СОБОР НА КРИТІ У СВІТЛІ УКРАЇНСЬКОЇ СОБОРНОСТІ

Верховна Рада України 245-ма голосами народних депутатів ухвалила текст Звернення українського парламенту до Всесвятості Варфоломія, Архієпископа Константинополя і Нового Риму, Вселенського патріарха. У цьому історичному документі – прохання  надати  автокефалію Православній Церкві в Україні. У зв’язку з агресією Російської Федерації проти України та окупацією частини українських територій більшість українців уже не сприймають ідею церковного єднання з Патріархом Московським Кирилом, який разом зі своїми духовними сподвижниками, Синодом РПЦ, у  цій кровопролитній війні відверто благословляє пропутінських загарбників.

У Зверненні, зокрема, йдеться: «Шануючи Константинополь як Перший Престол у Православній Церкві, звертаємось до Вашої Всесвятості з проханням невідкладно використати наявні у Вас канонічні повноваження для подолання існуючого у нашій країні церковного розподілу та нормалізації канонічного статусу  Української церкви у дусі Вашого історичного Звернення до Української нації 26 липня 2008 року, а також канонічних дій Вселенського патріархату з нормалізації церковного життя у Православних Церквах Естонії (1996р.), Болгарії (1998р.) та Чехії і Словаччини (2014р.).

Впродовж усього XX століття в Україні тривала боротьба за помісний автокефальний статус давньої Київської Митрополії, яка протягом семи століть перебувала у складі Вселенського патріархату, а 1686 року з грубим порушенням канонів приєднана до патріархату Московського. Історична тяглість цієї боротьби, що ведеться упродовж такого значного часу, а також динамічне зростання в нашій країні структур Української Православної Церкви Київського Патріархату яскраво свідчить, що Москва даремно сподівається на подальше втримання України в орбіті впливу Російської Православної Церкви.

Сучасний Московський Патріархат надто тісно пов’язаний з пануючим у Росії політичним режимом, щоби сприйматися українським суспільством саме як церква, а не «міністерство ідеології» Російської Федерації. Довіра до цієї церковної структури в нашій країні сьогодні мінімальна. А всі її зусилля самотужки, ігноруючи Вселенський Патріархат та світове Православ’я, подолати наявну в Україні канонічну кризу – абсолютно безперспективні. Це було очевидно ще 16 років тому, коли Ваша Всесвятість писали про це у своєму Зверненні на ім’я тодішнього Митрополита Київського і всієї України Володимира (від 2 серпня 2000 р.). І це стало цілком зрозумілим сьогодні, коли в сучасній Україні Московський патріархат, на жаль, сприймається багатьма громадянами нашої країни як моральний співучасник російської агресії та гібридної війни проти України.

Після подій 2014 року Україна вже ніколи не буде ані політичною, ані церковною колонією Росії. Як свідчить стан Православної Церкви в Україні, вона вже давно за всіма належними критеріями готова до статусу Помісної автокефальної Церкви.

З огляду на це, а також чітко розуміючи, що лише автокефальний статус може стати основою для подолання існуючого нині в нашій країні церковного поділу, просимо Вас як Вселенського Патріарха, Предстоятеля Святішої Константинопольської Церкви, яка була і лишається Церквою-Матір’ю для Київської Митрополії, а також Голови Всеправославного собору, який невдовзі відбудеться, в інтересах утвердження Православ’я в нашій країні застосувати всі наявні канонічні повноваження та: –

визнати нечинним акт 1686 р. як такий, що був ухвалений з порушенням священних канонів Православної Церкви;

взяти активну участь у подоланні наслідків церковного поділу шляхом скликання під егідою Вселенського Патріархату Всеукраїнського об’єднавчого Собору, який би вирішив усі суперечливі питання та об’єднав Українське православ’я;

заради блага Православної Церкви в Україні та цілісності українського народу видати Томос про автокефалію Православної Церкви в Україні, на основі якого вона могла б посісти належне місце у родині Помісних Православних Церков».

А тим час  Московський Патріархат робить усе для того, щоб зірвати  чи хоча б відтермінувати Всеправославний Собор, офіційне відкриття якого заплановано на неділю, 19 чеврня. Учасники Всеправославного Собору, який не скликався понад 1000 років і готувався понад півстоліття, повинні обговорити на Криті шість тем: відносини Православної Церкви з іншим християнським світом, про піст, шлюб, церковну місію в сучасному світі, опіку над православними у діаспорі та про способи проголошення автономії Православних Церков.

Утім РПЦ заявила, що на Собор не поїде.  Її синод мотивує це рішення відмовою брати участь у Соборі Сербської, Грузинської, Болгарської та Антіохійської Помісних Православних Церков. Проте експерти з багатьох країн однодумні, що ці рішення швидше за все продиктовані не канонічними суперечками, а бажанням чи й волею тієї ж таки Москви.

Щоправда, Сербська Православна Церква вже передумала – таки візьме участь у Всеправославному соборі. Константинопольский Патріарх Варфоломій  укотре потвердив: історичний Собор на Криті відбудеться, хто б і як би проти цього не витупав. І висловив надію, що РПЦ і та інші Церкви-«відмовники» змінять свою думку і представлять високі делегації на Криті.

Всеправославний Собор покликаний об’єднати лідерів 14 незалежних Православних Церков в питанні єднання 300 мільйонів православних християн. Бог йому у поміч!

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company