Реалії “Зони”

Незаконні збройні формування «ДНР» щільно вкорінилися в Донецьку. Як би ми не звинувачували в тривалому конфлікті Російську Федерацію, факт залишається фактом: Київ не віддав наказ на ліквідацію бойовиків, які, «звільнивши» Краматорськ і Слов’янськ, п’ять років тому вільно, мов хазяї, ввійшли до столиці Донбасу.

Відбивши українські війська, сепаратисти почали формувати псевдодержавну вертикаль, підпорядкували силові органи і ЗМІ. З відділень українських банків, які покинули окуповані території, утворили єдину фінансову установу з назвою «Центральний Республіканський Банк ДНР».

Проте найважливішим чинником захоплення й утримання Донбасу була аж ніяк не військова операція, як багато хто думає. Найпершим завданням для «ДНР» стала «промивка» мізків проукраїнським мешканцям, адже на початок заколоту близько 60% донеччан підтримували Україну. На інформаційну війну мобілізували новостворені і «пореформовані» телеканали «Оплот», «Перший республіканський», «Юніон», інтернет-видання «Новини Донецької республіки» та інші.

Але, крім новин, «правильно» дібраних і присолених «правдою», потрібні й інші матеріали, що формують світогляд людини, її життєву позицію. Замало вигадувати переконливі фейки, необхідно налаштувати мешканців на підтримку та схвалення своїх дій. Треба ненав’язливо  переконати, що «ДНР»  – добровільний і свідомий вибір саме донеччан, а не гоп-стоп кримінальників з чиновниками і силовиками вкупі. Потрібна своя історична «правда». Наприклад, сьогоднішні самозванні очільники регіону активно встановлюють борди з  цитатами колишнього «голови», усілякі агітаційні стовпи із символікою «незалежної республіки».  Кожна торгівельна точка – це  не лише місце продажу продуктів чи інших товарів, а й агітаційна фортеця!

Звичайно ж, незадоволених нав’язаними порядками у Донбасі залишилося чимало.  Можемо говорити про неприхований (де таке можливо) спротив, можемо навіть стверджувати факт донецького підпілля. Його учасники активізуються переважно на українські свята. Правда, гучні акції сьогодні не мають такого розмаху, як раніше. Та й самі вибухи здебільшого спрямовані не на знищення когось, а на попередження самозванців: українське підпілля в Донецьку є, його учасники не змиряться із заколотниками. Згадаймо минулорічні підриви пам’ятників Леніну в Донецьку чи «За оборону Іловайська», встановленого бойовиками на в’їзді у місто. Партизанські групи у відповідь на пропаганду бойовиків здійснюють свої інформаційні рейди. Навіть найменша акція в окупованому Донецьку отримує широкий резонанс.

Синьо-жовті  прапори у березневому Донецьку

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company