Всеукраїнський конкурс наукових студентських робіт на тему Революції Гідності (відзнака імені Сергія Кемського) започатковано три роки тому, щоб сприяти критичному переосмисленню новітньої історії України, популяризувати уроки, досвід та цінності Майдану, підтримати талановиту молодь.

Відтоді на конкурс надійшло 92 заявки із 46-ти закладів вищої освіти України. Фіналістами у 2019-му та 2020-му роках стали студенти Національного університету «Львівська політехніка», Національного університету «Києво-Могилянська академія», Київського університету імені Бориса Грінченка, Запорізького національного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка та Херсонського державного університету.

Національний музей Революції Гідності на своїй сторінці у Фейсбук провів прямий ефір за участі попередніх фіналістів конкурсу.  Говорили про те, які можливості студентам надає це науково-дослідницьке змагання, як вдало обрати тему й оформити заявку. Слухачі почули з перших вуст історії успіху фіналістів.

Мар’яна Постоловська, студентка Києво-Могилянської академії та переможниця першого Всеукраїнського конкурсу імені Сергія Кемського, зізнається: найважчим для неї було зважитись на участь у цьому змаганні інтелектуалів. Переконана, що наука – це не нудота щоденного копирсання в джерелах,  а необхідність ставити злободенні запитання і знаходити на них правильні відповіді. І саме таку можливість дає цей конкурс. На думку дослідниці, основним у виборі теми є особиста зацікавленість. Тема має бути вистражданою, такою, що позбавляє спокою. І, звісно ж, пошуковцеві допоможе сумлінність, відповідальне ставлення до таймменеджменту. Щоб дослідження творилося у комфортному ритмі.

Мар’янин колега Михайло Янишівський додав, що важливим у виборі теми є елемент допитливості. Попередив: якщо бракуватиме обізнаності, можна збитися на манівці й ускладнити тим собі завдання.

Для Діани Підбуртної, студентки Київського університету імені Бориса Грінченка, минулорічної фіналістки  конкурсу, це теж була її перша знакова наукова праця. І Діана також спершу вагалася чи брати участь у конкурсі. Але нині радить студентам, захопленим науковим пошуком: невпевненість і нерішучість для науковця – риси не найкращі, тому треба робити крок, а особливо коли йдеться про події Революції Гідності, які не можуть не збурювати емоцій, коли всерйоз заглибитися у цю тему.

Учасниця другого Всеукраїнського конкурсу Тамара Мандич, аспірантка Херсонського державного університету, у часи Революції Гідності закінчувала середню школу. Тому конкурс, до якого активно долучилася, дозволив їй постфактум глибоко і ґрунтовно у тих подіях розібратися.

А переможці другого конкурсу, студенти Львівського національного університету імені Івана Франка, наголосили: до цих досліджень їх найперше заохотила можливість реалізувати свій науково-дослідний потенціал. А згодом це змотивувало молодих дослідників створити «Львівський центр політики та аналітики «Поліс». Цією громадською організацією вже реалізували декілька проєктів. Є серед них, зокрема, і такий, що заохочуватиме молодь брати участь у виборах, адже нову Україну має творити нове покоління.

Кураторка конкурсу імені Сергія Кемського Ольга Сало, співробітниця Національного музею Революції Гідності, пояснює: конкурс покликаний всебічно дослідити 2013-2014 роки в Україні, і не лише з політологічної точки зору, а й культурологічної, психологічної. Тому обирати для наукових робіт можна будь-які теми, які прямо чи опосередковано стосуються Революції Гідності.

Цьогорічний ІІІ студентський турніру науковців імені Сергія Кемського у розпалі підготовки. Подати заявку для участі у конкурсі можна до 16 травня включно.