Щеплення від історичної амнезії

У столичному Укрінформі на суд громадськості представили звіт про роботу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) за 2016 рік. Як зазначив Голова УІНП Володимир В’ятрович, для нього особисто «і для нашої команди надзвичайно відповідально презентувати цей звіт саме у дні вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні». Бо саме завдяки перемозі Євромайдану «наша робота стала можливою».

– Ми прекрасно розуміємо, як дорого заплатила країна кров’ю своїх найкращих громадян за те, аби знову спробувати подолати цю страшну тоталітарну спадщину, яка так довго висіла над Україною і заважала їй рухатися вперед. Ми не на передовій новітньої війни з ворогом, яка триває вже протягом трьох років. Але ми є одними з тих, хто на передовій інформаційної війни, яку розв’язали навіть раніше, ніж збройний конфлікт проти України. Переконані: робота, якою займаємося, політика національної пам’яті, – надзвичайно важливий запобіжник для того, щоб Україна ніколи повернулася до 2013 року.

Володимир В’ятрович наголосив: пріоритетними напрямами роботи УІНП минулого року були декомунізація, популяризація історії України, організація вивчення історії українського державотворення, увічнення пам’яті борців за незалежність та жертв тоталітарних режимів, збереження пам’яті про Євромайдан, створення Музею Революції гідності та Галузевого державного архіву УІНП, удосконалення викладання історії в школах.

Загалом упродовж 2016 року в Україні перейменовано 987 населених пунктів та 25 районів, змінено майже 51,5 тис. топонімічних назв.

Утім керівник Українського інституту національної пам’яті навів і невтішну статистику: лише 300 населеним пунктам повернуто їхні історичні імена. На думку головного декомунізатора країни, це свідчить про те, що люди все ще бояться своєї історії і не хочуть в неї вникати.

Минулого року демонтовано 2389 пам’ятників і пам’ятних знаків, які містили пропаганду тоталітарного режиму. Коментуючи цей факт, очільник УІНП зазначив: нинішній період, коли майже у кожному районному центрі демонтовані пам’ятники Леніну перетворилися на пеньки постаментів, є перехідним, і люди мають бути готові оновити їх, встановивши там пам’ятники національного чи локального рівня.

Загалом за 2016 рік інститут розробив 22 проекти нормативно-правових актів, із них 7 ухвалені урядом чи Верховною Радою; організував або підтримав проведення 19 наукових конференцій, круглих столів та семінарів з обговорення актуальних проблем української минувшини, формування та реалізації політики національної пам’яті. Також відбулося понад 20 громадських форумів, історичних майданчиків, публічних дискусій, презентацій. Створено 13 фотодокументальних виставок та експозицій. А дві з них (у банерному варіанті) передано в усі регіони. Загальний тираж дев’яти книг, брошур, календарів, виданих УІНП, сягнув 16100 примірників.

Володимир В’ятрович нагадав: наприкінці 2015 року уряд розпорядився створити Меморіальний комплекс Героїв Небесної сотні – Музей Революції Гідності. Указом Президента в квітні 2016 року музею надано статус національного. Проте саме лишень оформлення земельної ділянки затягнулося майже на рік, а ще ж проведення конкурсу на проект, спорудження самого музею…

– Йдеться про проект на кілька років чи й на десятиліття. А музей уже працює і людям потрібен дах над головою, – пояснює Володимир В’ятрович.

Справді, 30 співробітників, дві тисячі унікальних експонатів – фактично безхатченки: фондосховища нема, а експозиції – у приймах по різних музеях.

– До наших пропозицій використати Український дім, який досі є приміщенням для проведення ярмарок в стилі «шуби і труси», на жаль, не дослухалися. І чергову річницю пам’яті Героїв Небесної сотні вкотре стрічаємо без власного осідку, – журиться В’ятрович.

На його переконання, використати – бодай частково – Український дім під постійну експозицію Музею Революції Гідності – оптимальний шлях розв’язання проблеми. Але приміщення – на балансі Держуправління справами, отже все залежить лише від Президента України.

Окреслюючи плани на 2017 рік, голова УІНП повідомив про наміри створити свою мережу представництв інституту в усіх областях. А для початку – відкрити чотири регіональних центри: у Харкові, Дніпрі, Одесі та Львові.

Як аргумент на користь такого рішення В’ятрович навів приклад Польського інституту національної пам’яті, який має представництва в кожному воєводстві, а загальна кількість співробітників перевищує 2 тисячі.

2017 року УІНП збирається розвивати надважливу справу, започатковану наприкінці 2016 р.: Галузевий державний архів.

– Цю спеціальну цивільну установу створюємо за прикладом інших країн Центральної і Східної Європи, зокрема Польщі і Чехії, – пояснює В. В’ятрович. –  Туди зберемо всі документи комуністичних спецслужб. Упродовж нинішнього року  маємо сформувати команди для розгортання його роботи, отримати приміщення і підготуватися до однієї з найбільших в архівній історії України логістичної операції з перевезення мільйонів архівних справ у спеціально створене сховище.

Ще один незмінний пріоритет діяльності УІНП – доносити до широкого загалу правду про Українську Повстанську Армію. Йдеться про особливу інформаційну кампанію «УПА – відповідь нескореного народу».

– Незабаром відзначатимемо 75-ту річницю створення УПА. Знаємо, що навколо цієї теми є дуже багато спекуляцій – політичних, інформаційних; що рівень обізнаності населення поки що недостатній. Соціологи показують: чим більше люди знають про УПА, тим більше вони готові говорити про її учасників як про борців за незалежність, – наголосив керманич УІНП.

Серед першочергових напрямів діяльності інституту – підготовка до вшанування 2018 року 85-тих роковин Голодомору. Зокрема, за словами В. В’ятровича, «продовження інформаційної кампанії, яка була перервана за часів Януковича, про міжнародне визнання Голодомору геноцидом».

– Більшість з того, що ми визначили пріоритетами на 2017, очевидно, матимуть продовження, – зазначив Володимир В’ятрович, відповідаючи на запитання кореспондента «Грінченко-Інформу» про окреслення планів на дальшу перспективу. – Розуміємо, що за 2017 рік нам не вдасться створити в повній мірі Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті. Те саме стосується і Музею Революції Гідності. Не припинятимемо роботи з популяризації історії. А цього року тільки розпочнемо розгортати наші територіальні органи. Це дозволить нам ефективніше працювати на локальному рівні. Поєднання матеріалів локального і загальнонаціонального рівнів і творитиме те, що є матеріальною основою нашої національної пам’яті.

Зокрема, цього року УІМП розгорне ще одну масштабну програму, спрямовану на популяризацію Української революції 1917-1921 років. Організатори планують «вийти за межі Києва, шукаючи групи активістів чи краєзнавців» у проекті «Місця пам’яті Української революції». Таким чином виявлятимуть локації, де відбувалися важливі події історичних 1917-1921 років.

– Найближчим часом презентуємо цей проект на прикладі Києва, – пообіцяв Володимир В’ятрович. – Уже створено спеціальну геоінформаційну систему, на якій вказано, де знаходилися міністерства доби Української Народної Республіки, де народилися ті чи інші діячі УНР, де відбувалися знакові події. Хочемо показати іншу історію України, ніж ту, яку бачили донедавна, ходячи вулицями Леніна, мимо пам’ятників Леніну. Громадам усе ще значно легше перейменувати вулицю на Центральну, Зелену, Тюльпанову тощо, замість того, щоб наректи її іменем Петлюри чи іншого діяча Українського визвольного руху. Тому-то важливо прищепити людям любов до своєї історії, зокрема місцевої.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company