічного періоду минулого року. Ціна кубометра необробленої деревини зросла вдвічі.

Віталій Пуль, перший заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України звітує: деревина за прямими договорами продається виключно для потреб соціальних (населенню та на опалення особистого житла) і національної безпеки. У решті випадків лісом торгують лише через електронні аукціони на ліцензованих біржах.

Хоча, зізнався чиновник, з електронними торгами теж не все так просто. Є певні проблеми саме у механізмі їхньої роботи. Доволі часто суб’єкти господарювання намагаються у будь-який спосіб виграти лот: «накручують» ціни, а тоді відмовляються від лоту. Таких «хитромудрих» учасників торгів відслідковують і надають інформацію організаторам торгів, звертають увагу на «підмочену» репутацію, аби до них придивлялися та вживали відповідних заходів, аж до зняття з торгових перегонів.

Торгувати необробленою деревиною, вважає Віталій Пуль, слід виключно на ліцензованих товарних біржах, які акредитують суб’єктів господарювання. За такими торгами мають уважно слідкувати покупці та продавці. І, безумовно, треба суворо карати порушників, захищаючи лісову промислову галузь.

До речі, у низці європейських країн, де функціонують прямі договори на продаж деревини для великих деревообробних підприємств, ці підприємства, як правило, є великими платниками податків. І заради забезпечення безперебійного виробництва їм цю практику прямих договорів дозволяють. Але. При фіксованому ціноутворенні відштовхуються від аукціонних цін або використовують біржові котирування, відповідно до яких іде прив’язка ціни протягом усього періоду дії договорів.

Цей фінансовий механізм зацікавив і наших урядовців: його вже уважно вивчають. Залишається сподіватися на результативні наслідки.