Сергій ОГОРОДНИК: «Інформацію треба перевіряти»

Він журналіст-аналітик і фаховий філолог. Працював фрілансером, редактором стрічки новин інформаційної агенції, аналітиком у прес-службі Генеральної прокуратури, продюсером в інформаційно-аналітичному відділі програми «Вікна-Новини» телеканалу СТБ. З 2015 року – співробітник громадського руху «ЧЕСНО».

Сергію, скільки журналістів працює в команді «ЧЕСНО»?

– Команда невелика, до 20 учасників. Функції досить широкі і ми один одному допомагаємо. Бо роботи не бракує. Наприклад, пишемо про зловживання на місцевому рівні, і часто до нас звертаються люди, зі скаргами на чиновників. Таких звернень багато, вони потребують перевірки і потенційно можуть бути хорошим матеріалом, але на це необхідно багато зусиль, часу і робочих рук, бо кожна тема потребує серйозного опрацювання. І тут у нашої журналістики є велика проблема: бажання швидше отримати і видати інформацію, не перевіривши її. Часто це гонитва за кількістю отриманих лайків, переглядів, переходів на сайт. А інформацію треба перевіряти. Чим і займаємось. Окрім «ЧЕСНО», працюю на сайті «Громада Київщини». Теми зачіпаємо різні: моніторимо народних депутатів, обранців народу місцевого рівня, аналізуємо події, відслідковуємо зловживання.

А як відбувається цей моніторинг?

– Є напрацьована з юристами методологія, на що треба звертати увагу, а на що ні. Для прикладу, відстежуємо депутатів-прогульників і кандидатів на відкликання. Всі депутати, і місцевих рад також, зобов’язані відвідувати сесії. Та й на засідання постійних депутатських комісій з’являтися, адже саме там ухвалюються проекти рішень, які потрапляють до сесійної зали для голосування. За законом, якщо депутат упродовж календарного року пропустив понад 50% засідань сесій та/або депутатських комісій, це вже є підставою, щоб його відкликати. Тому ми звертаємо увагу на цей важливий критерій діяльності обранців. Також моніторимо їхні декларації. У нас є свої критерії оцінки: топ-5 багатіїв за доходами, топ-5 за статками. Це потрібно для того, щоб люди розуміли, чи є в цих обранців конфлікт інтересів.

Яку очікуєте та яку отримуєте реакцію опісля публікування своїх матеріалів?

– Прагнемо, щоб реакція була на всі матеріали. Це вже друге питання – яка саме. Дієвої реакції, наприклад, від Національного агентства з питань запобіганні корупції, бути не може, бо, як на мене, це орган-інвалід. Ми можемо ним тільки полохати.

Чому Ви так вважаєте?

– За законом НАЗК мало б робити перевірку декларацій автоматично. А в них, як самі зізнаються, із цим проблема: їх створили, а спільної бази з усіма державними реєстрами не забезпечили. Фактично, перевірка мала б відбуватися так: натиснув кнопку, звірили з усіма базами – отримали результат. А в реалії ти як журналіст, як громадський активіст маєш написати запити в усі реєстри, в усі установи, звідки необхідно витягти інформацію, дочекатися відповіді. НАЗК закидають купою звернень, скарг, а людей там дуже мало.

В ідеалі, як це громадськість задумувала, НАЗК повинне проводити перевірку, моніторячи спосіб життя, а не просто звіряючи інформацію в державному реєстрі – точна вона чи ні. Дуже часто немає у реєстрі того, чим люди користуються, наприклад автомобілем Porsche чи квартирою. Або в дорогих ресторанах харчуються, маючи маленьку зарплату. Але порядку проведення повної перевірки не узаконено. Тому вони й не можуть її провести. Тобто покладати якісь надії на цей орган нині нема сенсу. Але надавати їм обґрунтовані матеріали ми просто зобов’язані: рано чи пізно він все одно запрацює.

На що нині можна сподіватися, звернувшись у НАЗК?

– Деякі звернення беруть до відома, за деякими можуть відмовити. Але якщо матеріал обґрунтований, приймають без проблем. А результатів будемо чекати, коли запрацює повна перевірка, моніторинг та інші речі, без яких цей орган, повторюся, не може бути ефективним. Звісно, НАБУ працює краще. Хоча, якщо відстежити справи за участі слідчих НАБУ, то здебільшого їхні фігуранти уникають правосуддя в судах.

У яких випадках посадова особа може уникнути відповідальності?

– Нещодавно на тренінгу для громадських активістів ми розпитували присутнього там представника НАЗК про конкретні ситуації. Розкажу, якою була реакція. У Київській обласній раді є депутат, який, якщо вірити його декларації, купив для сина в Києві квартиру за 149 тисяч гривень. Запитую у представника НАЗК: «Це підстава для перевірки? Де у столиці такі ціни на житло?» А він: «Але ж вони могли домовитися саме про таку ціну». А отже перевірку проводити нема підстав, бо депутат надасть документ, у якому вказано ціну. «Гаразд, – кажу. – Давайте розглянемо декларацію цього чиновника за 2016 рік. У нього зареєстровано 8 земельних ділянок під Борисполем у співтоваристві ще з кимось. Причому у декларації за 2014 рік цієї власності немає. І нині працює чиновником зі смішною зарплатою. Звідки такі статки, адже сотка землі там коштує від трьох тисяч доларів? Вказано, що він придбав ці ділянки у 2007 році. І до того ж цей чиновник пройшов люстрацію». Мені відповідають: «Так, тут є порушення. Але за це у нас немає правової відповідальності».

То що у такому разі можна зробити?

– Можна написати, звичайно, можна обґрунтувати… Ви будете на сто відсотків праві як журналіст, але все одно з цим нічого не зроблять. Це не означає, що ми не повинні публікувати, показувати, щоб виборці цього округу читали, розуміли… Щоб наступного разу не робили таких помилок. Це буде краща реакція, ніж звичайна перевірка НАЗК, яка наразі нічого не дасть.

Відчуваєте тиск на себе?

– Відчуття притуплюються: ти перестаєш розуміти чи це тиск чи ні, чи це погроза чи жарт… За останні років п’ять особисто я тиску не помічав.

– Чи стала журналістика вільнішою після Революції Гідності?

– Журналісти вільного сектору і до революції писали все, але тоді це було як горохом об стінку. Тепер, принаймні, є якась реакція, особливо це було помітно перші два роки після Майдану. Сьогодні, проте, бачимо настійні намагання деяких владців повернути старі недобрі часи.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company