«Там, де всюди смерть, – я буду рятувати!»

Людей можна поділити на три категорії: ті, що беззаперечно вірять у вищі сили, ті, хто вважає це затятим маренням, хто не сприймає існування Бога як факт, і ті, хто не висловлює чіткої позиції. Одним словом – на вірян, атеїстів й агностиків. Але що робити, коли щирий вірянин потрапляє у суспільство тих, кому це байдуже?

Про це йдеться у кінокартині «З міркувань совісті», створеній американсько-австралійським кінорежисером Мелом Гібсоном за реальними подіями. Це історія життя молодого хлопця Дезмонда Досса. Після нападу японців на американську базу у Перл-Харборі Досс, людина глибоких релігійних переконань, із власної волі йде на фронт. Не вбивати, а рятувати – військовим лікарем. І все б нічого, але через свої релігійні погляди хлопець відмовляється не те, що вбивати чи стріляти, а навіть торкатися зброї. Його переконання боронить йому давати фізичну відсіч насиллю. І цього не розуміють вояки. Дезмона клеймують боягузом, хлопець стає ізгоєм серед своїх, постійно піддається насильству і приниженням, його зневажають.

– Не чекайте, що Досс допоможе вам, якщо раптом ворог приставить дуло до вашої голови. Він цього не зробить, – твердить його командир.

Однополчани намагаються вижити Дезмонда, змушують працювати більше за інших, силкуються зламати його, сподіваючись, що «слабак» піде з власної волі. Не вдається. Через ту ж відмову тримати в руках зброю, за непокору наказам його заарештовують. Але навіть і в’язничному жахітті, де на кону не повага, а людська гідність і навіть життя, Досс не зраджує своїм принципам і переконанням. Не зважає навіть на вмовляння нареченої впокоритися, поступитися.

– Як мені потім жити, якщо я не збережу вірність тому, у що свято вірю, – каже Дезмонд.

Згодом хлопця випускають з-під арешту, він повертається на фронт, туди, де нічого не змінюється. Чи завжди буде так?

Кінострічка передає атмосферу жорстокості тодішнього та й сучасного суспільства, нагадує про те, як складно жити, якщо ти не такий, як більшість, і як складно довести, що навіть на людській воєнній бійні можна залишатися людиною. Дезмонд це доводить.

За сюжетом Досс рятує від смерті свого товариша по службі. Й отримує його повагу. Після контратаки японців, коли вбито і поранено більшість вояків полку, він залишається живим. Геть самотній, поранений і знесилений, лікар Досс продовжує рятувати вояків. Стертими до крові руками, обмотує мотузкою і спускає зі скелі, де точився бій, десятки поранених. Благаючи:

– Господи, дай мені сил урятувати ще одного!

Мужність Досса вражає. Сила і щира віра допомагають йому зберегти багато життів. І здобути велику нагороду: пошану соратників.

Фільм вкотре доводить: тверді моральні засади і щира віра торують шлях до поваги. І ще: на війні можна рятувати життя інших не лише зі зброєю в руках .

У фінальних кадрах на екрані постає фото справжнього Дезмонда Досса, якого президент США Гаррі Трумен нагороджує Медаллю Пошани США за порятунок 75-ти життів у бою на хребті Хакса.

– Світ явно намірився розірвати себе на частини, і що такого поганого в тому, що я хочу трохи підлатати його, – каже Дезмонд Досс.

Ця історія – приклад для кожного християнина, котрий щиро вірить. А для атеїстів та агностиків – повчальна розповідь про те, як можна боронити, вдосконалювати світ без зброї і крові. Лише жертовною вірою, милосердям і силою духу.

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company