– Свіжі овочі!.. Мед акацієвий, липовий, з різнотрав’я!..

На самотвореному торжку дядько, акурат Вернидуб, розклав свій товар з розмахом, на три сажні.

Огрядний вусань бере з віддаленого лотка дебелий чубатий корінець петрушки, несе до хазяїна.

– Почім?

– 50.

– Копійок?

Дядько бере корінця, кладе на вагу.

– Ага, американських.

Чоловік крекнув:

– О, коли мені даватимуть зарплату американськими, я їх першим ділом до вас понесу.

– А давайте об’явимо Америці війну! – підморгнув Вернидуб.

– І що? Невже відкупляться?

– Та ні! – заяснів Вернидуб, – Об’явимо, а як тільки ті на нас сікнуться, тут-таки їм і здамося.