Стверджую, що Бог наш Небесний для особливого пошанування Києва вибрав дві святкові днини: напередодні свята Покрови (14 жовтня) Церква-Матір доброю волею Священного синоду Вселенського патріархату ухвалила рішення надати Православній Церкві України Томос про те, що вона стає Помісною; а після свята Апостола Андрія Первозванного Всемилостивий допоміг подолати всі гібридні, штучні перешкоди, об’єднав духовенство і соборною, спільною думкою утворив в Україні Єдину Помісну Православну Церкву та обрав її очільником, предстоятелем блаженнійшого митрополита Епіфанія (Думенка).

Нарешті поріднилися три гілки українського Православ’я – це було умовою Константинополя. Тож у тривалих дискусіях таки досягнуто, здобуто тисячолітньої мети. І все ж у сучасному контраверсійному світі це не завершення, а почин. Початок нової подорожі в лоні своєї, рідної Української Православної Церкви від землі до Неба – до спасіння!

Церква є, Томос, вважайте, уже маємо і натхнення в серці багато. Тому якщо будемо з Господом Спасителем Христом, навіть коли супроти нас стане все пекло, – ми звитяжемо, переможемо і житимемо вічно!

Віримо в це понад усе!

В Києві нині – дивна новина

В Києві нині – дивна новина,
Мати Пречиста вмолила Сина.
Тож Він, Предвічний краю Вкраїни,
Дав мати Церкву світлої днини.

І Незалежну, гарну та щиру,
Без яничарів, сповнену миру.
Іродів лютих Бог покарає,
Будьмо побожні в нашому краї!

Нас не покине Спаситель з Неба!
Будемо завжди жити для Тебе.
Господи вічний, рятуй Вкраїну!
Завжди з Тобою, Господній Сину!

Наша держава, Церква Вкраїни
Правди Твоєї ввік не покинуть!

Нова радість стала

Нова радість стала,
Яка не бувала.
Над Софією Святою
Світлом засіяла!

Бог печалі наші
Допоміг прожити
В своїм краї свою Церкву
Дав Благословити!

Кличе ангел з Неба
На Святу подію.
Нашу ниву Бог Предвічний
Радістю засіяв!

Оживають душі,
У віках спочилі,
Скресла Воля, стала Правда
На Вкраїні милій!