Новий закон «Про освіту» розширить обсяги вивчення української мови у державних і комунальних закладах, де навчають мовами меншин, – так вважають у Міністерстві освіти.

Наприклад, минулого року 60,1% школярів з румунської та угорської меншин не змогли успішно скласти тести з української. А значить для більшості з них вступ до українських вишів став нездійсненною мрією. Тому збільшення предметів з викладанням українською мовою у школах, де навчаються представники національних меншин, забезпечує конституційне право наших громадян на вищу освіту.

«Починаючи з 1 вересня 2018 року дошкільна і початкова освіта дасть змогу дітям навчатися мовою нацменшини, вивчаючи і державну мову. З 5-го класу діти навчатимуться державною мовою, а мову національної меншини вивчатимуть як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, то нею можливе викладання однієї або декількох дисциплін». Таке роз’яснення зробили у Міністерстві освіти.

Зрозуміло, що таким чином українські освітяни відреагували на випад міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто. На урядовому сайті він вказав, що закон «Про освіту» порушує права угорської меншини: «Україна встромила Угорщині ножа в спину». Про стурбованість реформою української освіти заявили і в МЗС Румунії.

Новий закон «Про освіту» відповідає Конституції України і Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, – однозначно у МОН. Своєрідну відповідь дав і народний депутат від Закарпаття Віктор Балога, який заявляє про опозиційність до діючої влади. Він пише у Фейсбуці, що представник угорців Закарпаття – член фракції БПП. Тобто входить до провладної коаліції, що ухвалила закон. Угорські партії в Закарпатській обласній раді також в коаліції з БПП. «Саме тому виходить так, що міністр закордонних справ Угорщини критикує сам себе», – робить висновок народний депутат.