Стежкою навмисної смерті

«Навмисна смерть»  – фільм не про самогубства, не про терористичні напади, які з кожним роком частішають, не про вбивчі війни, що раз по раз вибухають на планеті. Це про кожного з нас, бо людство, можливо, й несвідомо, вибрало найкоротшу дорогу до власної гибелі.

Як не жорстоко звучить, але американська режисерка  Сью Вільямс показала, що сучасне високотехнологічне виробництво несе в собі не менші загрози, ніж збройні міжнародні конфлікти. На XVI київському фестивалі  документального кіно «Docudays UA» її стрічка стала однією з найпомітніших серед 76-ти, що представляли 38 країн. Фільм звучав мовою оригіналу, але допомагали субтитри і таке-сяке знання англійської, якою володіє сьогодні чи не кожен глядач, особливо молодий. А молодь найперше користується (ба, живе!) смартфонами, планшетами, лептопами. Вже за рік у чотирьох мільярдів землян (понад половини населення планети) будуть персональні комп’ютери, а телефони матимуть аж  п’ять мільярдів.

Фільм Сью Вільямс показує непривабливі лаштунки індустрії електроніки та доводить, що навіть найменші ґаджети загрожують їхнім власникам непередбачуваними наслідками. Ось звичайна американська родина. Син помер від вживання неякісної води, батько хворіє на рак, і в районі, де мешкає сім`я, така ж сумна статистика. Електронікою напхана кожна американська оселя.

Довкола  не димлять заводи чорної металургії, не скидають відходи монстри хімічної промисловості. Зате поряд сучасні високотехнологічні підприємства, від яких і вода, і повітря вбирають згубу. У фільмі йдеться про одне з таких підприємств – у Китаї, де дешева робоча сила. Навіть на заводі, що випускає продукцію під всесвітньо знаною маркою Appl, нелюдські умови праці.

Одна з героїнь «Навмисної смерті» Тіан Ю не витримала і спробувала піти з життя… через заводське вікно. Вона вижила, але назавжди залишилася в інвалідному візку. Компанія виплатила їй якісь кошти, але пильнує, щоб Тіан не спілкувалася з журналістами.

Якщо сучасне виробництво вбиває своїх працівників виснажливою монотонною працею, то мешканцям довколишніх поселень воно вкорочує  віку шкідливими викидами. Величезні сміттєзвалища. Загиджені пластиком водойми… Все це смертельні висліди «високих» технологій.

Скажете, Америка чи Китай від нас далеко? Помиляєтеся! Ґрунтові стоки з токсичних виробництв та екологічно загрозливих регіонів поять річки, звідти погибельна вода випаровується у дощ, а цю біду розносять світом швидкі вітри. Ми рвемося у високотехнологічні країни. Багато з нас мріє про роботу на сучасних виробництвах. Але, крім високих зарплат, це нові проблеми. Нові загрози, масштаби яких сумірні навіть з планетарною бідою Чорнобиля. Чого варте розрекламоване вітчизняне індустріальне виробництво курятини. Вже сьогодні, як свідчить статистика, 80% українців споживають неякісну воду.  Майже всі наші водойми третього рівня – брудні або дуже брудні.

А сміття! Понад 35 мільярдів (!) тонн. Згадаємо хоча б львівський колапс…

Перефразуємо відомий вислів. Не питай, хто іде стежкою навмисної смерті, можливо, ти вже сам ступив на неї.

… З Києва кінофестиваль «Docudays UA» помандрує всіма областями України. Шукати вдумливих, відповідальних, ініціативних глядачів. Які допоможуть суспільству зійти зі згубного путівця.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company