Понеділок, сама собі жаліюсь на невдалий ранок, марудний список справ та небажання спілкуватися з тими, хто мені геть не симпатичний. Але саме цей понеділок змінив моє життя, надав шанс усвідомити наскільки я егоїстична, і як мало дякую за все, що мені дарує доля.

Нині дуже модно «позитивно мислити», «самопрограмуватися». Але найефективнішою  установкою на успішне життя є вдячність. Більшість людей і гадки не має, що звичайнісінька подяка може докорінно змінити життя.

Вдячність «розряджає» недобрі емоції, не дає їм точити ваше фізичне і психічне здоров’я. Важливо навчитися її «генерувати». Скеровувати, трансформувати негативні думки на позитив. Наприклад, коли у голові засідає одчайне: «Ніколи-ніколи нічого не налагодиться!.. Суцільна втома… Безвихідь», пересилюю себе на згадку про світле і хороше. В кожного цей теплий просвіток – суто свій, особистий. Я думаю про вірних друзів, захоплюючі моменти навчання, про те, що скоро вихідні і випаде цілком реальна можливість провести їх яскраво і незабутньо.

Контролювати події важко, а то й неможливо. Проте позитивні думки, сила вдячності цілком у змозі розрадити, підтримати, допомогти налаштуватися на перемогу.

Такий аутотренінг справді спрацьовує! Принаймні, у моєму житті позначився справжніми дивами. І це природно: все навколо нас – це передовсім наше відображення. І коли я збагнула силу подяки, сам Усесвіт почав віддячувати мені життєвим позитивом. Тож коли вкотре навертає бажаннячко понюнятися, переконую себе: я щаслива, бо маю все, щоб жити повноцінно і повносило. Пересвідчилася: навіть це нехитре навіювання накликає успіх.