СМЕРТЕЛЬНИЙ ТИЛ «ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ»

На них щодня, як на фронті, чатує небезпека. Втім, на передовій ти зазвичай бачиш свого ворога. А в мирних містах-селах невидима вражина полює на вулицях, на роботі чи біля дверей квартири. Підстерігає людей активних, непримиренних до корупціонерів, до злодійкуватих чинуш, до амебних поліціянтів, до прокурорів-крутіїв, до суддів-«тихуш», однаково нечистих на совість і руку. Під прицілом ті, кого ми називаємо громадськими активістами, бо вони відстоюють не власні інтереси, а порядок і законність, наш з вами добробут.

Днями вчинено звірячий напад на Катерину Гандзюк, керуючу справами виконкому Херсонської міськради: активісту у під’їзді її мешкання бузувір облив сірчаною кислотою. Представниця влади викривала «кришування» усіляких оборудок місцевими поліцейськими, послідовно боролася із бикуватими «сепарюгами», яких уперто не помічало ні місцеве СБУ, ні тамтешні прокуратура з судами.

Ось що пише журналістка Ольга Худецька на своїй сторінці у «Фейсбуці»: «Місцевим осередком «ківодвіжа» в Херсоні заправляє сепар стрємоусов, який дозволяв собі, наприклад, від конвою СБУ відбивати фігуранта сепаросправи. Із стрємоусовим і з ківою у Каті були ворожі стосунки. Вона постійно намагалась звернути увагу правоохоронців на необхідність розслідувань дій стрємоусова». Пояснимо, що йдеться про Іллю Киву, який працював на різних міліцейських посадах, але, як подає «Вікіпедія», відмовився від переатестації і був звільнений. Втім, залишається радником міністра внутрішніх справ і заодно очолює один із клонів Соціалістичної партії.

А хто такий Стрємоусов? Учасник «Помаранчевого Майдану», але з часом «мандрівник світом» (пройшов стежками Че Гевари) змінив орієнтацію: був помічений серед «русскомірних», що ліпили в Херсоні чергову псевдореспубліку. Нині керує місцевим осередком тієї ж таки Соцпартії. http://visti.ks.ua/novosti/novosti-hersona/33979-kirill-stremousov-vozglavil-mestnuyu-organizaciyu-socialisticheskoy-partii.html Здається, пазли добряче припасувалися один до одного…

Коли на початку квітня так званого депутата Євпаторійської міськради від «Єдіной Росії» Сергія Осьмініна, якого напередодні затримали на лінії розмежування з Кримом, привезли на засідання Херсонського міського суду, Стрємоусов  влаштував бійку і словесний «кіпіш». По суті став на захист учасника «русской вєсни», який у Криму захоплював урядові будівлі. http://polit-kherson.info/politic/2329-ncydent-s-krymskym-separatystom-stremousov-pereshel-krasnuiu-chertu.html Цікаво, що спершу Херсонська СБУ не помітила бійки, у якій дісталося і їхньому співробітнику, а наступного дня звідти заявили, що стався «не критичний емоційний інцидент». Як вам формулюваннячко?!

Минуло чотири місяці. Після нападу на Катерину Гандзюк херсонці пікетували управління обласної поліції. До них вийшов в.о. начальника Микола Цап. Відомий херсонський волонтер Роман Сініцин не приховує обурення: «Жував соплі, «вєщал» штампами і розказував,  як вони все розслідують і як вчора працювали. З приводу нерозслідування нападу на журналіста Нікітенка півтора місяці тому: «Мало місце недопрацювання». З приводу прогресу у розслідуванні справи нападу стремоусова на конвой в суді з намаганням відбити затриманого кримського депутата «єдінороса»: «Зараз не можем відповісти, прийдітє через півгодини». Тобто, на вчинки особи, підозрюваної в сепаратизмі, поліціанти заплющили очі?!

На цьому тлі нескладно зрозуміти, чому в Херсоні так мляво на початках розслідували напад на Катерину Гандзюк. Її друзі знайшли свідків, але у перші дні їх так і не опитали. Нападник начебто ранком заходив у сусідній магазин, але відео звідти не вилучали. Цього чоловіка також бачили напередодні, він міг потрапити  під об’єктиви інших камер. Нарешті згадуваний журналіст Сергій Нікітенко опублікував фоторобот зловмисника. Портрет складали  журналісти, активісти та адвокати за описом трьох свідків і батька постраждалої.

Чому зволікає поліція? Можливо, знайдемо відповідь, прочитавши ще один пост від Ольги Худецької. Авторка пише, що процесуальним прокурором у справі виступає один із підлеглих Євгена Красножона. Це «той самий, через якого загибель Веремія (журналіст, убитий у Києві під час Революції Гідності – авт.)  кваліфікувалась як хуліганство, а не вбивство. А провадження щодо Крисіна за статтею «вбивство» у справі Веремія було закрите постановою, яку підписав прокурор Красножон. Виринув він у Херсоні вже керівником відділу, нічого собі. Пішов на підвищення. Хоча ту постанову про закриття справи щодо Крисіна по вбивству Веремія у 2018 році скасував суд, до речі, що зайвий раз зафіксувало документально, наскільки Красножон був неправий. Ви помітили, шо випадок з Катею теж спочатку як хуліганку кваліфікували?»

Підозрюваного у нападі на Катерину Гандзюк нарешті затримали. Справу кваліфікують, як замах на вбивство. А якби громадськість мовчала?

Хвиля розбою набирає стрімкості, передусім на Сході і Півдні. Громадська діячка, волонтер Людмила Кострюкова зауважує у «Фейсбуці»: «Чомусь про м. Дніпро мало пишуть. У нас також відбуваються кричущі протиправні події на замовлення певного кола осіб: напади на активістів, пошкодження або знищення їхнього майна, відкриття замовних кримінальних справ. Представники національної поліції і прокуратури вражають ігноруванням чинного законодавства, фаховою некомпетентністю, низькою кваліфікацією…»

Вбивства у Сумах і Бердянську, у тому ж Дніпрі, замах на лідерів одеського Руху… В Одесі напади на активістів і журналістів стали ледь не звичними,  зате місцева поліція «штампує» ці кричущі факти, як «хуліганку». Кілька замахів пережив Сергій Стерненко, один із приборкувачів «русской весни». Не раз нападали на журналіста, активіста «Автомайдану» Віталія Устименка. І хоча є фотографія нападників, Віталій упевнений: «Поліція їх не знайде».

Народний депутат Ігор Луценко разом з колегами по парламенту ініціює засідання РНБО. «Ми втрачаємо Одесу за том же сценарєм, що і Донбас, тільки замість Ахметова і Януковича там Галантерник і Труханов», – пояснює нардеп.

Терористичне російське підпілля активізувалося. Попереду нова президентська кампанія і можна знову розпалити вогнище непримиренного, братовбивчого протистояння. Росія та її «п’ята колона» розраховують на реванш проекту «Новоросія». А щоб він не провалився, треба усунути місцевих громадських активістів. Адже це завдяки їм, часто всупереч діям тодішньої міліції і СБУ, вдалося приборкати російський сепаратизм в Одесі, у Запоріжжі, Херсоні, Миколаєві, Дніпрі, Харкові. Нинішня поліція у місцевих управліннях і відділках часто-густо така ж бездіяльна. Цим сповна користуються реваншисти, залякуючи, калічачи, вбиваючи лідерів українського спротиву.

Але нашу гартовану громадськість не залякати, вона вже незламна. І не така терпляча, як це комусь у високих владних кабінетах здається.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company