Українські видання оце наввипередки цитують таку собі Настю Топольську. На своїй сторінці у Фейсбукові ця-таки Настя висловилася про квоти на українськомовну музику. Висловилася з-за меж України, аж з італійської Ф’юмічіни.  Так ті осоружні квоти нашу Настю ввели у трясцю, так їй засвербіло висловитися, що вона на всі італійські принади, на все їхнє печене-варене махнула рукою і сіла виливати душу писанням про страшну трагедію для музичної України. 

В чому ж, власне, трагедія? А в тому, що – як це так: в українському ефірі може з’явитися трохи більше українськомовних пісень! Ще потіснять, не дай Господь, «русскую попсу»!

«Господа, – пише заскочена добродійка Топольська, – мне придется отказаться от своего радиошоу на KISS FM…» І далі про те, що вона отримала «ужасные новости». Йдеться про норму закону, за якою всі радіостанції України кожної години мають подавати 30% треків з українським вокалом.

 І це для Насті та її роботодавців із KISS FM – горенько-трагедія… Нема, мовляв, жодного сенсу далі «так» працювати… Краще взагалі стулити тому KISS писка… «Это  провал», – квилить пані Топольська  і, певно, заливає гіркими слізьми пасту із соусом песто. Не п’ється Насті ні вино, ні граппа. І така вона, та Настя, «разочарована и сердита», що за «такие законы дать бы этим дебилам в Раде по жопе…»

Оцінили Настіне перо? Ще б пак, такого вчителя під боком має! Таку музу! Самого Сергія Лещенка, зірку журналістики і бойового народного депутата! «Браво!»  Насті за її «страсті», «бравіссімо!» пану Лещенку, що настановив своїй Насті перо, за  натхнення цими інвективами.

Сказано – як ворота мазано.

Не хочу полемізувати, хто в цій ситуації «дебіл». А хочу вірити, що ані топольські, ні жодні КISS FM більше не вирішуватимуть бути чи не бути українській пісні в українському радіо-телеефірі.

І квоти вкрай потрібні. Передусім – на засилля російськоязиких «бла-бла»-шоу,  на всі оті «здрасті-насті».

А про «дебілів», яких Настя впритул бачить у Верховній Раді, то воно, звісно, їй видніше. Як казав хрестоматійний герой відомої салтиковської сатири, «по-родственному».