Режим «ликодерів»…

Мільйони гривень, які щороку гребуть як компенсацію за житло доларові мільйонери зі значками нардепів, – це не безстидство, не скнарість, не хуцпа і не хронічна клептоманія, як думають тисячі наївних виборців. 

Це професійні рецидиви великого спорту. Азарт, шал профі-гравців.

Колись один такий вчив мене «жизті»: «Єслі ти такой умний, то покажі свої дєньгі».

Є такий щорічний національний спортивний турнір: обдери бюджет. Не такий, звісно, масовий, як колись, за совітів, «ГеТеО», але всеохопний. У тому сенсі, що хапають усе. Все, що одбирається та обдирається. І на всіх рівнях – від місцевих бюджетів до Головного кошторису держави.

Намий бабла, та так, щоби воно не пахло, – куди там у чорта розрекламованим «тайдам» чи «ванішам» з таким надзавданням упоратися: чей не купа скатертин опісля масного велелюдного застілля.

Великі гроші в час, коли світом правлять ті, хто живе за рахунок безбожної маржі від знецінення цінностей, – це таки справді весь світ у пельці. Це неозорі можливості не робити того, чого не любиш. А наші теперішні колокоритні патологічно не люблять жодної роботи. Тільки спорт: липку дерти. Але дуже дорого.

Бо й липка не дешева: недаремно ж вони до нагрудної кишені з гаманцем коло серця свої липкі правиці-клешні прикладають, ревучи побожно обідранці «Ще не вмерла…»

… Читаю Гемінґвея й аж бачу, як він у нашу воду пророчо дивиться: «Саме солдати, що втратили ілюзії, здатні повалювати режими».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company